В Україні досі є проблеми з правами жінок. Про це під час пресконференції «Звісно, зможеш!» у межах Конгресу з економічного уповноваження жінок (WEE Congress 2024), який відбувається 3 грудня в Києві, сказала телеведуча та громадська діячка Маша Єфросиніна. І те, що навіть у телемарафон набагато рідше запрошують жінок, ніж чоловіків, на її думку, демонструє цю суспільну нерівність.

«Їдучи в машині сьогодні, я прочитала статистику, що, наприклад, в телемарафон, який сьогодні є головною складовою інформаційного простору, жінок запрошують в ефіри на 80% менше, ніж чоловіків. І мене це вжахнуло. Бо вважається, що жінка, в принципі, спроможна говорити лише на культурні та соціальні теми. А культура — не пріоритизована тема під час війни, а соціалка — ну, хто її буде слухати? Тому про все, як, наприклад, про економічні питання, сьогодні говорять лише чоловіки, депутати, експерти, аналітики. Жінок взагалі в марафон на економічну тематику не кличуть», — сказала Маша Єфросиніна, додавши, що про це вона прочитала в матеріалі «Детектора медіа».

Це, на її думку, яскраво демонструє гендерні проблеми, які досі існують в Україні, зокрема серйозні порушення прав жінок. За її словами, українські жінки масово потерпають від різних видів насильства.

«Ми маємо справу з економічним насильством у родинах. Це проявляється дуже зрозумілим способом, якщо його покласти на людську мову, — досі в родинах існує заборона жінці працювати, якщо вона цього хоче. Звідси — постійний шантаж жінки грошима. Або навпаки, жінки мають працювати на кількох роботах, тому що чоловік не працює, але він може собі дозволити шантажувати жінку тим, що він забере в неї дітей, якщо вона не буде давати йому гроші. Тобто вона повинна й утримувати чоловіка, і працювати на обслуговування його забаганок, його залежностей, — зазначила вона. — Підопічні фонду “Маша”, які вийшли з аб’юзивних стосунків, стикаються зі ще однією проблемою — їх не беруть на роботу, тому що, мовляв, ти сиділа без роботи там 10-15-20 років. Жінки, які були в співзалежних стосунках і проходили через економічне насильство, є складовою нашого суспільства, яка не дуже вигідна і не дуже комфортна, тому що їй треба приділити увагу».

Навіть якщо жінка наважиться поскаржитися на аб’юзера, каже Маша Єфросиніна, скоріш за все, на такий виклик не приїде поліція або її заяву не приймуть. А якщо і приймуть, то найгірше, що загрожує агресору, — це мізерний штраф. Наприклад, штраф за зламану щелепу, за її словами, становить усього близько 700 грн.

Вона також прокоментувала те, що тепер часто чоловіки почали зважати на гендерні проблеми, однак бачать їх лише крізь призму мобілізації і тому саме себе вважають упослідженою суспільною групою.

«Завжди, коли хтось десь утискається, людина вважає, що вона принижена більше за всіх. Я більш схильна не відхилятися від того шляху і від тієї риторики, яку я веду вже понад 10 років, яка привертає увагу до жінок. Якщо вигідно порівнювати і підсилювати цю риторику такими прикладами — окей. Але якщо зараз перерахувати все ж таки, де дискримінується жінка, вибачте, але в цьому марафоні ми знов переможемо».

Нагадаємо, днями міжнародна організація «Репортери без кордонів» закликала посилити захист журналістів, які працюють над правами жінок і гендерним насильством.