У Києві обговорюють виклики для свободи слова та роль Суспільного під час війни
У Києві обговорюють виклики для свободи слова та роль Суспільного під час війни
У Києві в понеділок, 2 вересня, проходить конференція «Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного Мовлення». Розмови транслюють на ютуб-каналі Центру демократії та верховенства права.
Під час конференції заплановані обговорення на трьох панелях. Дискусії стосуватимуться питань: впливу збереження свободи слова та незалежності суспільного мовника під час війни на процес євроінтеграції України; впливу повномасштабної війни на ринок документального контенту та кіно; використання радіо під час кризових ситуацій тощо.
Учасники конференції «Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного Мовлення» (фотограф Ігор Васильєв, «Детектор медіа»)
«Новини — це не лише потік інформації, це крок демократії, це наш зв’язок з реальністю, наш дороговказ для дій та наш голос, щоб формувати майбутнє. Незалежний, довірчий, добре фінансований суспільний мовник є критичною частиною майбутнього України як незалежної, суверенної, демократичної держави та ключовою віхою на шляху до інтеграції в ЄС», — сказала на відкритті конференції директорка місії USAID в Україні Джулі Коенен.
Джулі Коенен
«Суспільне мало з’явитися одразу після здобуття незалежності. Проте воно з’явилося вже тоді, коли в країну прийшла війна, коли вже склався дуже жорсткий конкурентний ринок. Воно прийшло тоді, коли суспільні мовники вже не з’являються. Бо кожна держава, яка дбає про свободу слова і демократію, створює суспільний мовник в інших умовах. І спершу дає йому розвинутись, а потім вже відкриває ринок для комерційного телебачення. Ми зробили все навпаки, але зробили. І Суспільне розвивається. Попри війну і завдяки війні — бо українці почали розуміти цінність власної, якісної і перевіреної інформації.
Заступник директора ЦЕДЕМ, експерт з медійного права Ігор Розкладай
Директорка Internews в Україні Джилліан МакКормак (фото: Суспільне)
Юрист громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки» Максим Дворовий та шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова
Суспільне — це реформа. Існування суспільного мовника — це один з ключових маркерів демократичних реформ в Україні, це важлива частина демократичного устрою країни. І кожне зазіхання на незалежність суспільного мовника, на стандарти, за якими він працює, — це посягання на демократичний устрій України», — сказав голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Микита Потураєв
Представник директорату зовнішньої політики та політики сусідства Єврокомісії Танел Танг відзначив прийняття Україною закону про медіа та перегляду закону про рекламу в рамках євроінтеграції і запевнив, що Єврокомісія слідкуватиме за тим, як ці закони будуть впроваджуватися в дію. За його словами, дуже важливим кроком є збереження незалежності Суспільного мовника та забезпечення незалежності медіарегулятора, зокрема через виділення з держбюджету достатнього фінансування.
- Читайте також: Громадські організації закликали владу підтримати справедливе фінансування Суспільного у 2025 році
Генеральний директор Європейської мовної спілки Ноель Карран вважає, що для успішної та стабільної демократії необхідні громадські медіа, які не мотивовані отриманням прибутку. «Адже у комерційних ЗМІ часто редакційна політика, як ми бачимо, змінюється разом з правом власності. Натомість потрібна стабільність у редакційній незалежності. Тому існування Суспільного важливе не лише з огляду на те, який продукт отримує українське суспільство, але й для іміджу України в демократичному світі», — сказав він.
Ноель Карран
Голова Наглядової ради Суспільного і заступниця шефредакторки «Детектора медіа» Світлана Остапа відзначила, що хоча реформування державного мовлення в суспільне в Україні відбулося, але останніми роками почався певний відкат назад через посилення державного мовлення, коли з’явилися нові державні канали. За її словами, пріоритетами Суспільного на наступні роки є збереження та поглиблення довіри аудиторії, тісніша взаємодія зі суспільством на засадах незалежної та доброчесної журналістики, створення впливового контенту та зміцнення суспільної безпеки та української культури.
Світлана Остапа
«Жодна реформа не працює, коли не міняє культуру. В Україні зараз відбувається формування цієї культури — коли з’являється звичка довіряти і звертатися до верифікованого джерела, щоб перевірити інформацію з мережі. Адже Суспільне вміє подавати проблематичні гострі теми збалансовано, не піднімаючи градус емоцій. І в Суспільного зараз величезний виклик — не лише відірватися від стандартного сприйняття УТ-1 як офіціозу (цього вже майже немає), а й перетворитися у верифіковане джерело з довірою суспільства», — сказав голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
За його словами, «держава тут все більше починає виконувати ту функцію, яку і має здійснювати в демократичних суспільствах — створювати умови, за яких зацікавлені гравці мають можливість відкрито і прозоро діяти».
Ярослав Юрчишин
Керівник Відділу підтримки багаторівневої системи управління Програми «U-LEAD з Європою» Сорен Гербст відзначив, що одним зі складників успішного опору України російському вторгненню була ефективність місцевих громад, які перед тим отримали нові повноваження в рамках децентралізації. «Дуже важливо продовжити цю децентралізацію і посилити силу громад тим, щоб дати їм можливість створити сильні місцеві ЗМІ. І Суспільне ідеально підходить для цього завдання — створити ще більш розгалужену мережу місцевих журналістів в Україні», — вважає Гербст.
Сорен Гербст
Титульне фото: Тетяна Трощинська, Ярослав Юрчишин, Світлана Остапа, Олександр Бурмагін та Сорен Гербст на конференції «Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного Мовлення» (фотограф Ігор Васильєв, «Детектор медіа»)
