У середу, 5 червня, аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» разом із британськими партнерами з Центру інформаційної стійкості (Centre for Information Resilience) презентували в Києві дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України». 

Під час заходу дослідники показали інтерактивну мапу зв’язків мережі поширення пропаганди на окупованих територіях. 

Команда «Детектора медіа» та Centre for Information Resilience, спільно з Апаратом Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України презентували результати дослідження. Учасниками дискусії стали: Андрій Кононенко, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», Адам Рутланд, виконавчий директор Centre for Information Resilience, Анна Онищенко, Керівниця групи Фонд «Партнерство за сильну Україну» (ФПСУ) Пʼєр Ву, старший аналітик Centre for Information Resilience, Адам Юре, старший аналітик Centre for Information Resilience, Юлія Пархоменко, аналітикиня Centre for Information Resilience, Леся Бідочко, заступниця керівника Центру досліджень ГО «Детектор медіа». До дискусії також долучилися представники посольств, журналісти та громадські діячі.

Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Андрій Кононенко під час презентації дослідження зазначив, що для РНБОУ вивчення ситуації на тимчасово окупованих територіях є пріоритетом.

Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко зауважила, що мета такого роду досліджень, у тому числі,  - забезпечити, щоб медіаколаборанти  після закінчення війни не могли повернутися до роботи, зробити вигляд, ніби нічого не було.

 Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»

Леся Бідочко, заступниця керівника дослідницького центру «Детектора медіа»

П'єр Ву, аналітик Centre for Information Resilience звернув увагу присутніх, що дезінформація, яку поширюють на тимчасово окупованих територіях поширюється не тільки в межах цих територій, України та Росії. Наприклад, дослідження виявило, що  турецькі дипломатичні відомства часто цитують кримський окупаційний канал «Міллет». І це, на думку Ву, є маркером, що російська пропаганда має згубний вплив на міжнародній арені. Він додав, що місцями реєстрації багатьох інформагентств і сайтів, як зараз працюють на окупованих територіях, є Москва. 

 П'єр Ву, старший аналітик Centre for Information 

Аналітикиня Centre for Information Resilience Юлія Пархоменко, зазначила що виміряти охоплення медіа на окупованих територіях українським дослідникам важко. Але можливо оцінити вплив соцмереж і сайтів, і найкраще вимірювати їх впливовість за цитуванням іншими медіа чи користувачами соцмереж, як зробили в цьому дослідженні. 

Юлія Пархоменко, аналітикиня Centre for Information Resilience

Адам Рутланд, виконавчий директор  Centre for Information Resilience

Адам Юре, старший аналітик  Centre for Information Resilience

Нагадаємо, що висновки дослідження базуються на відкритих даних, зокрема російських і проросійських медіа та онлайн-ресурсів на ТОТ з фокусом на телеграм-канали. Методологія передбачала використання розвідувальних даних з відкритих джерел (OSINT) та ряду аналітичних інструментів, зокрема збір доменних імен з бази даних Neo4j, виокремлення 50 ключових доменів за допомогою компанії-постачальника даних Open Measures, а також аналіз вхідних та посилальних доменів за допомогою Ahrefs. 

Кількісний аналіз свідчить про те, що проросійські телеграм-канали та ЗМІ, спрямовані на ТОТ, тісно пов'язані між собою та функціонують як окрема екосистема, переплітаючись з іншими російськими та проросійськими ЗМІ й телеграм-каналами. Дослідникам вдалося оприявнити мережу проросійських сайтів, орієнтованих на окуповані території України, — виявлено 232 825 взаємозв'язків між різними вебдоменами. А також виявлено мережу орієнтованих на окуповані території України телеграм-каналів. 

Дослідження свідчить, що станом на 2024 рік медійний простір на тимчасово окупованих територіях є централізованим та підпорядкованим російській владній вертикалі. Ця система не виникла одразу в 2014 році — її розвиток був поступовим і нелінійним. Централізація медіаландшафту на окупованих територіях Донеччини й Луганщини відбулася шляхом створення окупаційних міністерств, що займаються інформаційною політикою, а також медіахолдингів — «Республиканский медиахолдинг» (РМХ) і «Луганьмедиа». В окупованому Криму, однак, з огляду на його швидку анексію Росією, місцеві ЗМІ були безпосередньо підпорядковані Кремлю. 

Дослідники представили ретроспективний аналіз ситуації у сфері медіа на ТОТ з 2014 року та динаміку централізації медіапростору в Криму та окупованих частинах Луганщини й Донеччини. Проаналізовано цифрові та інформаційні агенції на ТОТ — профільні «міністерства» в окупованих Херсоні, Запоріжжі, Луганську, Донецьку і Криму та їхні відносини між собою і з Росією. Представлено огляд ключових ЗМІ, проросійських інтернет-видань і локальних телеграм-каналів, а також аналіз зв’язків між ними. Окрему увагу аналітики звернули на роль медіаімперії Є. Пригожина і телеграм-каналів, пов’язаних з угрупованням «Вагнер», вплив цієї медіаімперії на ТОТ, а також роль російського пропагандиста Олександра Малькевича, який курує «регіональні медіа» на всіх тимчасово окупованих територіях. 

Дослідження здійснене за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»