Керівник «Крим.Реалії» Володимир Притула  каже, що з 2014 року з проєктом припинили співпрацю приблизно 80 журналістів: половина відмовилася від роботи з різних причин — хтось прямо говорив, що їм погрожують, тиснуть на бізнес, викликають на «співбесіди» їх чи членів їхніх сімей; хтось припиняв працювати без пояснень.

Про це йдеться у статті «Залякування, викрадення родичів, тортури. Як росіяни переслідують і тримають у полоні українських журналістів», яка розміщена на сайті «Української правди». 

«Ці люди згодом або перейшли в місцеві медіа, або взагалі пішли з професії. Інша половина виїхала з окупованого півострова. Хтось перебрався за кордон, хтось нині працює в загальнонаціональних ЗМІ, хтось — воює на фронті», — каже керівник «Крим.Реалії». 

За словами Притули, після 2022-го працювати на півострові стало неможливо — «Радіо Свобода» визнали «небажаною організацією». Фактично ж будь-хто, хто не те що співпрацює, а дає коментарі для цього ЗМІ, може отримати у відповідь від окупантів кримінальні справи.

«Найстрашніше було 2014 року, коли приходили СМС. Мені колега якось пише: "У мене за дверима ФСБ, що робити?". Це дуже страшно. Або коли приходять новини, що відбуваються обшуки у твоїх колег. А ти не можеш їм допомогти. Хіба що дати контакти адвокатів. Я не бажаю цього жодному редактору: пережити момент, коли затримують твоїх журналістів», — каже Притула.

У матеріалі видання йдеться, що чи не єдиним шансом повернути колег з-за російських ґрат лишається міжнародний тиск. Так, 2 жовтня 2024 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні в ув'язненні внаслідок агресії Російської Федерації проти України».

Вперше резолюція містить окрему згадку про полонених журналістів. 

За даними Інституту масової інформації, за 2,5 роки повномасштабної війни росіяни захопили або ж знищили приблизно 300 редакцій місцевих ЗМІ в Україні. Журналісти, які працювали на окупованих територіях, або опинилися в полоні, або переховуються, або були змушені виїхати через ризики для життя та здоров'я.

Українська журналістка Вікторія Рощина в російському ув'язненні загинула. Вона зникла на початку серпня 2023 року під час роботи над одним із матеріалів, імовірно, під час перетину російського кордону.  Росіяни досі не повернули її тіло додому.

Переслідувати журналістів росіяни почали ще з 2014 року. Відтоді через російський полон пройшли понад 100 медійників: як українських, так і іноземних.

Частину, як-от Станіслава Асєєва, вдалося повернути ще до повномасштабного вторгнення. Наріман Джелял повернувся в Україну вже після початку великої війни, а  Олексій Бессарабов у російському ув'язненні вже майже 10 років.

Однак досі в російському полоні залишаються Владислав Єсипенко, Дмитро Хилюк, Анастасія Хлуховська.

Владислав Єсипенко — журналіст «Радіо Свобода», якого росіяни затримали 10 березня 2021 року в Сімферополі. Йому «інкримінували» збір інформації «в інтересах спецслужб України». 

Дмитро Хилюк — журналіст УНІАН, якого викрали російські військові 3 березня 2022 року в Козаровичах під час окупації Київщини. Перебуває у виправній колонії ІК-7 у Пакіно, Владимирська область.

Анастасія Глуховська — журналістка «РІА-Мелітополь». Росіяни затримали її 20 серпня 2023 року. Спочатку утримували в мелітопольському будівельному магазині, який росіяни перетворили на імпровізовану в'язницю. Її звинувачують у «тероризмі». Утримується в ув'язненні в Ростові.

Нагадаємо, за даними ІМІ, у російському полоні станом на 11 жовтня 2024 року перебувають щонайменше 29 цивільних українських медійників.

Фото: Getty Images