«Мирні» пропозиції Кремля приречені на провал: дайджест пропаганди за 17 червня

«Мирні» пропозиції Кремля приречені на провал: дайджест пропаганди за 17 червня

18 Червня 2024
339

«Мирні» пропозиції Кремля приречені на провал: дайджест пропаганди за 17 червня

«Центр стратегічних комунікацій»
339
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 17 червня 2024 року.
«Мирні» пропозиції Кремля приречені на провал: дайджест пропаганди за 17 червня
«Мирні» пропозиції Кремля приречені на провал: дайджест пропаганди за 17 червня

Оригінал публікації на сайті Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки за посиланням

  1. У чому схожість та відмінність «мирних» ультиматумів Путіна
  2. Кого у РФ назвали «перевіреними тваринами зі швейцарської скотарні»
  3. Чому ІДІЛовці не на посиленому контролі в російських СІЗО?
  4. Уникнення новин у світі перебуває на рекордно високому рівні

У чому схожість та відмінність «мирних» ультиматумів Путіна

«При відмові від пропозицій Путіна наступні умови будуть для України жорсткішими». При цьому «режим Зеленського» – недоговороспроможний».

Саме так вустами «наришкіних» Путін продовжує просувати наративи зі своїх останніх «мирних ініціатив». 

Як підмітив старший науковий співробітник Євразійського центру Carnegie Russia Олександр Баунов, «схоже, від формули «навіщо нам такий світ, де немає Росії» ми спостерігаємо перехід до формули «навіщо такий світ, який не віддає Росії Україну».

НАСПРАВДІ, пропозиції Путіна, звісно, неприйнятні для Києва, і в Москві це знають. Тому спрямовані вони на міжнародну громадську думку. Мовляв, Україна ухиляється від переговорів, а Росія пропонує не просто заморожування конфлікту, а його повне завершення на конкретних умовах. Мовляв, лише незговірливість «нелегітимного Зеленського» стоїть на перешкоді миру.

Але напередодні повномасштабного вторгнення йшлося про дві області, а тепер про чотири. Тоді про визнання «незалежності», тепер про приналежність Росії із міжнародним визнанням.

Не тільки це робить ультиматум Путіна схожим на ультиматуми 2022-го та осені 2021 років. Тоді перед початком вторгнення «небензі» буквально засипали Київ звинуваченнями в зриві Мінських угод. Тепер — у розвалі неіснуючих Стамбульських. Інша важлива схожість — чергове нав’язливе бажання оголосити українську владу нелегітимною. (Про що Путін каже з 2014 року).

Зараз Москва виступає з трьома основними тезами: а) «київський режим не виконує підписаних угод»; б) він «нелегітимний»; в) «в Україні немає влади, тому силові дії виправдані, інакше навести лад там нікому».

Отже, наразі всі просто слухають черговий рімейк російських «старих пісень про головне» в новому аранжуванні. Різниця лише в тому, що тоді Путін експлуатував страх перед війною, а тепер — втому від неї. І прагне перекласти провину за її продовження з себе на Україну та її «західних кураторів». Приречене прагнення. Путін не банкує, а панікує.

Кого у РФ назвали «перевіреними тваринами зі швейцарської скотарні»  

І світ це розуміє. Попри всі зусилля Москви заперечити значення Саміту миру у Швейцарії — 78 країн підписали підсумкову резолюцію, де прямо назвали те що відбувається «війною РФ проти України, яка продовжує викликати масштабні страждання людей та руйнування, а також створювати ризики та кризи з глобальними наслідками для світу».

Роздратування Москви найбільш яскраво і в притаманному йому дусі висловив Медведєв, назвавши конференцію в Бюргенштоці «скотним двором», а його учасників «перевіреними тваринами»«Загалом альпійський випас худоби – просто похмуре лайно»,  констатує блогер.

НАСПРАВДІ, для того, щоб оцінити масштаб цієї «похмурості» достатньо порівняти ці два фото (зі Швейцарії та з останнього параду на день перемоги у Москві).

Нагадаємо, антиросійську резолюцію підписали навіть «друзі Москви» з Європи: Сербія, Угорщина, Словаччина. Крім них, на думку Медведєва, «перевіреними тваринами зі швейцарського скотного двору» є:

  • глава МЗС Сербії Марко Джурич, 
  • міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто,
  • словацький міністр закордонних справ Юрай Бланар,
  • представник МЗС Індії Капур Паван,
  • віцеміністр закордонних справ Таїланду (нещодавно поспішив оголосити про бажання стати членом БРІКС) Русс Джаліхандра,
  • представник кабінету міністрів ПАР Сідні Муфамаді, що вже входить до БРІКС,
  • голова МЗС Саудівської Аравії Фейсал бен Фархан Аль Сауд,
  • міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан,
  • представники інших країн, які є її останніми економічними партнерами РФ в умовах санкцій.

