Оригінал публікації на сайті «Інституту масової інформації» за посиланням

Протягом 2024 року прозорість провідних онлайн-медіа України зросла на 10%, у порівнянні з минулим роком, і становить 78% (у 2023-му – 68%). Відбулося це завдяки тому, що медіа почали розкривати більше інформації про своїх керівників. 

Такими є результати дослідження прозорості 50 топових українських онлайн-медіа, яке провели експерти Інституту масової інформації в серпні-вересні 2024 року. 

Методологія. Дослідження прозорості 50 онлайн-медіа охоплювало сайти, обрані експертами на основі моніторингів ІМІ та даних Similarweb* (переважно з урахуванням популярності медіа). Дослідження загального бала прозорості онлайн-медіа базується на сумі трьох ключових параметрів прозорості редакцій: 

1) оприлюдненні інформації на сайті про контакти редакції (телефон, електронна пошта; за відсутності якогось із цих параметрів враховувалося зазначення адреси офісу); 

2) наявності даних про людину, відповідальну за контент (керівника / головреда); 

3) публікації даних про власника медіа (кінцевого бенефіціара). 

Залежно від ступеня повноти інформації за кожним із критеріїв онлайн-медіа могло набрати 1, 0,5 або 0 балів (в окремих випадках, коли подано лише мінімум інформації, медіа отримували 0,25 бала; за вказування ідентифікатора медіа в реєстрі Нацради, але за відсутності прямого зазначення кінцевого бенефіціара на сайті медіа – 0,75 бала). Відповідно, максимальний сумарний бал за всіма трьома категоріями – 3 бали. Переважно як прозорі розцінювалися медіа, які отримали від 2,25 до 3 балів, медіа із середнім рівнем прозорості набрали 1,25–2 бали, переважно непрозорими вважалися медіа, які набрали 0,25–1 бал. 

Додатково експерти ІМІ досліджували наявність на сайтах онлайн-медіа редакційних політик та інформації про фінансування, але ці два аспекти не враховувалися в загальному балі прозорості.

За результатами дослідження, переважно прозорими у 2024 році виявилися такі медіа (39 з 50 досліджених, або 78%): Obozrevatel, ТСН, “Кореспондент.net”, “Українська правда”, УНІАН, NV, РБК-Україна, “24 канал”, “Фокус”, Новини.Live, “Главком”, ZN.UA, “Еспресо”, “Гордон”, Liga.net, “Суспільне”, Радіо Свобода, Gazeta.ua, Укрінформ, Delo.ua, Zaxid.net, “Економічні новини”, Цензор.Нет, LB.ua, “Страна”, Hromadske, “Факти”, “Українські новини”, “Слово і діло”, “5 канал”, “Рубрика”, “Главред”, Інтерфакс-Україна, “Коротко Про”, “Бабель”, “Тексти”, “Прямий”, Forbes Ukraine і “Новинарня”. Минулого року таких медіа було на п'ять менше. 

Значною мірою таке зростання відбулося завдяки збільшенню прозорості за показником оприлюднення імен керівників медіа. Цього року чотири медіа, які оприлюднили імена людей, відповідальних за контент видання, перейшли до категорії переважно прозорих (Gazeta.ua, Delo.ua, Zaxid.net, а також “Прямий канал”). Що стосується впливу на прозорість державної реєстрації онлайн-медіа та оприлюднення ними на сайтах своїх ідентифікаторів за відповідним реєстром (це дає 0,75 бала), то цей аспект не додав значної прозорості. У більшості медіа і до цього вже були оприлюднені найменування юридичних осіб, які ними володіють (що давало 0,5 бала). Тобто в таких випадках відбулося покращення прозорості на 0,25 бала, оскільки 0,5 бала вони вже мали. Винятками тут стали видання “Гордон” та  “Українська правда”, яким зазначення ідентифікатора додало балів до прозорості. Загалом же прозорість таким способом забезпечується не лише завдяки самим медіа, а й завдяки зусиллям Національної ради, яка публікує рішення про його реєстрацію з досить розлогою інформацією, що стосується прозорості медіа.  

