Фільм про Волинську трагедію: Я радий, що вийшов спокійний, професійний і цікавий діалог
Фільм про Волинську трагедію: Я радий, що вийшов спокійний, професійний і цікавий діалог
Одна з найважливіших політичних газет Польщі Rzeczpospolita вийшла зі статтею, що присвячена нашому фільму про Волинську трагедію. Цю газету читають чимало польських політиків, тож вважаю це успіхом, особливо на тлі того, як розвиваються українськопольські відносини у цьому питанні.
Була і доволі обʼємна реакція на фільм від колишнього посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького. І що зовсім неочікувано, навіть один із лідерів польської «Конфедерації» (ультправа партія, що підтримувала блокування кордону з Україною) Кшиштоф Босак перепостив пост від Łukasz Adamski з анонсом фільму в мережі X. А навіть таку річ можна сприймати як певний політичний позитивний сигнал.
Фільм уже тиждень у відкритому доступі на ютуб-каналі «Реальна історія» і за цей час зібрав майже 1 млн. переглядів та понад 6 тис. коментарів. Безперечний рекорд для нас по кількості глядацьких реакцій за короткий проміжок часу. Тема дуже резонує. Якщо ще не бачили, обовʼязково подивіться, я залишу посилання в першому коментарі.
Попри те, що довгий час Волинська трагедія залишалася відносно регіональною темою у сприйнятті українців, принаймні мені видавалося саме так, у Польщі до неї значно більше уваги. І серед політиків у тому числі. А це значить, ми нікуди не подінемося від того, щоб вирішити це питання і порозумітися. Можливо, це відбудеться не зараз і не швидко, але колись точно станеться. Але в цьому процесі важливо, щоб говорили саме історики.
У нашому спільному проєкті «Реальної історії» і Centrum Mieroszewskiego ми надали якраз такий майданчик, де нашу українську позицію представив Volodymyr Viatrovych, а польську Ґжеґож Мотика, один із провідних польських дослідників цього питання. Були також Лукаш Адамський і Pavlo Klimkin, щоби проговорити вплив історії на сучасні стосунки.
Про що говорили:
- Чому поляки та українці вбивали один одного?
- Чи можна це вважати геноцидом по відношенню до поляків?
- Як цей конфлікт підігрівали і як ним користувалися треті сили: нацистська Німеччина та СРСР?
- Скільки жертв з польського і українського боку?
- Чому Україна і Польща зараз перебувають у своєрідному клінчі у цьому питанні і як з нього вийти?
І я радий, що дійсно вийшов спокійний, професійний, зрозумілий і цікавий діалог. Саме це і відзначають.
Так, із позиціями можна не погоджуватися, і багато хто не погоджується, причому дуже емоційно, але це має штовхати не в конфлікт, а в дослідження. Розумію, що на словах це звучить просто, в реальності набагато складніше, але не неможливо.
Дякую Центру Мєрошевського і Лукашу Адамському та Kateryna Danylevych за сміливу ініціативу, нашим експертам Павлу Клімкіну і Володимиру Вʼятровичу, який завжди допомагає нам у роботі над епізодами. І, звісно, нашій найкращій команді «Реальної історії». Hanna Yurlovska, Dashika Andreevna, Anna Jenn, Олександр Біленчук.
Акім Галімов, продюсер «1+1 media», засновник проєкту «Реальна історія»
Текст публікується з дозволу автора, оригінал за посиланням
Колаж: «Реальна історія» / ютуб