Гадаємо, всім їм було б варто дізнатись як їх оцінює експрезидент та нинішній заступник Путіна в Раді безпеки РФ.

Чому ІДІЛовці не на посиленому контролі в російських СІЗО?

Як не дивно це пролунає, але наступного дня після історії з ІДІЛ у ростовському СІЗО Москва й досі не наполягає на «українському сліді». (Хоча напередодні вже були натяки на «зовнішнє управління»). Але поки що цей сюжет пропаганда поставила на паузу. Розбірки йдуть під килимом і на зовні не вилазять. Федеральні ЗМІ, звісно, не педалюють цю тему.

НАСПРАВДІ, колишній аналітик московського управління Федеральної служби виконання покарань Каретникова з цього приводу пише: «…А якби з камер вирвалося 40 людей, а не 5 чи 6? Переглядала днями люб’язно подарований мені колись відеозапис з реєстратора, де 40 мусульман викидають із камери співробітників СІЗО, які прийшли до них з перевіркою.

Чому іділовці не стоять на посиленому контролі в російських СІЗО? А вони стояли. Але тут ось який фокус. Раніше слово «терорист» для всіх людей, включаючи співробітників СІЗО, звучало як «ТЕРРОРИСТ…». Це щось серйозне було, з чим краще не жартувати, де краще зосередитися. А зараз не так. 

Тепер на «терористичний» облік в Росії абсолютно формально ставлять усіх підряд із певними статтями, для галочки. І блогерів, які в Інтернеті дії ЗСУ виправдали. І торговців з ринку, які один одному по сто рублів з картки на карту перераховували, чисто по торгівлі, а на кінці ланцюжка хтось ці гроші двоюрідному братові до Сирії перерахував… І ось цих бідолах спочатку саджають у СІЗО, а потім записують у терористи».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До чого призведе російська інтеграція з афганською «міграцією»

«Те ж саме і в глобальному масштабі в країні: поки система ганяється за блогерами та педіатрами, терористи вриваються в «Крокус» і вбивають десятки людей. І з цього ніхто не виносить жодних уроків, бо всі сили кинуті на те, щоб шукати чи вигадувати український слід (побачимо, що знайдуть у цьому випадку). А потім швидко забувати, до наступного разу. А наступного разу може вийти ще гірше» резюмує Каретникова.

Уникнення новин у світі перебуває на рекордно високому рівні

17 червня Інститут вивчення журналістики Reuters опублікував «Звіт про цифрові новини», в рамках якого з’ясувалося, що багато хто у світі не довіряє технології штучного інтелекту у ЗМІ. Так, у США 52% опитаних заявили, що негативно ставляться до більшості новин, створених ШІ. У Великій Британії цей показник становив 63%. Загалом було опитано майже 100 тисяч осіб у 47 країнах.

Цьогорічний звіт розкриває нові уявлення про споживання цифрових новин на основі опитування YouGov понад 93 000 споживачів онлайн-новин на 46 ринках, що охоплюють половину населення світу.

НАСПРАВДІ, у звіті задокументовано, як відеоконтент, що поширюється через TikTok, Instagram та YouTube, стає все більш важливим для новин (особливо в країнах Глобального Півдня), тоді як традиційні платформи, такі як Facebook, втрачають свій вплив. При цьому загалом стурбовані недостовірними новинами в інтернеті 59% респондентів. Найвищі показники з цього питання були зафіксовані в ПАР (81%) та США (72%).

Майже четверо з 10 (39%) людей у всьому світі сказали, що іноді або часто активно уникають новин, порівняно з 29% у 2017 році. Уникнення новин зараз знаходиться на рекордно високому рівні.

У всьому світі лише 46% людей сказали, що вони дуже або надзвичайно цікавляться новинами – порівняно з 63% у 2017 році. Звіт показав, що аудиторія традиційних джерел новин, таких як ТБ і друковані ЗМІ, різко скоротилася за останнє десятиліття, а молодь віддає перевагу отриманню новин в Інтернеті або через соцмережі. У Великій Британії майже три чверті людей (73%) сказали, що отримують новини саме так, порівняно з 50% для телебачення і лише 14% для друкованих видань.

Цікаво, що платити за перевірений новинний контент при цьому готова меншість опитаних. Лише 17% із них заявили, що у них є підписка хоча б на одне ЗМІ, при цьому менш як половина з них платять за неї повну вартість.

Але саме для журналістів є хороші новини. Звіт виявив широку суспільну підозру щодо того, як штучний інтелект (ШІ) може бути використаний, особливо для складних новин, таких як політика чи війна. Тому їхня праця залишається дуже важливою. Особливо в часи війни.  

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
«Центр стратегічних комунікацій»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
339
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду