Міжнародні організації мають бути активнішими у питанні полонених Росією українських журналістів, зокрема вони повинні чинити тиск на країну-агресорку, домагаючись їх звільнення.

Вона також заявила, що санкції проти Росії мають бути посилені.

Про це під час пресконференції «Чи покарають Росію за злочини проти свободи слова в Україні?» сказала директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

«Ми б хотіли більш активну позицію міжнародних організацій таких, як ПАРЄ. Не знаю, що казати про ООН після того, як Гутерреш потиснув руку Путіну, але ця організація досі існує — хотілося б, щоб вона повернулась до виконання свого мандата, згадала про механізми, які в неї є, і втілила їх на практиці, — сказала Оксана Романюк. — Нас обурює, коли ми бачимо так званих хороших росіян, які виступають на міжнародних майданчиках і розказують про те, що потрібно прибрати санкції або санкції повинні бути лише іменними і лише проти чиновників Кремля. Ми сподіваємося, що ця вражаюча інформація про 112 журналістів, які побували в російському полоні за останні 10 років, посилить нашу позицію, яка полягає в тому, що це має бути колективна відповідальність і санкції мають бути накладені на Росію як державу. Мало того, цих санкцій недостатньо, вони мають бути посилені».

Коментуючи процес звільнення полонених журналістів, очільниця ІМІ подякувала за активну позицію в цьому питанні Офісу генпрокурора, а також профільним комітетам Верховної Ради — з питань свободи слова і з питань інформаційної та гуманітарної політики. 

Вона закликала до більш активної співпраці в цьому питанні Координаційний штаб з питань поводження з полоненими, який функціонує при Головному управлінні розвідки, і на запитання журналістів уточнила, що має на увазі.

«Ми комунікуємо з родичами полонених, і вони просто бояться з нами говорити, хоча кейс публічний. Може бути публічно відомо про те, що затримано журналіста і що він, наприклад, зазнає тортур. Але родичі просто бояться навіть говорити про умови утримання журналіста, бо їм заборонили з Коордштабу. Нам здається, що ця позиція не є ефективною і цей підхід треба міняти. Тому що якщо ми будемо публічно говорити про умови утримання, про тортури, про голодування, про те, що не надається міжнародна допомога, ми зможемо привернути до цього увагу міжнародних організацій і змусити їх посилити тиск на Росію, щоб вона випускала цих заручників швидше», — підкреслила Оксана Романюк.

Фото: Максим Полищук

«Детектор медіа» звернувся до речника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петра Яценка з проханням про коментар щодо цього.

Петро Яценко, фото з соцмереж

У відповідь він повідомив, що Координаційний штаб від початку роботи розробив рекомендації для родин і ЗМІ, а також для звільнених з полону, що варто, а чого не варто казати публічно, щоб не зашкодити тим, хто ще перебуває в російській неволі. Яценко підкреслив, що йдеться виключно про спілкування для публікацій, які будуть у загальному доступі.

«У жодному разі не йдеться про спілкування з дослідниками, розслідувачами, представниками ГО тощо. Ми зробили і провели цю освітню медіакампанію, бо мали досвід, коли через необачне поширення інформації про полонених вони зазнавали переведень в інші місця чи негуманного поводження, — сказав Петро Яценко. — Ми не забороняємо говорити про тортури, приниження і самі часто озвучуємо цю кричущу проблему в українських та світових медіа. Проте слід розуміти, що якщо дати конкретику: "У СІЗО N особи Х та Y застосовують до українських полонених тортури, вони зазнають покарання", то ці особи можуть це прочитати і вилити свою злість на тих, хто лишається в полоні. Чи фраза "Мій чоловік дуже хороший гранатометник, він підбив чимало російських танків, має нагороди, в АТО був снайпером, чому його не міняють?" може змусити протилежну сторону викреслити цю людину з обміну. У комунікації про тих, хто ще в полоні, слід бути надзвичайно обережним. І завдяки нашим зусиллям кількість публікацій, які можуть зашкодити, значно зменшилася, але загалом кількість матеріалів про нелюдські умови у ворожій неволі та порушення Женевських конвенцій суттєво зросла».

Нагадаємо, на цій же пресконференції керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації Катерина Дячук повідомила, що з початку російської агресії проти України, тобто з 2014 року, в російському полоні побували 112 журналістів.

Фото: Максим Поліщук