Комісія журналістської етики засудила «Українську літературну газету» за гомофобію та мову ворожнечі
Комісія журналістської етики засудила «Українську літературну газету» за гомофобію та мову ворожнечі
Комісія з журналістської етики висловила публічний осуд виданню «Українська літературна газета» через поширення гомофобних дискримінаційних висловлювань та мови ворожнечі щодо ЛГБТК+ спільноти. Про це йдеться на сайті КЖЕ.
14 червня 2024 року до Комісії надійшла скарга від Ани Море (виконавчої продюсерки Громадського радіо) на матеріал інтернет-видання «Українська літературна газета» «Як Музей Ханенків і Одеський музей перетворюються на закритий пропагандистський кластер» від 9 червня 2024 року.
У матеріалі йдеться про зміну логотипів двох провідних українських музеїв на розфарбовані у кольори прапору ЛГБТ-спільноти; таким чином, на думку авторів матеріалу, «вони фактично декларують свою солідарність з антисімейними і антинаціоналістичними ідеями лгбт-угрупування».
У матеріалі є три цитати діячів культури, які стверджують, що ці музеї перетворюються на майданчики для лівої політичної пропаганди. Лунають звинувачення у тому, що дії музеїв є проявом тоталітарних ідеологем ХХ століття, що таким чином вони закривають двері «для українців, сімей, нового покоління». Є заява Спілки іконописців України про те, що ЛГБТ-прапор та російський триколор «в принципі, одне й те ж саме». Згадуються і двоє ЛГБТ-активісток Анна Шаригіна та Софія Лапіна, які «широко відомі тим, що транслювали мову ворожнечі і ненависть до військовослужбовців Збройних сил України»; наводяться декілька прикладів висловлювання такої ненависті – втім, без посилань на безпосередні матеріали про це чи коментарі активісток.
Заявниця вважає, що у матеріалі висловлюються відверто гомофобні та дискримінаційні думки, а також присутня маніпуляція на темі війни.
24 липня Комісія звернулася до видання з проханням прокоментувати порушення у матеріалі, проте відповіді не отримала.
Комісія вважає, що цей матеріал порушує пункт 15 Кодексу етики українського журналіста. Він забороняє поширювати дискримінаційні висловлювання щодо будь-яких категорій населення. «Етична журналістика має з повагою ставитися до представників усіх верств населення та сприяти об’єднанню суспільства, а не його розламу за низкою соціальних ліній», — пише Комісія.
КЖЕ пише, що стигматизація представників та представниць ЛГБТІК+спільноти та протиставлення їх захисникам України є достатньо поширеною тактикою і за певних умов може розцінюватися як мова ворожнечі. Публікація таких висловлювань може призводити до негативних наслідків не лише в медійному просторі, а й у реальному житті — нападів, побиттів та інших проявів насильства і жорстокості.
Матеріал онлайн-видання висвітлює представників ЛГБТІК+ спільноти як руйнівників національної держави та національної ідеї і прирівнює їхню діяльність ледь не до дій держави-агресора. Використання низки епітетів («угрупування», «тоталітарні ідеологеми», «брутальний шестиколор») створює у споживачів інформації враження про ворожість ЛГБТІК+ людей до захисту держави. Публікація не враховує чисельних випадків участі ЛГБТІК+ військових в обороні України та неодноразово висловлюваної організаціями спільноти прихильності до України.
«З огляду на це, Комісія доходить висновку про те, що розглядуваний матеріал порушує вимоги Кодексу щодо неприпустимості поширення дискримінаційних висловлювань та мови ворожнечі», — резюмує КЖЕ.
