21 листопада в київському кінотеатрі «Жовтень» канал «Дім» презентував документальний фільм Марини Ткачук «Сімейний альбом». Світова прем’єра цієї картини відбулась у жовтні цього року на Варшавському міжнародному кінофестивалі, нині фільм вийшов в українському кінопрокаті.

 Офіційний трейлер документального фільму «Сімейний альбом» режисерки Марини Ткачук

Чи є між подіями Голодомору 1932—1933 років в Україні та нинішньою війною з Росією щось спільне? Творці цієї стрічки переконані, що так.

В основі «Сімейного альбому» — особиста історія британської фотографині Самари Пірс і її прадіда, австрійського інженера Александра Вінербергера, який став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Він працював на хімічних підприємствах у Радянському Союзі й таємно фотографував жертв штучно створеного радянською владою голоду. Виїжджаючи з СРСР до Австрії, Вінербергер зміг переправити свої фотонегативи дипломатичною поштою, а пізніше передав їх на зберігання тодішньому віденському кардиналу Теодору Інніцеру. Через майже сотню років його праонука Самара Пірс заглибиться у вивчення власної сімейної історії, дізнається про походження прадідових фотографій, частина яких зберігається у неї вдома. Вона знайде у будинку своєї бабусі ту саму камеру-«лейку», на яку знімав жахіття Голодомору Вінербергер, а згодом вирушить до України та разом зі знімальною групою поїде у Харків, щоб на власні очі побачити, що й зараз Росія не залишила своїх намірів знищити українців і їхню ідентичність.

Проєкт фільму став одним із переможців мистецького конкурсу, який держпідприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» провело у травні 2023 року. На замовлення ДП «МПІУ» стрічку зняла компанія «Good Morning Films».

Перед показом фільму в холі «Жовтня» було багатолюдно. Серед тих, хто прийшов на прем’єру, — журналіст розслідувального проєкту «Схеми: корупція в деталях» Максим Савчук.

«Марина Ткачук — одна з ключових особистостей у моїй професійній кар’єрі: вона була моєю редакторкою в “Україні молодій”, коли я тільки починав займатися журналістськими розслідуваннями», — пояснює у коментарі «ДМ» Савчук.

Він не вважає, що намагання побачити аналогії між подіями Голодомору та нинішньою війною є «притягнутими за вуха».

«У діях Росії, у тому, як вона веде війну проти українців, можна знайти паралелі з тим, як вона діяла щодо нас у 1930-х роках. Але, мені здається, зараз Росія більш агресивно впливає на Україну, є більші ризики для нашої державності. Якщо брати часи Голодомору, тоді вони хоча б пропонували Україні існувати в межах СРСР, зараз же вони просто називають окуповані українські території російськими регіонами», — говорить наш співрозмовник.

Народний депутат Микола Княжицький каже, що прийти на показ «Сімейного альбому» його спонукало не лише бажання підтримати авторів стрічки, а і його родинна історія.

 Народний депутат Микола Княжицький (праворуч) не має сумнівів у тому, що між Голодомором і нинішньою повномасштабною війною з Росією спільне одне — геноцидні дії країни-агресора щодо українського народу

«Мій батько з 1922 року був у Харкові, він дитиною пережив там Голодомор. З 12 років працював на заводі. У розмовах зі мною ще за радянських часів він ділився своїми спогадами про селян, які помирали від голоду», — розповів Княжицький.

Серед відвідувачів заходу бачимо також ексжурналіста, а нині головного консультанта Кабінету керівника Офісу президента Олега Гавриша. Як виявилося, вони разом із Мариною Ткачук також колись були колегами, працюючи у редакції програми «Перша шпальта».

 Колишній журналіст Олег Гавриш нині працює в Офісі президента України та займається зокрема культурною політикою

У коментарі «Детектору медіа» Гавриш пояснює, чому вважає за необхідне навіть під час повномасштабної війни створювати фільми про історію України та її боротьбу, зокрема й поточну, за власну державність. Посилаючись на досвід показів у різних країнах світу документальної картини Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі», Гавриш говорить, що подібні стрічки допомагають достукатися до свідомості далеких від України людей та відстоювати наше прохання надати нам зброю.

«Зараз міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький запропонував ідею “культурного Рамштайну”, коли ми озвучуємо наші потреби та консультуємося з західними партнерами, хто що саме з цих потреб міг би закрити. Мінкульт у співпраці із культурною спільнотою вже почав роботу з утілення цієї ідеї. Розумієте, є країни, зокрема Саудівська Аравія, Катар, ОАЕ, які мають гроші та можуть надавати їх на реалізацію гуманітарних, культурних проєктів в Україні, але не будуть ніколи давати нам зброю чи кошти на її придбання. Культурна дипломатія — це ефективний спосіб донесення наших меседжів до світу та переконання різних країн у тому, щоб вони підтримували нашу країну», — пояснює Гавриш.

