Члени комітету гуманітарної та інформаційної політики розглянули законопроєкт №12364 «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов», внесений Кабінетом Міністрів. Проєкт підписаний міністром культури та стратегічних комунікацій Миколою Точицьким.

Проєктом акту пропонується привести назву та положення Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», а також положення законів України «Про національні меншини (спільноти) України» та «Про медіа» у відповідність до оновленого офіційного перекладу Хартії, який було здійснено Міністерством закордонних справ у січні 2024 року, а також оновити перелік мов, до яких застосовується відповідний режим підтримки та особливого захисту, передбачений Хартією.

«Зокрема, відповідно до оновленого офіційного перекладу правильна назва Хартії — Європейська хартія регіональних або міноритарних мов. Також пропонується встановити, що в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит», — ідеться в пояснювальній записці проєкту.

Із переліку  мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення Хартії, пропонується вилучити російську мову, а також молдавську у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова (22 березня 2023 року в Республіці Молдова набрав чинності закон щодо визнання румунської мови державною, відповідно до якого у молдовському законодавстві терміни «молдавська мова», «державна мова» та «офіційна мова» змінено на термін «румунська мова»).

В обґрунтуванні проєкту йдеться, що аналіз автентичних текстів Хартії засвідчив, що базовий термін «regional or minority languages» (англ.), «langues regionales ou minoritaires» (фр.) був некоректно перекладений українською мовою: «регіональні мови або мови меншин», оскільки зроблений не з мови оригіналу — англійської чи французької, а з російської. У базовому терміні автентичних текстів слово «minority» (англ.) або «minoritaries» (фр.) не має значення «національні меншини»; цей термін вказує на «чисельну меншість», його вжито на означення меншого числа людей, що розмовляють тією чи тією мовою, а не на означення етнічної одиниці, тобто йдеться не про права певної національної меншини, а про мову, носієм якої є та чи та група населення.

Цей підхід до ратифікації Хартії не повністю відповідає її духові: Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» зосереджений на мовах національних меншин замість захисту тих мов, які цього потребують, з урахуванням становища кожної з них. Цим створено простір і умови для політичного маніпулювання, спрямованого на підрив статусу української мови як державної.

На підтримку законопроєкту виступили голова комітету Микита Потураєв, народний депутат Володимир В’ятрович, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко та інші.

Раніше повідомлялось про те, що Комітет гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону №5870-д «Про захист медіа-сервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу». 

Крім того, члени Комітету гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради більшістю голосів рекомендували парламенту ухвалити за основу та в цілому законопроєкт №12336 «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення Національного дня молитви».

Архівне фото: Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики / фейсбук