Розуміння українцями проблеми дезінформації з року в рік зростає, як і рівень їхньої компетентності у відстеженні фейків та маніпуляцій. Про це директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко розповіла під час презентації кампанії «Журналісти мають значення», повідомляючи про результати дослідження «Індекс медіаграмотності українців» за 2023 рік.

«З року в рік ми в “Детекторі медіа” проводимо дослідження, яке визначає рівень уміння українців свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. Це відбувається останні чотири роки — два роки до повномасштабного вторгнення і два роки протягом нього. Наше останнє дослідження, яке ми ще не презентували, дає чимало матеріалу для роздумів. І одна з хороших новин полягає в тому, що з року в рік зростає розуміння українцями нагальності проблеми дезінформації», — сказала Петренко.     

Якщо у 2022 році, за її словами, існування проблеми дезінформації визнавали 61% опитаних організаторами дослідження громадян, то наприкінці 2023 року на значущість цієї проблеми вказували 64% респондентів. При цьому 18% опитаних стверджують, що завжди можуть вирізнити фейки і не звертати на них уваги.

Крім того, Галина Петренко відзначила високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців. Аудиторія медіа стає все більш компетентною у відстеженні фейкової інформації. Так, наприкінці 2023 року лише 17% учасників опитування зізнались, що вирішують, наскільки можна довіряти тому чи іншому повідомленню, інтуїтивно. Тоді як до повномасштабного вторгнення такий варіант відповіді на питання, як люди вирізняють фейки і дезінформацію, був найбільш популярним.

«Тепер на власну інтуїцію у цьому питанні покладається набагато менше людей. Натомість 37% респондентів кажуть, що виявляють дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі. 34% орієнтуються на наявність різних точок зору на подію, а 30% — на відео- та фотопідтвердження. Правда, що стосується останнього, то, судячи з усього, людям доведеться наново вчитися розбиратися у правдивості фото- чи відеозображення, враховуючи розвиток ШІ та появу недорогих програм зі створення дипфейків», — зазначила директорка ГО «Детектор медіа».

Проблема маніпуляції в медіа, за її словами, актуальна для понад половини української аудиторії — 59%. Також більшість опитаних вважають, що найчастіше контент медіа спотворюється в інтересах політиків, політичних сил, економічних та політичних еліт. За останній рік зросла частка тих, хто вважає, що саме держава зацікавлена у спотворенні інформації — з 22% у 2022 році до 32% у 2023-му.

«Є й хороша новина: з року в рік стабільно зростає частка тих, хто знає про спеціалізовані проєкти з  фактчекінгу, медіаграмотності і тому подібного. Тобто люди впізнають “СтопФейк”, “Детектор медіа”, “Ноту Єнота” та інші подібні проєкти», — зауважила Галина Петренко. При цьому, наголосила вона, це результати репрезентативного опитування серед усіх груп населення України, а не серед медійників чи медіаекспертів. 

Дослідження «Індекс медіаграмотності українців» проводилося компанією New Image Marketing Group (польовий етап: 15.01.2024 — 29.01.2024). Мета дослідження — валідизувати концепцію індексу медіаграмотності та прорахувати його для різних категорій української аудиторії.

Методологія: кількісне дослідження; інтерв'ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Обсяг вибірки: 1200 респондентів.

Цільова аудиторія: доросле населення України (18+).

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статтю, типорозміром населеного пункту та регіоном.

Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Читайте також: 

• «Детектор медіа» презентував на National Мedia Тalk результати дослідження «Індекс медіаграмотності»
• Дослідження Internews: лише 38% громадян вважають дезінформацію нагальною проблемою
• Тетяна Ковтун: «Пропаганда схожа на молоток, що б’є по великій кількості цвяхів водночас»

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»