Частково прозорими 2024 року виявилися такі онлайн-медіа: “Апостроф”, Знай.UA, “Інформатор”, “Телеграф”, Newsyou.info і “Хвиля” (бракує на сайтах хоч якоїсь інформації про те, хто ними володіє), а також “Букви” (не досить інформації щодо засобів зв’язку з редакцією та про кінцевого бенефіціара), “Подробиці”, “Політека” й “Коментарі” (не вказано керівників редакцій). Загалом це 10 медіа з вибірки дослідження, тобто 20% усіх досліджених. Минулого року таких онлайн-медіа у вибірці було 28%.

Переважно непрозорим виявилось одне медіа у вибірці – Lenta.UA (це 2% досліджених), у якого на сайті не виявилось інформації ні про керівника, ні про кінцевого бенефіціара. Минулого року переважно непрозорих медіа було 4%. Зовсім непрозорих медіа цьогорічне дослідження не виявило. 

Низка медіа впродовж року покращила свої показники прозорості (хоча й не всі до достатнього рівня; покращення може бути незначним і не спричиняти переходу медіа до прозорішої категорії). ІМІ не враховує як покращення збільшення балів через зміну методології (в аспекті контактних даних – фізичної адреси), хіба що така зміна пов’язана з реальним збільшенням доступної про медіа інформації, як у разі з публікацією на сайті ідентифікатора медіа з реєстру. 

У порівнянні з минулим роком свою прозорість покращили: Newsyou.info, Gazeta.ua (аж на 1,5 бала), Zaxid.net, Delo.ua (на 1 бал), “Гордон” (на 0,75 бала), “Прямий”, “Бабель”, “Рубрика”, “5 канал”, Hromadske, Укрінформ і “Українська правда” (на 0,5 бала), “Главред”, LB.ua, Liga.net і “Главком”, NV, “Фокус”, РБК-Україна (на 0,25 бала). Загалом це 19 медіа. За двома аспектами одночасно покращили свою прозорість три медіа – “Українська правда”, Newsyou.info, Gazeta.ua, а решта 16 – за одним з показників. 

Натомість знизилася прозорість видання “Апостроф” (на 0,5 бала), оскільки зникла згадка про особу, яка володіє медіа.

У наступних публікаціях ми розповімо про такі аспекти прозорості медіа, як оприлюднення редакційних політик та відомостей про фінансування.

*До моніторингу у 2024 році потрапили такі видання: Цензор.Нет, Obozrevatel, ТСН, “Кореспондент.net”, “Українська правда”, УНІАН, NV,  РБК-Україна, “24 канал”, Liga.net, “Фокус”, “Апостроф”, Новини.Live, “Главком”, Знай.UA, ZN.UA, “Еспресо”, “Гордон”, “Інформатор” (юа), Gazeta.ua, “Суспільне”, “Телеграф”, Радіо Свобода, Zaxid.net, Newsyou.info, “Страна”, “Українські новини”, Укрінформ, Delo.ua, “Економічні новини”, “Хвиля”, LB.ua, “Главред”, “Новинарня”, Hromadske, “Факти” (газета),  “Букви” (орг), “Слово і діло”, “5 канал”, “Політека”, “Коментарі”, “Рубрика”, Інтерфакс-Україна, “Коротко Про” (kp.ua), “Бабель”, “Подробиці”, Lenta.UA, “Тексти”, “Прямий” та Forbes Ukraine. До вибірки традиційно потрапляють і вебсайти окремих теле- та радіоканалів, оскільки вони виступають самостійними інформаційними майданчиками, але їхній телевізійний чи радійний контент у цьому дослідженні не розглядався.

Ілюстрація ІМІ