Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав, що Центральна виборча комісія України неправомірно відмовила в наданні інформації журналістам рівненського видання «Четверта влада» 12 років тому. Рішення ухвалили 28 березня, повідомляє видання.

Ще у 2012 році редактори «Четвертої влади» Антоніна та Володимир Торбічі звернулися до Центральної виборчої комісії (ЦВК) із запитами про доступ до публічної інформації. Вони просили комісію надати фотографії та автобіографії кандидатів у депутати, які балотувалися в мажоритарних округах Рівненської області. У такий спосіб видання хотіло максимально інформувати виборців про кандидатів у депутати.

ЦВК відмовилася надавати інформацію, пояснивши це, зокрема, тим, що в автобіографіях міститься не лише відкрита інформація, а й конфіденційна. А фотографії, на думку комісії, не можуть бути поширені без згоди кандидатів.

Журналісти звернулися з позовами до українських судів, однак загалом 13 суддів ухвалювали рішення на користь Центрвиборчкому. Відтак видання звернулося до Європейського суду з прав людини.

У своєму рішенні від 28 березня 2024 року ЄСПЛ визнав, що приховування від громадян України інформації про осіб, зареєстрованих для участі в парламентських виборах, є порушенням їхнього права одержувати та передавати інформацію.

Це право гарантоване статтею 10-ю Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Медіаюристка ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко, яка представляла інтереси видання, пояснила, що ця справа має певну унікальність, адже журналісти у своєму запиті на інформацію просили ЦВК надати їм не лише копії автобіографій кандидатів у народні депутати (а не просто інформацію з них), але й їхні фотографії. 

«Це був доволі неординарний запит! Думаю, що на той час такого ще ніхто не робив. Та й після я не чула про щось подібне. Зрештою, ні ЦВК, ні українські суди не стали задовольняти вимоги журналістів з міркувань конфіденційності запитаних відомостей.

Тому перемога в Європейському суді є надзвичайно важливою! Адже ЄСПЛ підтримав журналістів у тому, що під час виборів вони повинні отримувати доступ до надійної інформації — до першоджерел відомостей про кандидатів на виборні посади (копій автобіографій), а не лише до так званих біографічних відомостей про них, які оприлюднює чи надає на запит виборча комісія», — пояснила Людмила Опришко.

Висновок Європейського суду також демонструє, що журналістам повинні надавати і доступ до фотографій кандидатів, поданих до виборчої комісії під час реєстрації.

«Особливо це важливо в умовах існування недобросовісної практики реєстрації кандидатів-двійників та відсутності належного контролю з боку ЦВК за поширенням достовірної інформації про кандидатів. Цей висновок суду показує, що фотографії кандидатів на виборні посади не мають абсолютного захисту від їхнього поширення і можуть надаватись на запити журналістів органами влади, в яких вони зберігаються, якщо цього вимагають інтереси суспільства, зокрема, під час виборів», — пише видання.

«Четверта влада» наводить імена всіх суддів, які ухвалювали рішення в цій справі на користь ЦВК. І повідомляє, що звернулась до одного з них, Андрія Сала, з питанням, чи погоджується він з рішення ЄСПЛ, чи визнає, що у 2012 році прийняли неправомірну постанову тощо. Однак наразі відповіді не отримала.

Нагадаємо, у вересні 2023 року Європейський суд з прав людини вже приймав рішення на користь видання «Четверта влада» проти України. Тоді ЄСПЛ визнав протиправними рішення українських судів, які ухвалили, що ще у 2011 році посадовці Рівненської ОДА і Верховної Ради правомірно не надали головному редактору видання публічну інформацію — копії декларацій 22 народних депутатів з Рівненщини.

Фото: будівля ЄСПЛ та Антоніна і Володимир Торбічі / колаж «Четвертої влади»