З початку повномасштабного вторгнення Служба безпеки України виявила 46 ворожих ботоферм з потужністю приблизно три мільйони акаунтів, які координувалися з території Росії та поширювали контент на аудиторію, що становить приблизно 12 млн людей. Про це повідомив представник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олександр Мельниченко під час круглого столу, присвяченого боротьбі з російською дезінформацією, який організував Комітет Верховної Ради з питань свободи слова.

За словами Мельниченка, СБУ проводить системну роботу з виявлення та нейтралізації інформаційних спецоперацій ворога. 

«Ми проводимо аналіз і встановлюємо осіб, які стоять за цією діяльністю. Як правило, інформаційний вплив країни-агресора на українську аудиторію відбувається за допомогою великих платформ, соціальні мереж, месенджерів. І йдеться не лише про телеграм, а й про тікток, який за обсягом дезінформації, що в ньому міститься, є на сьогодні найбільшою платформою», — розповів представник СБУ.

Також, за його словами, Росія поширює дезінформацію через фейсбук та інстаграм, зокрема через рекламні кабінети, активно використовуючи ботоферми. 

«Для впливу на українців росіяни використовують такий інструмент, як ботоферми з масовою генерацією фейкових акаунтів. Це, дійсно, є одна з проблем, яку спецслужби намагаються вирішувати. Але цю задачу полегшило б внесення у законодавство норми про відповідальність за використання бот-мереж і ботоферм», — сказав Мельниченко. 

У той час, зауважив він, як Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за низку інформаційних злочинів, кримінальної відповідальності за використання ботоферм у ньому не прописано.

Представник СБУ звернувся до народних депутатів із закликом виправити ситуацію і внести відповідні зміни в законодавство. 

Крім того, він вважає за необхідне запровадити в Україні правове регулювання IT-гігантів, яке стримувало би поширення шкідливого контенту, забезпечувало заборону або обмеження певних методів таргетування на користувачів, а отже, робило би боротьбу з російською дезінформацією більш ефективною.

«Навіть ті онлайн-платформи, які ставляться до нас лояльно, під час наших з ними перемовин просять відрегулювати правила їхньої діяльності в Україні. Щоб було зрозуміло, хто за що у цій сфері відповідає, хто може звертатися з проханням про блокування деструктивного контенту, хто має право отримувати інформацію про користувача, про його персональні дані. Відповіді на ці та інші питання вони шукають в нашому законодавстві, але не знаходять. Тобто техплатформи очікують від нас зрозумілих і чітких правил, за якими вони мають діяти, щоб допомогти нам протидіяти дезінформації і шкідливому впливу з боку Росії на українців», — пояснив Мельниченко.

Нагадаємо, 25 березня 2024 року в  парламенті зареєстрували законопроєкт про регулювання «платформ загального доступу до інформації», зокрема Telegram.

Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. Умови не допускають діяльності в Україні суб'єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора Росії.

Автори документа також пропонують встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером, представництв і ненадання витребуваних документів та інформації є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.

Читайте також:

• Влада не збирається забороняти в Україні Telegram, хоча все ще не знаходить способів його регулювання
• Герасим’юк: регулювання онлайн-простору — це світова тенденція
• Такий зручний, але небезпечний: неприємна правда про телеграм

Фото: «Укрінформ», скриншот відео круглого столу