Як розповіла гендиректорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак, її колеги консультували творців картини «Сімейний альбом».

 Очільниця Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак

«Історія “Сімейного альбому” — це історія про те, що минуле і майбутнє завжди зустрічаються в музеї. Це історія про найдорожчий, найцінніший музейний експонат з історії Голодомору (мається на увазі німецька фотокамера Leica, на яку робив знімки Александр Вінербергер. Ця камера залишається поки у Самари Пірс, але фотографиня має намір згодом подарувати її Національному музею Голодомору-геноциду — «ДМ»). Восени 2022 року Національний музей Голодомору-геноциду провів виставку, на якій було презентовано цей експонат. За якийсь час до музею прийшли Марина Ткачук і Андрій Корнієнко, які сказали: “А давайте ми про це знімемо кіно”», — розказала Гасиджак.

Продюсер компанії «Good Morning Films» Андрій Корнієнко сказав, що картину створювали, орієнтуючись на глядачів не лише в Україні, а й за кордоном, тому створили п’ять версій фільму, дубльованих різними мовами.

 Кінопродюсер Андрій Корнієнко

«Я особисто працював із дикторами-іноземцями й після цієї співпраці вони ділилися зі мною своїми думками та враженнями. Наприклад, іспанський актор дубляжу написав мені: “Я впевнений, що Україна вийде переможцем із цього конфлікту. Не сумніваюся в цьому. Приємно чути, що ви стаєте сильнішими, попри все, що переживає ваша країна. Повне захоплення та повага до вас і вашої країни”», — сказав Корнієнко.

За словами авторів фільму, нині розпочинається світова кампанія з просування «Сімейного альбому» в інших державах. Паралельно з кінопрокатом в Україні стрічку покажуть у понад десяти країнах, причому не лише європейських, а й у Малайзії, Індонезії, Йорданії, Алжирі, Єгипті. В лютому 2025 року головна героїня картини Самара Пірс поїде в тур у Південно-Африканську республіку, де буде спілкуватися з глядачами та розповідати про історію, яка лягла в основу фільму.

 Головна героїня фільму «Сімейний альбом» Самара Пірс сказала, що через свою участь у цьому проєкті вже отримувала погрози, однак вона на них не зважає

 Генеральна директорка ДП «МПІУ» Юлія Бін згадала, що Самара Пірс у 2012 році гуглила, що таке Голодомор, бо не знала значення цього слова. «Ніхто не повинен таке гуглити у 21 столітті!», — говорить медіаменеджерка і сподівається, що покази «Сімейного альбому» сприятимуть цьому

Після показу фільму багато хто з глядачів підійшов до режисерки Марини Ткачук, щоб особисто привітати її з прем’єрою.

 На фото: (зліва направо) режисерка Марина Ткачук, Катерина Ющенко та Самара Пірс. «Цей фільм треба показувати на Netflix! Я не знаю, як це зробити, але це треба зробити!» — сказала авторці «Сімейного альбому» Катерина Ющенко

«Єдине, чого мені бракувало у спілкуванні з Самарою, поки тривали зйомки, — це емоційності. Я все думала, як її вивести на емоції, — розповідає «ДМ» після показу Марина Ткачук. — Спочатку я думала, що її стриманість пов’язана з тим, що вона британка. Потім ми поговорили про це і вона пояснила, що емоції у неї є, але вона їх не показує, щоб не відвертати увагу на себе і не впливати на людей, із якими вона спілкується».

 Режисерка Марина Ткачук

Авторка «Сімейного альбому» додає, що цінність знятих у 2023-му матеріалів ще й у тому, що зараз у тих місцях знімати не дозволили б через посилення бойових дій поблизу. Крім того, епізод за участі 100-літньої жінки, яка була свідчицею Голодомору, став останньою зйомкою у її житті: на другий день після зйомок вона померла.

За словами Ткачук, символічно, що українська прем’єра «Сімейного альбому» відбулася, коли Україна відзначала День гідності та свободи. «Можливо, на перший погляд це не є очевидним, але в трагедії Голодомору є дуже багато людяності, гідності та прагнення українців до свободи. Саме тому століттями Росія намагається нас знищити. У нашому фільмі ми хотіли наголосити, що українці не були мовчазними жертвами геноциду з боку Росії. Ми боролися, однак сили були нерівні. Тому зараз так важливо перемогти у цій війні, щоб подібні трагедії більше не повторювалися», — резюмувала Марина Ткачук.

 Частина творчої групи документального фільму «Сімейний альбом»

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»