Вячеслав Чорновіл — символ боротьби за Незалежність України. Безумовно, його прибічники часто говорили «от якби Чорновіл…» у контексті підкреслення його особистісних рис — харизми й сили волі. Але документалістика все ж таки виконує інші задачі й має інші смисли.

У документальній стрічці автор і ведучий Олександр Зінченко наче й попереджає про альтернативну історію та «якбитологію». Проте фільм позиціюється як дослідження… Так, фото Чорновола оживає за допомогою технологій штучного інтелекту, відтворюється його голос, щоправда, з непритаманною йому інтонацією, коли він наче дає присягу президента, використовується інфографіка з виступом ведучого. Візуальний ряд наче й сучасний, але зміст і закладені смисли викликає сіпання ока.

Нащо я це подивилася

Я за освітою журналістка, досліджувала приватний архів Чорновола, справи КДБ, томи його творів, збірник колонок редактора акурат із 2006 року, коли познайомилася з його рідною сестрою Валентиною Максимівною на відкритті пам’ятника Чорноволу, що на Грушевського. Стежу за новими виданнями про дисидентів і шістдесятників, дисертаціями, фільмами, де можуть говорити про Вячеслава Чорновола. Вважайте це профдеформацією.

Безумовно, будь-який документальний фільм має дослідницький характер. Щодо цієї стрічки Це дослідження історії економічного стану незалежної України? Так, припустимо. Юрій Єхануров коментував 1990 та 2000 роки. Дружина Віктора Ющенка Катерина прокоментувала умови розвитку молодої держави. Хоча було б цікаво послухати третього президента про його спілкування з Вячеславом Чорноволом…

Цікавий добір експертів, які фантазували такий альтернативний перебіг історії з президентом Чорноволом, що незрозуміло, на основі чого їхні висновки запропоновано. Одне ясно — вони не читали тексти Вячеслава Максимовича, не аналізували його як історичну особистість. Це мій такий висновок. Яке дослідження? Де те дослідження? Навіть альтернативи немає.

• Читайте також: Фільм «Якби Чорновіл?»: версія, але не істина

Погоджуюся з відгуком доктора історичних наук (докторська — про Чорновола, до речі), професором Василем Деревінським, який написав на своїй сторінці у фейсбуці: «…На жаль, не всі опоненти Вячеслава Чорновола і колишні соратники не здатні дійти до рівня вчинку Тайсона Ф’юрі після другої поразки Олександру Усику. Тому і з’являються різноманітні інформаційні вкиди про “прем’єрство”, “людину з посереднім розумом”, “руйнівника держави” тощо. Що вже говорити про деякі так звані “експертні” оцінки його діяльності. Історія багатогранна і неповторна через її творця — Особистість — і не потрібно спрощувати та спрепаровувати історичні події в площину чорно-білого якбитологічного сприйняття».

Про кринж

У голові крутиться слово, яке запало після пар зі студентами, що це просто «кринж». «Притягнути» за вуха альтернативну історію з негативними заголовками про Чорновола у перебивках між коментарями маловідомих експертів, зокрема, висновок про можливість приходу до влади комуніста Ткаченка й укладання у 2006 році союзного договору між трьома диктаторами «альтернативної» України, нинішніх Росії та Білорусі... Нащо потрібно подавати історію в такому ключі? Волосся стає дибки, мої окуляри полізли на лоба. На такі роботи ще дають гранти?

Враження, що Чорноволом прикрилися для відображення альтернативних ідей, мовби «якби ж…, то було б гірше». У фільмі використано одне документальне відео виступу Чорновола на початку 1990 року, яке розбите на частини та розкидане по фільму. Тому втрачається головна думка його промови. А думки Чорновола дуже цінні й прогресивні для 1990 років. Чого вартують його редакторські колонки в газеті «Час/Time», згодом — «Час». Але хто з авторів дослідив його ідеї про вступ до НАТО, європейського вектора розвитку країни, питань щодо Криму чи Донбасу? З коментарів експертів я зрозуміла, що ніхто не звернувся до автентичних текстів, до його соратників або родичів, чи власне до дослідників його політичної, громадської, журналістської роботи.

Безумовно, заголовок до відео в ютубі «Що було б, якби Чорновіл став президентом? / «Якби Чорновіл. Кращий сценарій для України?» викликає лайки та позитивні коментарі, адже можна порефлексувати до тих пір, поки не запущено відео.

Краще почитати твори Чорновола

На мій погляд, цей документальний фільм від Суспільного викривляє уявлення про велику українську постать Вячеслава Чорновола. І я б не радила його дивитися учням і студентам. Інтерпретація сьогодні — це зброя в інформаційній війні. В нульових уже вистачило викривлення думки Чорновола про федералізацію з боку тодішньої Партії регіонів. До речі, а хто читав його твір «Окрушини»? Варто звертати увагу на смисли та тлумачення, які закладаються в український інформаційний продукт.

Насправді цей фільм можна було б зробити дуже легко — вивчити чорноволівські тексти з кінця 1980 по 1999 роки. По суті, він як опозиціонер, журналіст і редактор, який критикував чинну владу, власне, й пропонував на той момент альтернативу. І просто авторам можна було б сконцентрувати сценарій на тому, якби його, чорноволівські (!), ідеї реалізувалися. Так, не був би таким «економічним» фільм, більше уваги було б приділено політиці й міжнародним відносинам, власне свободі слова й преси, але хоча б була спроба створити образ Вячеслава Чорновола.

Крім його цитат, які розлетілися серед політичних партій, видавництв, громадських організацій etc., чорноволівські ідеї та смисли є ціннісним скарбом української публіцистики. Повертаємося до першоджерел. Безальтернативно.