Видавництво «Віхола» оголосило, що призупиняє продаж книжки «Голодомор. Історія неусвідомленої травми» українського історика Віталія Огієнка, якого звинуватили у плагіаті.

Як повідомили у видавництві, продаж призупиняють до вирішення всіх претензій щодо тексту та звинувачень у плагіаті. Паперові та електронні примірники книжки відсьогодні не продаватимуть у книгарні та через сайт. Скасували і презентацію видання.

4 липня викладачка радянської історії в Кембриджському університеті Дарія Маттінглі повідомила на своїй фейсбук-сторінці, що виявила плагіат у книжці «Голодомор. Історія неусвідомленої травми».

Маттінглі навела порівняльну таблицю, де вказала приклади збігів у текстах своїх робіт і книжки Віталія Огієнка.

«У розділі про призвідців Голодомору на місцях я побачила свої вже опубліковані ідеї, припущення, концептуальні підходи, і навіть цілі речення без посилання на мене», — написала дослідниця.

За її словами, у книжці збігається більшість джерел із тими, якими послуговується вона. Також є плагіат робіт Наталі Романець та Оксани Кісь.

«Я не знаю автора особисто. Плагіат — це не політизація. Плагіат — це плагіат. Одразу після неприємного "відкриття" мене підтримали українські колеги, і це важливо для мене. Дякую. Це також свідчить, що плагіат вже не толерується», — написала Маттінглі.

Віталій Огієнко відповів на звинувачення Дарії Маттінглі. Наявність ідей інших авторів у своїй книжці він пояснив її форматом. За його словами, книжка не є академічною монографією, а науково-популярним виданням у форматі енциклопедичного словника. А такий формат, пише він, не вимагає підсторінкових і прикінцевих посилань.

Натомість, стверджує Огієнко, під кожним розділом книжки є список джерел і літератури, які він використав для написання тексту і з яких можна дізнатися більше.

«Зрозуміло, що більша частина цієї праці — компілятивна. Мої критики закидають мені, що мій текст — це спрощена версія їхніх наукових праць. Звичайно, адже це мета цієї книги. Я використовую праці інших авторів, виділяю найважливіше в них, та популярно переказую, намагаючись стиснути їх до 4–5 сторінок», — написав Огієнко.

Він додав, що книжка все ж не є повністю компілятивною, а має низку нових оригінальних сюжетів та інтерпретацій

При цьому автор визнає, що, можливо, був недостатньо скрупульозним в оформленні списків літератури, а такий специфічний формат і мету книжки треба було пояснити більш ґрунтовно в передмові.

«Також я визнаю, що мій формат "словника" не вирішує важливе питання розрізнення між тим, що я сам писав у книжці, а таких речей там чимало, і тим, що я переказую за іншими. Але це розуміння прийшло постфактум», — написав Огієнко.

Нагадаємо, 6 червня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про академічну доброчесність, який передбачає відповідальність за написання наукових робіт за допомогою штучного інтелекту і плагіат у науковій діяльності. 

Раніше науково-популярний журнал «Куншт» видалив на своєму сайті низку матеріалів одного з авторів після того, як виявив у них плагіат.