«Новий російський наступ»: Україна стабілізувала інформаційну оборону

На початку тижня люди в соцмережах  гостро боялися нового російського наступу. З великою тривогою обговорювали, що війська збираються під кордонами біля Сумщини та Харківщини, до Білорусі полетіли військові гелікоптери РФ, прилетів з Ірану вантажний літак, і що Росія значно наростила виробництво снарядів. Усе це наводило на думку, що нова велика атака близько, і люди міркували, на які міста, і наскільки потужною вона буде.

Однак нарешті страх перед новим російським наступом, що тривав уже кілька місяців і визначав настрої України, значною мірою подолано завдяки дозволам бити західною зброєю по РФ. З ним не впоралася новина про надання оборонного пакета від США: тоді радість була короткочасною. Але зараз є всі шанси на стабільність позитивного настрою.

Удари західною зброєю по РФ: Україна цілком володіє ініціативою

Майже весь тиждень тривав розвиток сюжету щодо дозволів від постачальників зброї бити нею по території РФ, зі зливами західних медіа та поясненнями, що ця позиція продиктована ситуацією на Харківщині. Оповідь була напруженою, без певності в успіху, а тому більш захопливій для читача, і з кращим ефектом.
Проросійський сегмент так само поволі входив у режим прийняття цих дозволів. Наприкінці тижня західні медіа вже очікували перших дій України у відповідь на отримані дозволи, стежили за змінами в ситуації на фронті – NYT пише про проміжок «впродовж кількох годин або днів».

Удари по тилу ворога: Україна продовжує інформаційний наступ

Україна цілком володіла ініціативою в цій темі, завдаючи кінетичного впливу і тим самим поширюючи інформаційний вплив. Так, дрони ГУР атакували загоризонтну РЛС «Воронеж-М» в Оренбурзькій області на відстані понад 1800 км. «Схеми» доповнюють новину супутниковими знімками. Дехто стратегічно міркує про підготовку до ударів далекобійними ракетами по РФ. Від ударів по Луганську скоріше емоційний ефект, як і по нафтобазі в Орловській області.

Згодом користувачів тішить відео ГУР з атакою на російські катери і дві хвилі радості (неофіційна вночі і офіційна ввечері) щодо атаки на Керченську переправу, ураження нафтобази в порту Кавказ, а далі – про знищену в Криму РЛС «Небо СВУ» з акцентом на завданнях, які виконувала ця установка. Знову з’являється віра в перемогу і знижується тривога. Атака на Крим або на російські кораблі завжди йде в соцмережах набагато яскравіше, ніж по російській території, включаючи НПЗ.

Обмін полоненими: утримання ініціативи в своєму інформаційному просторі

Про обмін «75 на 75» спершу повідомляють проросійські джерела, але згодом долучаються й українські посадовці. Радість соцмереж підсилює те, що це перший обмін з лютого. Вдало просуваються особисті історії звільнених з полону, зокрема поліціянтки, яка переховувалася на «Азовсталі» Мар’яни Чечелюк. Радість від повернення полонених значно емоційніша, ніж навіть з нагоди дозволів бити по РФ.

Критика влади та тривога: стабілізація інформаційного фронту наприкінці тижня

На початку тижня посилювалися критика мобілізації та «нелегітимності» Володимира Зеленського. Поширювали переважно чоловіки та спільноти. Тему нелегітимності розганяли орієнтовані на неокуповану Україну проросійські пабліки (як-от ЗЕзрада). Також є обурення і історіями про ТЦК і тими, хто постить такі історії, зі звинуваченнями, що вони поширюють фейки.

Однак наприкінці тижня звинувачення, гнів щодо влади та втома від війни зникли з інфопростору. Важливо, що й опозиція наприкінці тижня не надто старалася критикувати владу.

Закриття неба над західними областями: Україна не наважується взяти ініціативу

В соцмережах є обережні надії на те, що НАТО таки закриє небо задля навчання у західних областях українських військових. Однак українська влада не має сміливості очолити цей порядок денний, тому тема і далі фігурує переважно з посиланнями на західних партнерів.

Саміт миру: ризиковані українські інформаційні атаки

Саміт миру сам по собі не надто цікавить рядових українців, про це більше пишуть новинні ресурси. Але те, що Джо Байден відмовляється туди їхати, одразу сприймається як «зрада». Навіть ті українці, які, можливо, не до кінця розібралися з тим, що таке Саміт миру, нарікають на американського президента.

Тим часом українська влада почала серію ризикованих атак, які зачіпають західних лідерів, у стилі «жорсткої дипломатії», описаної Дмитром Кулебою. Такі атаки можуть дати результат, але зберігається ризик погіршення стосунків з окремими з цих лідерів.

У Харкові не встигали оплакувати жертв попередніх обстрілів: інфотерористичні атаки росіян

Ще свіжою лишалася пам’ять про удар по друкарні «Фактор-друк», коли стався остаточний провал у негатив: удари по «Епіцентру». Деякі військові скаржилися, що від цих бомб в української армії досі немає ефективного захисту.

Емоції проукраїнських громадян

Гнів – 25% – іде хвилями: на початку тижня – на росіян через Харків, пізніше – гнів на західних партнерів, які не дозволяють бити по Росії та не дають зброї, критика влади (ТЦК, скандал з УкрІнформом), але під кінець тижня повертається сильний гнів на росіян через нові удари по Україні, атаку по Києву, Старокостянтинову, Харківщині.

Радість – 24% – викликають ураження загоризонтної РЛС, пожежа в Луганську, удари по Криму, атака на російські катери, обмін полоненими. Тримається радість через зростання втрат ворога, особливо яскраво – при публікації цифри в півмільйона ворожих втрат. Радість через світову підтримку зростає більше до кінця тижня.

Тривога – 19% – постійно протягом тижня висока тривога щодо нового наступу росіян: під кордоном збираються сили, говорять про можливий вступ Білорусі у війну, атаки на західні країни. Під кінець тижня тривога трохи знижується через позитивні новини і надію на успіхи в побитті Росії американською зброєю.

Сум – 12% – протягом кількох днів дуже великий сум через жертви в Харкові після останніх атак росіян, також суму додають некрологи, особливо про загибель на фронті Ірини Цибух.

Надія – 8% – протягом усього тижня тримається надія, що дозволять бити по Росії зброєю від союзників, а коли дозвіл справді є – зростає надія на перемогу.

Гордість – 6%.

Вдячність – 3%.

Сміх – 1%.

Втома – 1%.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — це понад 50 ключових пошукових слів — у дописах мереж Facebook, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із загального масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом двох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Ілюстративне фото: Getty Images