Оригінал публікації на сайті «Репортери без кордонів»  за посиланням

Діана Панченко, яка здобула журналістську освіту в Україні, перш ніж приєднатися до лав проросійських пропагандистів, публікує з Дубаю, де, за її словами, вона живе, пропагандистські відеоновини про війну, яку веде Росія. «Репортери без кордонів» (RSF) засуджують таку маніпуляцію журналістськими форматами на користь дезінформації, яка ставить під загрозу право на достовірну інформацію.

Російськомовні відео Діани Панченко, прокремлівської пропагандистки, яка народилася в Україні, збирають мільйони переглядів в ютубі. Щоб зупинити дезінформацію, яку вона поширює про вторгнення Росії в Україну, українська влада закликала призупинити роботу її каналу. 3 квітня він був заблокований на українській території. 

З Дубаю, де, за її словами, вона живе, ця дипломована 36-річна журналістка з Миколаєва, міста на півдні України, заявляє, що говорить «від імені українців», і обіцяє «розкривати те, що не показують». Через кілька місяців після російського вторгнення 24 лютого 2022 року вона покинула Україну, оселившись на деякий час в Росії, а потім у цьому місті в Об'єднаних Арабських Еміратах. «НАТО вже в Україні», «Кому належить Крим?», «Олександр Лукашенко: чим закінчиться війна в Україні?»… Її відео, в середньому п’ятнадцятихвилинні, з запам'ятовуючими назвами, зняті кількома камерами на чорному тлі, насправді використовують журналістські формати для поширення кремлівського наративу, утвердження думок, а не фактів, без жодного протиріччя. Вона звинувачує українську владу в «нацизмі», в тому, що вона стоїть біля витоків «війни, яка триває», і заявляє про неминучий «крах» країни. У вересні 2024 року її ютуб-канал, який носить її ім'я, мав понад 1,8 мільйона підписників. За даними сайту, що аналізує трафік у соціальних мережах Social Blade, її канал, заявлений як «український», щомісяця заробляє від восьми до 130 тисяч доларів США. 

Наприклад, інтерв'ю з Олександром Лукашенком, який став очільником Білорусі після сфальсифікованого переобрання в 2020 році, опубліковане в серпні 2023 року, перетнуло дев'ятимільйонну позначку.

«Діана Панченко – професійна пропагандистка, яка маніпулює журналістськими форматами для поширення кремлівської дезінформації на російськомовну, а тепер і англомовну аудиторію. Перекручуючи факти відповідно до офіційної російської версії, вона забруднює інформаційний простір щодо України та інших міжнародних тем, до яких виявляє інтерес Росія. RSF засуджують маніпулятивні дії цієї російської пропагандистки, яка ставить під загрозу право на достовірну інформацію».

Жанна Кавельє, Керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії RSF

 Її пропаганда поширюється на інші канали

У травні 2024 року Діана Панченко відкрила обліковий запис на платформі X, де вона публікує англомовні матеріали, що дозволяє їй охопити нову аудиторію за кордоном. Окрім російського вторгнення в Україну, Діана Панченко випускає відео на інші міжнародні теми, завжди узгоджені з кремлівським наративом, такі як майбутні президентські вибори в США, з відкритою підтримкою Дональда Трампа, який «зупинить війну» в Україні, або ситуацію в Молдові, яка «йде слідом за Україною», виступаючи проти Росії. Ця пропагандистка також використовується Кремлем для звернення до української громадськості. Зокрема, 28 березня 2024 року, після російської кібератаки, спрямованої на зрив мовлення українських телеканалів, глядачі телемарафону побачили на своїх екранах одне з її відео.

Судові процеси в Україні

Діана Панченко отримала журналістську та юридичну освіту, працювала ведучою на місцевому телеканалі «Київ» у 2010-2015 роках, а потім перейшла на проросійський канал NewsOne, призупиненого в Україні в 2021 році, близького до Володимира Путіна українського олігарха Віктора Медведчука, який зараз перебуває в Росії. Після свого від'їзду у 2022 році вона ніколи не поверталася до вільної України. З січня 2023 року вона перебуває під слідством українського правосуддя за підтримку російського вторгнення в Україну, а з жовтня 2023 року - за «державну зраду».

Україна та Росія посідають відповідно 61-ше та 162-ге місця зі 180 країн у Світовому індексі свободи преси RSF за 2024 рік.