Російська пропаганда переключилася на світову аудиторію, майже втративши свій вплив в Україні через вдалу протидію. Про це розповіли експерти з інформаційної безпеки Артем Біденко і Тарас Жовтенко на брифінгу в Укрінформі на тему «Тенденції інформаційного простору України: основні виклики та загрози». 

Як повідомляє Укрінформ, виконавчий директор Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко зазначив, що зараз Росія вкладає дуже багато коштів у пропагандистську роботу за кордоном, втративши можливості впливу на Україну через вдалу протидію їй тут. 

«В Україні ми цього не помічаємо, бо вже є певна протидія і прорватися крізь наші бар’єри складно. У світі все не так. Ми бачимо сплеск ультраправих рухів у Європі як одного з носіїв пропагандистської думки Росії і які дуже активно діють проти України. Також активно використовуються псевдомедіа з сотнями тисяч фейкових статей на фейкових сайтах, які лише нагадують відомі видання. Міняється лише одна літера в домені, і люди потрапляють не на справжнє видання, а на псевдостаттю, в якій викладаються всі ці наративи про корупцію, порушення прав людини в Україні, а “свята” Росія намагається всіх врятувати», — розповів Біденко. 

Він наголосив, що при цьому Росія дуже активно використовує штучний інтелект з його великими можливостями. 

«Росія сьогодні максимально і фактично безконтрольно використовує цифрову пропаганду зі штучним інтелектом та його великими можливостями для різноманітних картинок, мемів, відео та новин. Йдеться про сотні тисяч псевдоновин чи мемів. І жодна мережа не здатна долати це. Росія за допомогою таких примітивних інструментів не комунікує з аудиторією раціонально, а просто завалює її величезною кількістю брехливої інформації. У людей, які легко піддаються пропаганді, вона відкладається і формує викривлене ставлення до того, що відбувається в Україні», — пояснив експерт. 

Безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко вважає, що ефективність впливу російської пропаганди на західну аудиторію важко оцінити через певні особливості цієї пропаганди. 

«Російська пропаганда працює не так, щоб когось у чомусь переконати, а щоб зруйнувати довіру когось до чогось. І насправді наративи поширюються не для того, щоб повірили в якусь конкретну фейкову новину, а щоб у свідомості цільової аудиторії зібрати певну критичну масу фактажу, який гратиме на стратегічну мету росіян. Щоб в якийсь момент згадували ці фейкові новини і формували для себе певну аргументацію. Ефективність російської пропаганди не завжди вимірюється довірою до конкретних фейкових новин, вона насамперед обернена на те, щоб аудиторія в західних країнах переставала довіряти своїм демократичним системам і політикам. При цьому дуже багато паралельних наративів переплітаються між собою, і це системна робота російської пропаганди», — сказав Жовтенко. 

На думку експертів, у протидії російській пропаганді світ наразі не запропонував технологічних рішень, і єдиним способом у боротьбі з нею є побудова великими інтернет-платформами відповідних механізмів протидії. 

Читайте також: 

• Юлія Каздобіна: «Ми ніколи не зможемо повністю прибрати російські наративи з європейського простору»
• Війна слів і сенсів: Центрально-Східна Європа у боротьбі з російськими наративами (підсумковий аналітичний звіт)

Водночас Україна досить ефективно протидіє російській пропаганді завдяки роботі центрів стратегічних комунікацій, повідомив Артем Біденко. 

«Українці досягли певного рівня, коли можемо сказати, що ми захищені від тупої, примітивної, брехливої пропаганди. Вона майже не доходить до нас, її майже немає в наших медіа і соцмережах. Однозначно, це є результат роботи тієї мережі центрів стратегічних комунікацій, які створено в Україні. Це страткоми Мінкультури, Генштабу, Міноборони, ЦПД тощо. На сьогодні є мережа, яка досить багато й активно працює з інформаційними потоками», — сказав Біденко. 

• Читайте також: З початком великої війни українські медіа зайнялися темою медіаграмотності та протидії дезінформації, — аналітика УІМК

Нагадаємо, Рада Європейського Союзу встановила нові рамкові умови для запровадження санкцій проти Росії за її спроби дестабілізувати ситуацію в країнах-членах ЄС. Нові рамки дозволять ЄС спрямовувати санкції на фізичних та юридичних осіб, причетних до дій уряду Росії, які «підривають фундаментальні цінності ЄС та його держав-членів, їхню безпеку, незалежність та цілісність, а також цінності міжнародних організацій та третіх країн».

Нові правові умови нададуть Євросоюзу змогу реагувати на різноманітні гібридні загрози. Зокрема, йдеться про скоординовані кампанії дезінформації, закордонні інформаційні маніпуляції та втручання, шкідливі дії у кібернетичному просторі.

Читайте також: 

• Дезінформація під санкціями: як європейські регулятори протидіють неправдивій інформації?
• Безпекова угода України та Польщі передбачає спільний опір інформаційним загрозам та боротьбу з пропагандою
• Україна співпрацюватиме зі Швецією, Норвегією та Ісландією в кібербезпеці та протидії дезінформації

Фото: Укрінформ