Це дуже схоже на те, що обіцяв під час інавгурації 45-й президент Дональд Трамп. Він у 2017-му критикував істеблішмент і обіцяв все змінити просто тут і зараз: «Їхні перемоги не були вашими перемогами; їхні тріумфи не були вашими тріумфами; і в той час як вони святкували в столиці нашої країни, було небагато святкувань для сімей, що борються по всій нашій землі. Це все змінюється — починаючи прямо тут і прямо зараз, тому що цей момент — ваш момент: він належить вам».

А 47-й сказав: «З цього дня наша країна знову процвітатиме і її знову поважатимуть у всьому світі. Нам позаздрить кожна нація, і ми більше не дозволимо використовувати нас протягом кожного дня правління Трампа. Я дуже просто поставлю Америку на перше місце».

Зовнішня різниця між інавгураційними промовами 45-го 47-го президентів США полягає в тому, що 45-й вживав багато займенників «ми», а 47-й — багато займенників «я». «Бог урятував мене, щоб зробити Америку знову великою», — сказав, зокрема, 47-й, натякаючи на невдалий замах, який стався на нього під час передвиборчої  кампанії.

• Читайте також: Новий замах на Трампа, або Скільки треба часу проросійським пропагандистам, щоб звинуватити Україну в катастрофах, злочинах і терактах за кордоном

Це, може, й непогано, що Дональд Трамп на початку другого свого терміну говорить не невизначені «ми», а бере особисто на себе відповідальність. Отож, якщо йому вірити, то з Божою поміччю вже наступного дня громадяни його країни прокинуться в золотому едемі.

Українцям пощастило менше. Вони й завтра прокидатимуться під звуки тривоги та канонади нашої ППО, яка збиває російські ракети й дрони, або під вибухи тих дронів і ракет, які не вдалося збити. І ці знаряддя вбивства не лише російського, але й іранського і північнокорейського виробництва. Себто у війні де-факто беруть участь не лише дві країни.

Тому нас насамперед цікавило, що про нашу ситуацію скаже президент країни, яка свого часу наполегливо спонукала Україну відмовитися від ядерної зброї в обмін на запевнення у безпеці в тексті Будапештського меморандуму.

• Читайте також: «Будапешт. Бомба під незалежність». Як Росія та США в чотири руки позбавили Україну ядерної зброї

«Відповідальний» президент говорив про Панамський канал, про Близький Схід, про польоти на Марс. Але жодного слова про Україну, про російську агресію. Так само жодного слова про Європу й про НАТО. Чому він мав про це говорити? Бо кожному школяру зрозуміло, що війна в Україні — це ключовий момент у сучасній світовій політиці.

З його вуст прозвучав лише туманний натяк на те, якою буде його політика: «Як і у 2017 році, ми знову створимо найсильнішу армію, яку коли-небудь бачив світ. Ми будемо вимірювати свій успіх не лише битвами, які ми виграємо, але й війнами, які ми закінчуємо, і, можливо, найголовніше, війнами, у які ми ніколи не беремо участь.

Я найбільше пишаюся спадщиною миротворця й об’єднувача. Саме таким я хочу бути, миротворцем і об’єднувачем. Мені приємно сказати, що вчора, за день до мого вступу на посаду, заручники на Близькому Сході повертаються додому до своїх сімей».

Ідея миротворчості — дуже добра ідея. Так уже склалося у світі, що Сполучені Штати є світовим поліціянтом, який стежив за дотриманням порядку, встановленим після Другої світової війни. Сьогоднішні реалії показують, що стежив погано.

Цей порядок передбачав непорушність кордонів держав. І вже розхожим місцем стало, що після порушення Росією цього принципу 2008 року, тобто нападу на Грузію, тодішній президент США Барак Обама, замість покарати порушника, влаштував із ним перезавантаження. Цим самим заохотив Володимира Путіна продовжувати свою агресивну політику.

Реальна миротворчість лідера вільного світу передбачала би, що він вживатиме заходів для перемоги над агресором і поставить його на місце. Одначе суперечливі заяви з боку самого Трампа і його команди протягом останнього часу свідчать, що він просто не знає, як це зробити. В нього, попри його передвиборчі обіцянки завершити війну за 24 години, нема реального плану закінчення війни.

Мало того, Трамп перестав виступати як лідер вільного світу, який виступає на боці добра. Він декларує, що хоче просто завершити війну. Але не знає як. Тому й мовчить про неї. Про перемогу України не йдеться.

Мало того, в його промові про те, якою великою стане Америка, затесалася не дуже помітна фраза, що викликає питання: «Сполучені Штати знову вважатимуть себе нацією, яка зростає, такою, яка збільшує наше багатство, розширює нашу територію, будує наші міста, підвищує наші очікування та несе наш прапор до нових і прекрасних горизонтів».

Ідеться про «розширює нашу територію». Після цього згадуються його недавні агресивні промови про купівлю в Данії Гренландії, а також про приєднання Канади до США як 51-го штату. У випадку з Гренландією він навіть не виключав застосування сили.

• Читайте також: «Зробимо острів великим знов». Що стоїть за заявами Трампа про Гренландію

Він претендує на землі своїх союзників по НАТО. Диктаторські режими стежать за такою риторикою і ставлять собі запитання: «Якщо Вашингтону можна, то чому нам ні?». І собі починають точити зуби на території сусідів. Можете не сумніватися: за першої слушної нагоди вони почнуть агресію. І ніяка Божа поміч не зуміє їх стримати.

Титульне фото: Getty Images