Українська ініціатива StopFake навчає боротьби з російською дезінформацією фактчекерів з європейських країн
Українська ініціатива StopFake навчає боротьби з російською дезінформацією фактчекерів з європейських країн
Зусиль, які країни Заходу докладають сьогодні до протидії російській дезінформації в Європі та світі, недостатньо. Росія не лише адаптується до нових умов на цьому фронті боротьби, а ще й нарощує свою присутність, з’являючись навіть там, де її раніше не було. Про це співзасновник та головний редактор української фактчекерської організації StopFake Євген Федченко розповів під час презентації кампанії «Журналісти мають значення», яка відбулась у Києві 9 квітня 2024 року.
«Проводячи наприкінці минулого року дослідження про вплив російської дезінформації на країни Європейського Союзу, ми виявили, що Росія попри заборони і санкції дуже активно розширила свою присутність в інформаційному полі Європи. Багато медіа поза межами України продовжують використовувати в якості джерел інформації російські ресурси, зокрема, “РИА Новости” і “ТАСС”», — повідомив Федченко.
До того ж, за його словами, посилюється присутність російської пропаганди в країнах Глобального Півдня, зокрема, Латинської Америки та Африки. Спостерігається інтерналізація зусиль російських пропагандистів, які виробляють контент у дуже різних куточках світу, підсилюючи і поширюючи його за допомогою соціальних мереж. І та правдива інформація, що стосується України, говорить керівник StopFake, фактично тоне у величезній кількості російського дезінформаційного контенту. Українську точку зору все важче вдається доносити до світу.
Водночас, зауважує Федченко, Україна має величезний досвід у протидії російській дезінформації, і цей досвід необхідно поширювати на міжнародному рівні. Наприклад, зараз, розповів він, StopFake разом з Google News Initiative проводить серію тренінгів у країнах Центральної Європи: Польщі, Литві, Латвії, Естонії, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Молдові, Болгарії, Словенії, Албанії, Північній Македонії, Сербії, Хорватії, Косові та Чорногорії.
Вони розраховані на три основні цільові аудиторії — журналістів, фактчекерів, викладачів журналістики та студентів. Це поглибить їхні практичні знання про дезінформацію, її вплив на журналістику та ефективні способи боротьби з нею.
«Тому що боротися з дезінформацією в якомусь одному місці вже немає сенсу. Це глобальне явище, міжнародні зусилля протидії якому натомість зменшуються. Досліджень на тему дезінформаційних впливів Росії на міжнародному рівні вистачає. І це важливо — вивчати цей феномен. Проблема у тім, що результат цих досліджень потім не імплементується в якісь міжнародні практики. І для російської системи дезінформації не існує на сьогодні ніяких вагомих загроз і обмежень на глобальному рівні. У той же час Росія постійно створює нові формати і платформи для своєї експансії у світовий інформаційний простір. І це дуже добре скоординовані зусилля, підкріплені великим фінансуванням і практично необмеженим людським ресурсом», — поділився міркуваннями Євген Федченко.
Інформаційний світ, на його думку, живе нині в реаліях, які постійно і динамічно змінюються, і відповіді на ці зміни мають ґрунтуватися на інноваційних ідеях, а не на повторенні старих практик, які застосовуються вже понад десять років.
Читайте також:
- Як Росія «окупувала» західну академію
- Сто друзів Віктора Медведчука. Як Golos.eu об’єднав російську пропаганду проти України
- Мир на наших умовах або ядерне винищення: як Росія грає у хорошого та поганого поліцейського із Заходом
- Розробники оновили розширення для браузера Chrome, яке розпізнає сайти російського походження
Фото: StopFake