Голосіївський районний суд Києва відмовив у задоволенні позову гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак про захист гідності та ділової репутації через цькування її за зовнішність. Про це повідомила Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем».

Адвокатка Оксана Гузь, яка представляє пані Гасиджак у цій справі, повідомила, що вони подаватимуть апеляцію на це рішення суду.

За її словами, коментувати рішення поки зарано, адже повний текст наразі не оприлюднений.

Позов у справі про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною і недостовірною та відшкодування шкоди адвокатки Гасиджак подали восени минулого року.

У позові адвокатки зазначали, що: 

• розповсюджена в публічному просторі інформація стверджувального змісту призвела до формування негативного образу про позивачку як науковицю, громадську активістку, що завдає шкоди її діловій репутації та негативно впливає на її професійну діяльність;
• інформація, яка оприлюднювалася відповідачем, є не тільки утиском, а й певною формою тривалого дискримінаційного переслідування.

«Тема дискримінації складна, але можлива до опанування та побудови загальноприйнятих правил і норм поведінки, які не будуть обмежувати людину за будь-якими ознаками та порушувати її права», — сказала Оксана Гузь.

«ЮрФем» каже, що подібної судової практики в Україні поки немає. «Однак дуже важливо її формувати, адже це важливий крок для зміцнення демократичного суспільства, в якому немає місця дискримінації й свобода слова має межі, бо право однієї людини завершується там, де починається право іншої», — пише асоціація.

Влітку 2023 року деякі користувачі в соцмережах почали цькувати тоді ще виконувачку обов’язків директорки музею Голодомору Лесю Гасиджак через зовнішність. Зокрема, юрист Клим Братківський написав у фейсбуці, що пані Гасиджак не може очолювати музей Голодомору, бо нібито має невідповідну зовнішність.

Деякі коментатори, зокрема депутатка Мар'яна Безугла, підтримали думку Братківського та стали теж глузувати з очільниці музею. Однак чимало користувачів соцмереж, такі як письменниця Оксана Забужко чи режисерка Ірина Цілик, стали на захист Гасиджак, зауваживши, що такі коментарі неприйнятні, а зовнішність не визначає фаховість.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець тоді засудив цькування Лесі Гасиджак. Він сказав, що єдиними критеріями для оцінки людини мають бути її «професійні якості та здібності».

У жовтні 2023-го Леся Гасиджак подала до суду позов до Клима Братківського про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною і недостовірною та відшкодування шкоди. Вона розповіла, що її рішення відстояти свою гідність у суді підтримали сотні жінок, які поділилися з нею власним травматичним досвідом, пережитим через принизливі зауваження щодо їхньої зовнішності або й через те, що вони обіймали керівні посади.

Леся Гасиджак очолює Національний музей Голодомору-геноциду з липня 2022 року після відставки попередньої генеральної директорки музею Олесі Стасюк, яку звинуватили в невиконанні умов трудового договору, а також фальсифікації в дослідженнях кількості жертв Голодомору.

Раніше Леся Гасиджак була редакторкою першого в Україні спеціалізованого музейного вебпорталу «Музейний простір», де має понад три сотні публікацій.

• Читайте також: Леся Гасиджак знялась у фотосесії для Vogue

Фото: Леся Гасиджак / Vogue