ISW: Кремль переносить міф про «Велику Вітчизняну» на війну проти України. Але це суперечить реаліям
ISW: Кремль переносить міф про «Велику Вітчизняну» на війну проти України. Але це суперечить реаліям
Кремль продовжує використовувати міфи про Другу світову війну, щоб проводити уявні паралелі з повномасштабним вторгненням в Україну, з метою створити хибне враження, що Росія може легко перемогти своїх ворогів, і підготувати росіян до тривалої війни проти України. Однак це суперечить нинішньому рівню мобілізації в Росії та намаганням Путіна заспокоїти росіян щодо внутрішніх наслідків війни. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
«Постійні відсилання Кремля до Другої світової війни частково покликані створити абсолютно хибне враження, що сьогоднішня Росія може змести своїх ворогів, покладаючись на масу переважної кількості живої сили і техніки, як це нібито зробила Червона армія з нацистською Німеччиною», — пишуть аналітики.
При цьому, пише ISW, намагання Кремля використати міфи так званої «Великої Вітчизняної війни» для підготовки російської громадськості до тривалої війни в Україні суперечать нинішньому рівню мобілізації в Росії та риторичним спробам президента Росії Володимира Путіна запевнити росіян, що війна не матиме довготривалих внутрішніх наслідків.
ISW згадує інтерв’ю російського видання «Фонтанка» з головою комітету з оборони Державної думи Росії Андрієм Картаполовим 9 січня, в якому той заявив, що навіть у «переможні 1944–1945 роки» радянські війська поставали перед труднощами. Це спонукало журналіста запитати Картаполова, чи не перебуває Росія зараз, образно кажучи, у 1944–1945 роках, тобто на порозі завершення війни в Україні.
У відповідь Картаполов спробував розширити хибну аналогію між боротьбою Радянського Союзу проти нацистської Німеччини та неспровокованим вторгненням Росії в Україну, стверджуючи, що Росія зараз, образно кажучи, десь у грудні 1943 року і переходить у 1944 рік.
Аналітики ISW нагадують, що радянські військові розпочали серію успішних наступальних операцій після оборонної перемоги в битві на Курській дузі в липні 1943 року і до грудня 1943 року вийшли на береги Дніпра та Київ в Україні.
Картаполов же пояснив свою логіку, стверджуючи, що українські війська зазнали невдачі влітку 2023 року в контрнаступі в Запорізькій області так само, як нацистська Німеччина зазнала втрат у боях у 1943 році.
В ISW наголосили, що аналогія Картаполова не має особливого сенсу, особливо з огляду на той факт, що російські війська не здобули помітних успіхів за останні місяці.
Журналіст запитав Картаполова, чи означає його аналогія, що війна Росії в Україні закінчиться у 2024 році. Це змусило його визнати, що війну Росії в Україні та Другу світову війну не можна буквально порівнювати.
Втім, Картаполов і далі використовував алюзії на Другу світову війну. Він заявив, що російські війська продовжуватимуть війну проти України, доки не встановлять «прапор над Рейхстагом» — тобто до повної перемоги в Україні, яка б відповідала всім максималістським цілям Путіна, пояснює ISW.
Картаполов також послався на Другу світову війну у відповідь на запитання про демобілізацію російських військовослужбовців, призваних під час російської часткової мобілізації, стверджуючи, що мобілізовані радянські особи не повернулися додому в 1942 році лише тому, що вони воювали протягом року. Він охарактеризував заклики росіян до демобілізації як частину операцій українських та західних спецслужб.
Інтерв'юер відкинув алюзії Картаполова і заявив, що весь Радянський Союз був мобілізований під час Другої світової війни, тоді як сьогодні мобілізований лише один відсоток російського населення. Інтерв'юер стверджував, що або російські чиновники повинні мобілізувати всю країну, або мобілізований персонал, який не бажає підписувати контракти, повинен мати можливість завершити військову службу. Картаполов у відповідь повторив риторику Кремля про те, що немає потреби в загальній мобілізації зараз чи найближчим часом.
Аналітики ISW вважають, що цей діалог наочно підкреслює невідповідність між зусиллями Росії мобілізувати власні ресурси сил та оборонно-промислову базу та постійними риторичними алюзіями на міф про Другу світову війну.
«Кремлівська риторика, яка зображує неспровоковане вторгнення Росії в Україну як тривалу тотальну війну за національне виживання, також підриває зусилля Путіна, спрямовані на те, щоб заспокоїти росіян щодо внутрішніх наслідків війни та пом'якшити невдоволення очікуваннями російської держави щодо служби», — йдеться у звіті.
