Головні з них – гнів на росіян за обстріли цивільних та воєнні злочини. Також лунає критика влади, зокрема з питань мобілізації. Наміри ворога наступати викликають дедалі більшу тривогу. А світова підтримка – надію. Традиційно найбільшу радість викликають удари по ворожих тилах.  

Ключові теми у соцмережах

Волонтери упродовж тижня значно активізувалися. На початку тижня фіксується сплеск волонтерських активностей, передусім у традиційних регіонах: Захід, Центр та Північ, Київщина. Можливо, люди надихнулися міжнародною допомогою та відчули, що їхні зусилля задля перемоги не стануть марними. Так чи інакше, присутність волонтерського контенту в соцмережах була найбільша за тривалий час. Згодом активізація волонтерства фіксувалася принагідно до Великодня, в т.ч. на Сході через жіночі акаунти. Істотно зросла також кількість дописів про взаємодію волонтерів з місцевою владою.

Прорив фронту на Донбасі хвилював переважно мешканців Сходу, згодом тривогу посилила офіційна комунікація. Увага до подій на фронті потроху зростає, але на початку тижня була помітною у мешканців прифронтових регіонів. Вони остерігаються проривів та руху російських військ. Решта України більше тривожилася про повітряні атаки. Спільного відчуття небезпеки не фіксувалося. Проте згодом жваво поширюється меседж Олександра Сирського про погіршення ситуації на фронті та попередження Олександра Павлюка щодо намірів РФ захопити Харків та Суми. На ці ж напрямки вказує Вадим Скібіцький в інтерв’ю The Economist, щоправда, він звертає увагу на нестачу ворожих сил для захоплення власне обласних центрів. Олег Синєгубов тим часом зазначає, що окупанти посилюють технікою Куп’янський напрямок. На цьому тлі ситуація довкола Очеретиного та Часового Яру під кінець тижня відходить у соцмережах на другий план, хоча також згадується у негативному ключі.

Сум і гнів на росіян через Одесу підсилюються спрямованістю удару по цивільним. Удар по сповненому людьми міському простору в Одесі чітко було класифіковано в офіційних заявах та соцмережах як навмисне вбивство. Реакція на подію значна, сповнена гніву та суму. 

Донька народної обраниці розлютила українців. Хизування розкішним життям та навіть побажання співгромадянам обстрілів від Алсу Алейнікової розлютило українців. Зокрема, чоловіки та жінки однаково підхоплювали емоційну відповідь Яніни Соколової.

У критиці влади частіше йдеться про мобілізацію. Користувачі соцмереж активніше критикують як перевищення повноважень працівниками ТЦК, так і загальний підхід до мобілізації. Помітне й обурення новим списком хвороб, з якими братимуть до війська: нарікають на небезпеку від хворих на ВІЛ та психічні розлади, згадують онкологію. Останню тему активно «прокачують» також у проросійському сегменті: там навіть лякають, що мобілізації підлягатимуть вагітні.

Варто також зазначити сплеск критики влади у традиційно «лояльному» в цьому аспекті Південному регіоні: значна частина цих дописів спрямована проти мобілізації, наприклад розганяються чутки про заплановані масштабні рейди ТЦК в Одесі.

Новий жанр жартів: насміхаються над ставленням росіян до своїх ветеранів. Досі такого контенту майже не фіксувалося в проукраїнському сегменті, але тепер він став помітним: насміхаються з нікому не потрібних, зневажених ветеранів у російському тилу. Тим часом, в російському сегменті повільно, але неухильно росте частка дописів про скоєні «ветеранами СВО» тяжкі кримінальні злочини.

Емоції проукраїнських громадян в соцмережах

Гнів – 23% від усіх повідомлень – на росіян за обстріли з жертвами та руйнуваннями – Одеса, Харків, Херсонщина та ін; прокльони пілотам; за блокування чат-ботів у ТГ та злочини на ТОТ; у  критиці влади – примусова мобілізація та блокування консульських послуг, недоречні витрати, підготовка до війни тощо; на зрадників – Алсу Алєйнікова, шпигуни та навідники; ухилянтів та байдужих до війни; рівень підтримки світу.

Тривога – 23% – передусім щодо наступу на Сході – Часів Яр, Очеретине; також викликають плани агресора захопити Харків та Суми, накопичення резервів для цього; доля полонених – проходять акції.

Радість – 19% – викликають удари по РФ та Криму – НПЗ, аеродроми, об’єкти

ППО, знищення окупантів на Луганщині ударом ATACMS, історії локальних перемог з фронту та зведення ГШ; у волонтерських звітах – помітний акцент на наближенні Великодня, зокрема за участі місцевих влад; підтримка світу – від Данії, Австралії, Бельгії тощо, візит Єнса Столтенберга, дозволи бити по території РФ.

Сум – 12% – окрім військових некрологів та звісток про цивільні жертви – найбільше згадують Одесу, сум викликає руйнація прифронтових та прикордонних міст, вбивство двох військових у Німеччині.

Гордість – 10% – у частині волонтерських звітів та некрологів; також пишаються ЗСУ в дописах про життя попри війну, культурні акції перед Великоднем.

Надія – 7% – на світову підтримку – угода зі США, поставки зброї; на наближення до НАТО – саміт у Вашингтоні; загальна надія на перемогу – наративи Великодня, вистояли 800 днів.

Вдячність – 4%.

Сміх – 1%.

Втома – 1%.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — це понад 50 ключових пошукових слів — у дописах мереж Facebook, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із загального масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом двох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Ілюстрація: Getty Images