Міжнародна організація «Репортери без кордонів» відзначила, що попри суттєве збільшення висвітлення тем гендерної рівності та гендерного насильства в останні роки, робота журналістів на цими темами залишається небезпечною. Тому RSF опублікували рекомендації для держав та медіа щодо підтримки журналістів, які працюють над правами жінок і гендерним насильством.

RSF провели дослідження, в якому опитали  мобілізували для цього звіту: 113 своїх кореспондентів із 112 країн світу на тему висвітлення гендерних питань у медіа, гендерного насильства в редакціях і насильства проти журналістів, що спеціалізуються на цих темах.

Як йдеться у дослідженні, всесвітній рух за звільнення голосів жінок, який стартував з акції #MeToo в 2017 році,  суттєво вплинув на медіаландшафт у світі. Так, понад 80% опитаних журналістів відзначили значне збільшення кількості матеріалів, які висвітлюють права жінок, гендерні проблеми та гендерне насильство після 2017 року. 48% респондентів вважають, що вплив #MeToo для медіа був значним.

На хвилі #MeToo, пише RSF, у всьому світі виникло багато нових медіа, які прицільно займаються правами жінок і гендерними проблемами, а провідні редакції почали переглядати своє висвітлення цих тем. Зокрема, вони створюють посади гендерних редакторів, приймають етичні хартії та створюють мережі самодопомоги.

69% респондентів вважають, що ставлення ЗМІ до прав жінок та гендерних питань позитивно змінилося з 2017 року. 57% кажуть, що частка жінок-експерток, цитованих у ЗМІ, зросла. 27% знають про створення в їхній країні бодай однієї посади редактора з гендерних питань. 42% відзначають, що професійні та медійні організації розробили кодекси поведінки чи посібники з висвітлення гендерних питань. 73% вважають, що стало більше тренінгів для журналістів щодо цих питань.

Крім того, йдеться у дослідженні, з 2017 року журналісти активізувались для масштабних розслідувальних проєктів про гендерне насильство, а також створюють локальні мережі. Майже 50% кореспондентів RSF вважають, що тепер стало більше асоціацій журналісток, зокрема журналістів-феміністів.

Як один з прикладів дослідження наводить українську організацію «Жінки в медіа», яка виникла в 2019 році і зараз об’єднує 1500 жінок-журналісток, небінарних і трансгендерних медійників, займається взаємодопомогою і бореться проти сексизму в редакціях і в контенті. У 2022 році, на тлі російського вторгнення, «Жінки в дії» проводять навчання для журналістів і надають фінансову підтримку для висвітлення цих тем.

Втім, RSF стурбована продовженням жорстоких репресій щодо журналістів, які висвітлюють ці питання. Йдеться про цькування в інтернеті, фізичні напади, а в деяких країнах ризик затримання і навіть смерті. Із 2017 року, йдеться в дослідженні, щонайменше десять журналістів в усьому світі були вбиті після того, як працювали над правами жінок і гендерним насильством, зокрема в іракському Курдистані, Афганістані та Мексиці.

Понад 25% респондентів вважають, що працювати над темою прав жінок сьогодні небезпечно. Майже 60% знають принаймні про один випадок журналіста, який зазнав через це цькувань. При цьому 93% не знають випадків, щоб винуватців цих злочинів було засуджено.

Тому RSF закликає прийняти та посилити заходи для захисту та гарантування незалежної інформації про гендерне насильство та права жінок, позбавивши журналістів будь-якого страху перед наслідками. 16 рекомендацій RSF включають: криміналізацію певних форм кіберцькування, надання соцмережам відповідальності за боротьбу з цими атаками, а також наймання менеджерів редакцій, відповідальних за гендерні питання.

Зокрема, державам організація рекомендує:

• Гарантувати захист журналістів та медійників, які працюють над темами, пов’язаними з правами жінок
• Запровадити кримінальну відповідальність за певні форми кіберпереслідувань з обтяжуючими обставинами, якщо вони спрямовані проти жінок-журналісток та гендерних меншин;
• Забезпечити захист журналістів, які працюють над насильством за ґендерною ознакою, зокрема у поданні заяв про надання притулку та отримання дозволів на проживання;
• Заохочувати медіа, у тому числі через державне фінансування, запроваджувати хартію зобов’язань щодо гендерної рівності в своїх структурах та навчати свої команди усвідомленню паритету та рівності.

Редакціям організація рекомендує:

• Запровадити посаду редакторів із гендерних питань;
• Заохочувати журналістів брати участь у трансмедіа та міжнародних мережах розслідувань;
• Навчити журналістів правильній реакції на кіберпереслідування, проводити тренування з фізичної та психологічної безпеки;
• Захистити журналістів, які спеціалізуються на цих питаннях, і встановити внутрішні заходи на випадок надзвичайних ситуацій для їх підтримки;
• Розробити схеми фінансової допомоги для кращої підтримки розслідування насильства за гендерною ознакою, наприклад, у формі спеціальних грантів.

Читайте також:

• 6% українських журналісток стикались із сексуальними домаганнями під час роботи, — опитування ІМІ
• «Берегині», «журнашлюхи» та «дорогенькі»: як справи з сексизмом у медіа та до чого тут російська пропаганда. Ліза Кузьменко в подкасті «Медіуми»

Фото: wired.com