Днями під час розмови зі спільнотою осінтерів про те, як краще писати тексти, в мене спитали: «Які медіа читати, які найякісніші?». Я, звісно, розповів про «білий» список якісних, про те, що таке якість у медіа взагалі, про стандарти й етику... Але моя відповідь на це питання — читайте що хочте, в наші часи неможливо нічого 100-відсотково заборонити чи заблокувати. Бувають якісні й неякісні газети, сайти, телеканали, телеграм-канали...

А от як вирізнити якість від не-якості — це вже набагато цікавіше питання.

Я б тут навів приклад йогурту в магазині.

Ми, коли його купуємо, звертаємо увагу на дату виготовлення — так само маємо стежити, чи оперативну інформацію нам подає конкретне медіа. Ми дивимося на склад йогурту — так само маємо стежити, чи повною є інформація, яку нам «згодовують» із будь-якого екрана чи носія. Ми зважаємо на бренд — так само маємо зважати на статус, репутацію видання чи каналу. Ми слухаємо чи читаємо відгуки про йогурт — так само маємо бачити представлення різних точок зору в медіа, баланс думок. Ми звертаємо увагу на якість упаковки — так само маємо звертати увагу на «сенсаційність» чи «зваженість» подачі. Ми стежимо, чи це йогурт, чи «молоковмісний продукт» — і так само маємо стежити, щоб нам точно передавали саме інформацію, а не чиїсь емоції, оцінки й так далі. Зрештою, ми будемо сміятися, якщо на упаковці буде написано «йогурД» — і приблизно так само я ставлюся до медіа, які не перевіряють і не редагують свої тексти.

Коротше, питання «що читати/дивитися» — це питання особистого ставлення до якості продукту, який ми споживаємо. А це вже не про «медіаграмотність», наявність якихось «списків» чи правил, а про загальну освіченість людей, їхню природну допитливість і наявність критичного мислення, вміння відділити, як каже мій батько, зерно від полови. Тому розвиток «медіаграмотності» для мене — це, скоріше, про підвищення загального рівня знань і досвіду, ментальної стійкості, а не боротьба з якоюсь там «неграмотністю».

Бо як ми назвемо корабель — так він і попливе. Будемо впевнені, що в нас народ тупоголовий і формуватимемо контент під нього (як оті жарти в новорічних концертах) — то таким він і стане. Вважатимемо, що люди природно розумні та здатні відрізнити оте зерно, однак просто можуть чогось не знати — таким чином і формуватимемо контент: не наполягаючи в ньому на чомусь, не «даючи емоцію», але допомагаючи з інформацією та точками зору, щоб людина сама розібралася й дійшла до суті.

І тоді буде байдуже: сайт це, телеграм-канал, пневмопошта, голуби чи газета — помруть лише неякісні медіа, а якісні — залишаться.

Ілюстрація: Getty Images