Дослідники Центру прав людини Zmina оцінили, як тема колабораціонізму доноситься до суспільства через журналістські матеріали та повідомлення державних органів. Про це 30 липня повідомили представники Центру прав людини Zmina під час презентації звіту «Виживання чи злочин: як Україна карає за колабораціонізм».

Моніторингова платформа Semantrum на замовлення Zmina проаналізувала 339 536 публікацій в українських медіа різних типів та 25 268 публікацій на сайтах і сторінках держорганів.

Як показав моніторинг, 49% повідомлень правоохоронних органів містили чіткі негативні слова щодо людей, звинувачених або підозрюваних у скоєнні злочинів. Так, найбільш вживаним щодо підозрюваних чи засуджених є слово «злочинець (зловмисник)».

Причому майже половина з цих публікацій (43%) не має інформації про вирок, а в 35% публікацій з фотоматеріалами не блюрили обличчя.

У матеріалах медіа частка публікацій з чіткою негативною лексикою щодо обвинувачених чи засуджених дещо нижча — 42%. Проте 39% з цих публікацій не повідомляють про засудження підозрюваної особи — це може бути маркером порушення презумпції невинуватості, пишуть дослідники.

Крім того, статті та репортажі на тему колабораціонізму часто мають емоційно забарвлений тон: використовуються вислови на кшталт «зрадник», «колаборант», «продажна шкура», що підкреслює негативне ставлення до таких людей і їхніх дій.

«Найвищий рівень негативних слів як в органах правопорядку, так і в медіа спостерігається в прифронтових регіонах або там, де велися бойові дії. Але ми не виявили спеціальної політики держорганів чи медіа негативно висвітлювати цю тему чи, навпаки, прагнути дотримуватися стандартів. Більшість джерел розміщує як коректні матеріали, так і матеріали з маркерами можливого порушення презумпції невинуватості», — коментує керівниця департаменту з роботи з клієнтами Semantrum Вероніка Волковинська.

Нагадаємо, на думку експертів центру Zmina, українське законодавство про колабораціонізм не враховує норм міжнародного права і переслідує осіб, які виконують в окупації життєво необхідні функції, як-от ЖКГ чи медичну роботу.  У законодавстві досі чітко не прописано, за яку діяльність в окупації держава може переслідувати громадян. 

Ілюстрація: Zmina