Оригінал публікації на сайті «Центру стратегічних комунікацій» за посиланням

1. Провокація з «Грузинським легіоном» не пройшла
2. Москва шукає «київський слід» у Тбілісі
3. МВС РФ і ФСБ не можуть жити без «українців»
4. ФАБне мислення Кремля загрожує всім

Провокація з «Грузинським легіоном» не пройшла

Ще 1 грудня з’явилось повідомлення, що командири грузинських підрозділів, які входять до військового комітету Кавказького союзу, на позачерговому засіданні нібито ухвалили рішення про повернення з України в Грузію. Мовляв, вони чекають сигналу від президентки Саломе Зурабішвілі і «готові захистити населення Грузії в будь-який спосіб».

НАСПРАВДІ, вже 1 грудня Зурабішвілі назвала цей вкид «провокацією». 

Наступного дня «Грузинський легіон» також категорично спростував фейк російської пропаганди. «Хоча ми повністю підтримуємо справедливе обурення грузинського народу щодо рішення уряду призупинити прогрес на шляху до вступу в ЄС, наша боротьба залишається тут, в Україні, де знаходиться наш спільний ворог», – наголосили в легіоні.

Добровольці нагадали, що «Грузинський легіон» бере участь у захисті України з 2014 року і продовжує протистояти російській агресії. «Наша відданість перемозі України є непохитною, і ми залишатимемося на фронті, поки ця мета не буде досягнута», – зазначили вони.

І нарешті 3 грудня Зурабішвілі відповіла на заяву «Грузинського легіону» назвавши «дуже важливим офіційне спростування неправдивих повідомлень про те, що грузинські солдати в Україні прийдуть і приєднаються до протесту».

Що ж стосується російської пропаганди, вона працює за звичним шаблоном, шукаючи «терористів» та «український слід» усюди, де у Путіна виникають проблеми.  

Москва шукає «київський слід» у Тбілісі

І в Грузії цей слід, звісно ж, «знайшовся». Висвітлюючи протести, російська пропаганда традиційно звинуватила Захід і США, а Дмітрій Кісєльов у «Вестях недели» заявив, що вони «загрожують перетворитися на Євромайдан – абсолютно за українською калькою. Щоправда, снайперів поки не видно». До речі, президентку Грузії «Первый канал» вже охрестив «простроченою» – так само, як і Володимира Зеленського, чию легітимність Москва марно намагається підважити з осені минулого року.

НАСПРАВДІ, попри заяви про «українську кальку», про жодного затриманого українця під час масових протестів в Грузії не повідомлялось. При цьому прем’єр-міністр Кобахідзе у своєму виступі назвав «цікавою деталлю» затримання на протестах саме громадян РФ.

«Навіщо російським насильникам знадобилася така група в Грузії, за чиєю вказівкою вони прибули до нас і які інструкції вони дали групам ґвалтівників?..», – запитав він.

Про затримання 10 іноземців повідомив, опублікувавши відповідний список, проурядовий грузинський телеканал Imedi. У списку фігурують 8 росіян, один громадянин Білорусі та один американець грузинського походження. І жодного українця.

Натомість усі держтелеканали РФ або проігнорували, або підчистили і цю заяву Кобахідзе, а також список Imedi. Але можна не сумніватись, що пошуки «київського сліду» у заворушеннях в Тбілісі Москва продовжить й надалі. Бо ж який може бути «Євромайдан» без «візитки Яроша»?

ФСБ і МВС РФ не можуть жити без «українців»

«Жителя Москви затримано за виробництво наркотиків під керівництвом громадян України, повідомили у ФСБ». 

«МВС виявило схему розкрадання грошей у росіян за допомогою криптоматів…. Організатором схеми виявився уродженець України».

НАСПРАВДІ, це лише дві довільно підібрані російські новини за 3 грудня. Такого «кримінального чтива» у російських медіа щодня виходить набагато більше, а виявлення «українського сліду» у злочинах вже стало характерною ознакою жанру.

Все це почалося досить давно. Наприклад, ще у квітні 2022 року учасник підмосковної нарколабораторії, якою нібито керує СБУ, розповідав, як українці приїхали до РФ, як отримали реактиви та через інструкції у месенджері почали виробляти наркотики, які поширювали по всій Росії.

Потім цей «підмосковний Ескобар, якого курує СБУ» виявився дуже схожим на прапорщика Сергія Токаря, який у лютому 2024 року слухав у Кремлівському палаці послання Путіна Федеральним зборам РФ.

У червні 2022 року РИА «Новости» у статті під заголовком «Втопити росіян у наркотиках. Як Україна розв’язала гібридну війну» згадується про сумнозвісне угруповання «ХімПром», про підпільні виробництва синтетичних наркотиків, що досі працюють по всій Росії. І все це, мовляв, також курує СБУ. Вже тоді цей фейк був спростований.

Згодом «кураторів СБУ» стали знаходити у сфері «телефонного шахрайства» (з палаючими військкоматами), «тероризмі» (з тим же «Крокусом»), інформаційних впливів (у заворушеннях в Дагестані) тощо. Нещодавно до списку додалася й тема криптовалют. Ось так, підігріваючи антиукраїнські настрої у РФ, пропагандисти ризикують спровокувати у росіян справжній параноїдальний психоз на тлі страху перед всесильним СБУ.

ФАБне мислення Кремля загрожує всім

Коментуючи щоденні масові протести у центрі Тбілісі, «воєнкори» вже пропонують не панькатись, а скинути на протестувальників авіабомбу ФАБ-1500.

НАСПРАВДІ, коли «воєнкор» Алєксєй Каргапольцев (який живе у Бєлгороді і очолює «Союз ветеранів Белогорья») пропонує у своїх «Zаписках Vетерана» закидати бомбами Тбілісі, він не вигадує нічого нового.

У серпні 2023 року депутат Держдуми Гурульов пропонував застосувати тактичну ядерну зброю в «новому регіоні Росії» – у Запорізькій області, назвавши це «ідеальним місцем». (Навіть про ЗАЕС не замислився).

У жовтні 2023 року головна редакторка RT Симоньян переконувала, що «нічого страшного не відбудеться, якщо ми зробимо термоядерний вибух десь у Сибіру».

У вересні 2024-го воєнний оглядач газети «Комсомольская правда» Баранець, закликав: «Підженіть три п’ятитонних ФАБ, чого я мучитимуся з цим курським селом, скинув і пішов далі».

Тобто всі ці люди від Гурульова до Каргапольцева регулярно стверджують, що їм не шкода ані «свого» Запоріжжя, ані Сибіру, ані Курська. Так що грузинам не варто плекати жодних ілюзій стосовно «старшого московського брата, з яким треба жити мирно». 

Зрештою, можна просто подивитись, на що перетворився Донбас після того, як 10 років тому Москва заповзялася його «захищати». Чим більш рішучим та інтенсивним ставав цей «захист», тим більше на теренах Луганщини й Донеччини з’являлося стертих з лиця землі міст і сіл. ФАБне мислення Кремля загрожує всім без винятку. А особливо тим, кого Кремль обіцяє «захистити».