Одержавши 90 мільйонів прибутку за останні 4 квартали, ця компанія вважається провідним розробником програмного начиння для телевізорів і кабельних мереж, яке дозволяє здійснювати зворотній зв’язок. Серед клієнтів “Ліберейт” усі провідні кабельні мережі світу. Останнього року Керцман показав себе настільки пробивним, що набрався зухвальства запропонувати “Майкрософт” продати йому свій інтерактивний телевізійний бізнес.

Проте, як написала газета “Нью-Йорк Таймс”, на нещодавній конвенції інтерактивників у Новому Орлеані Керцман здивував колег, коли попросив їх забути про інтерактивне ТБ, як таке. “Для мене, як споживача, вираз “інтерактивне ТБ” означає, що його складніше дивитися, що мені треба над цим попрацювати, тоді як я просто хочу його споглядати”, - пояснив він. Відтепер компанія “Ліберейт” круто змінює свою експансіоністську політику і зосереджується на розробці “базової цифрової інфраструктури”. За кілька днів самміту стало зрозумілим, чому лідер цього різновиду телебачення змінив підхід.

У сучасному кабельному бізнесі США вщухають експансіоністські настрої. Увага дедалі більше зосереджується власне на кількості послуг, якості та доступності. Ніхто не обіцяє нічого нового. Спеціалісти прагнуть здійснити колишні обіцянки. Якщо інтерактивне телебачення хтось уявляє, як замовлення піцци додому за допомогою пульта дистанційного управління чи перевірка шкільних оцінок дітей, тоді інтерактив дійсно не має майбутнього. У віддалених кутках розвинених країн надто мало можливостей для втілення таких речей у дійсність. Принаймні, зараз. І тепер їхня кабельна індустрія фокусується на реальних платних послугах: цифровий формат із сотнями каналів для дому та високошвидкісний Інтернет для офісу. Отже уявлення про телеінтерактив трансформується: на місце мрій про міжміські й міжнародні телевізійні наради приходять бажання замовити вподобане відео, тобто, скажімо, переглянути випуск “60 хвилин” коли захочеться.

З фінансової точки зору, сенс обмеження апетитів пояснюється просто. Кабельна індустрія США за останні 5 років інвестувала близько 50 мільйонів доларів своїх позичальників, щоб модернізувати мережі для цифрових сервісів. І інвестори вже зараз, не чекаючи наступної хвилі розвитку інтерактивного ТБ, хочуть побачити серйозну віддачу. Це, в принципі, і є головним чинником падіння котування акцій кабельних компаній на фондових біржах цього року.

Нині у США до кабельних мереж під”єднані загалом 73 мільйона помешкань. Наприкінці минулого року 15,2 мільйонів осель стали передплатниками цифрового телебачення. 7,2 мільйонів користуються послугою доступу до Інтернету через кабель, а майже 1,5 мільйона взагалі під’єднали до кабельних мереж свої телефони. Ще кілька років тому цих послуг взагалі не було в природі. Але для інвесторів такого прогресу не достатньо. Хоча, за оцінками фінансистів, наприклад, швидкість впровадження цифрового ТБ і кабельного Інтернету цілком виправдовує капіталовкладення.

Інтерактивне ТБ прийшло в США і світ загалом три роки тому. Тоді супутникові провайдери “Х’югз електронікс” і “Ечостар” вперше запропонували на американському ринку відмінний продукт: сотні цифрових телеканалів (у звичайному кабелі було в середньому до 60); численні музичні канали (тоді у кабелі не було жодного!); відмінна цифрова якість зображення. Проте й досі більшість американців продовжують гадати, що цифровий кабель це те ж саме, що супутникове ТБ. І вони розуміють різницю тільки тоді, коли хочуть подивитися Національну лігу з американського футболу, але не можуть знайти її в кабелі. З іншого боку перевага кабельного ТБ полягає в тому, що воно ретранслює передачі кожної місцевої телестанції, тоді як супутникове цим не займається. Отже американцям ще належить поспостерігати за майбутньою конкурентною битвою між кабельниками і супутниковими провайдерами за нові послуги. Конкурентів, до речі, буде не багато: “Ечостар” планує об”єднатися з подібним супутниковим провайдером “Дайрек Ті-Ві”, якщо дозволить Федеральна комунікаційна комісія, а поле кабельних гравців очистить плановане злиття майже половини локальних компаній.