Дмитро Воюта, юрист напряму “Незалежні медіа“, Центру демократії та верховенства права

9 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні і в цілому законопроєкт №10000 “Про Державний бюджет України на 2024 рік”. ЦЕДЕМ уже розповідав про особливості розгляду та прийняття закону про Державний бюджет у І читанні та аналізував пропозиції видатків на “медійні” бюджетні програми. 

У цій частині, присвяченій ухваленню бюджету в цілому, ми розглянемо остаточні обсяги видатків на “медійні” бюджетні програми та проаналізуємо, на що саме розпорядники коштів планують їх витратити.

Держбюджет на ІІ читанні

19 жовтня 2023 року народні депутати проголосували за законопроєкт про Держбюджет у І читанні. Формально, вони не голосували за сам законопроєкт, а прийняли постанову, яка схвалює висновки та пропозиції до законопроєкту, підготовленого Урядом. З-поміж 1620 правок, лише 11 стосувалися “медійних” бюджетних програм:

• 2 правки – до програми 0111090 “Висвітлення діяльності  Верховної  Ради  України через  засоби  телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети “Голос України”;

• 7 правок – до програми 3801020 “Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України”;

• 2 правки – до програми 3802080 “Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України”.

Ми детальніше розглядали їхній зміст та вплив у першій частині матеріалу. Зрештою, депутати відхилили всі правки.

Окремо відзначимо правку №792 народної депутатки Оксани Дмитрієвої (Слуга народу), яка пропонувала передати 740 мільйонів гривень фінансування з іномовлення на програму 2301400 “Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру”. Хоч парламентарі і відхилили її, вони доручили уряду визначитися: чи можна збільшити видатки на програму 2301400 (пункт 2.14.16). 

Те, що було далі – гарна ілюстрація бюджетного процесу. Отож, бюджетні висновки складаються із двох частин: пропозиції та доручення. “Пропозиції” формуються із врахованих правок парламентарів і містять конкретний запит. Наприклад, прибрати якусь частину статті, замінити один пункт іншим, збільшити чи  зменшити видатки на певні програми, переіменувати бюджетну програму тощо.

Натомість “доручення” вказують Уряду, що він має опрацювати певне питання. Наприклад, уточнити положення та показники проєкту, врахувавши нові чи непомічені обставини, або ж визначитися: чи можна (і чи слід) витрачати певну суму на певні програми. При цьому парламентарі зазначають, що нові видатки повинні виходити з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та бути обґрунтованими.

Загалом, Уряд врахував 76,2% “пропозицій” повністю, 19% – враховані частково, а відхилено 4,8%. Зважаючи на менш зобов’язуючий характер та зміст  “доручень”, їх враховано менше: лише 55% “доручень”, 8,3% враховано частково, а 36,7% не враховано.

Правка народної депутатки України Оксани Дмитрієвої (Слуга народу) була саме серед “доручень”. При підготовці проєкту Держбюджету до ІІ читання Уряд її не врахував. А тому і програма 3801020 “Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України” зрештою не стала донором для іншої програми.

І хоча окремі показники бюджету були скориговані, усі три “медійні” бюджетні програми при підготовці проекту до ІІ читання змін не зазнали – видатки лишилися на рівні, передбаченому у І читанні:

• 198,3 млн. грн – на телеканал “Рада” та газету “Голос України” (програма 0111090 “Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети “Голос України”);

• 1 млрд. 510 млн. грн – на іномовлення: УНІА “Укрінформ” та ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” (програма 3801020 “Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України”);

• 1 млрд. 850 млн. грн – для Суспільного мовника (програма 3802080 “Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України”).

Після того, як Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №10000 “Про Державний бюджет України на 2024 рік” бюджет має підписати Президент.

Що планували, те і отримають

Зауважимо, що бюджетний запит не означає, що гроші гарантовано підуть на вказану ціль. Умовно, це лише запит розпорядника: на що він просить спрямувати кошти (та яких показників цим можна досягнути).

Після того, як Держбюджет на 2024 рік набуде чинності, головні розпорядники бюджетних коштів розроблять та затвердять за погодженням з Міністерством фінансів України паспорти бюджетних програм (як правило, це відбувається в січні) Саме у паспорті бюджетної програми будуть визначені мета, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальні виконавці, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення. 

Паспорт бюджетної програми формується з використанням інформації, наведеної у бюджетному запиті головного розпорядника, плані діяльності головного розпорядника на середньостроковий період. При цьому враховують бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України, та порядки використання бюджетних коштів.

На практиці, бюджетні запити – своєрідна “чернетка” при підготовці паспорту бюджетної програми. Саме тому ми можемо вже зараз оцінити, які обсяги коштів пропонують виділити на медійні програми, та яких саме цілей будуть досягати.

Телеканал “Рада” та газета “Голос України”

Бюджетна програма 0111090 “Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети “Голос України” пережила “пік слави” наприкінці 2021 року. Тоді стало відомо про перезапуск парламентського телеканалу “Рада” та виділення додаткових 320 млн. грн на 2022 рік. Розглянемо, яким є розподіл фінансування за цією програмою між телеканалом “Рада” та газетою “Голос України” у 2021-2024 рр.

Таблиця 1. Кошторис бюджетної програми 0111090 “Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети “Голос України” у 2021-2024 рр.

Тобто у 2024 році фінансування телеканалу “Рада” залишиться на рівні 2023 році. Бюджетний запит на 2024 рік передбачає, що фінансування телеканалу “Рада” у обсязі 169,2 млн. грн відбуватиметься за двома напрямами використання бюджетних коштів:

• 45,9 млн. грн – на виробництво та розповсюдження телевізійних програм, що висвітлюють діяльність Верховної Ради України;

• 123,3 млн. грн – на послуги зі створення (виробництва) аудіовізуальних творів для забезпечення цілодобового інформаційного марафону.

Загалом, порівняно з 2023 років не заплановано змін у структурі видатків за напрямами використання бюджетних коштів. Відповідно, не слід очікувати і змін у роботі телеканалу “Рада”.

Іномовлення

До системи іномовлення входить Українське національне інформаційне агентство “Укрінформ” та державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України”, яке має забезпечувати мовлення відповідного телеканалу. Проте формат цього телеканалу суттєво змінювався вже кілька разів з часу його створення. А це позначилося на обсягах видатків та напрямках використання бюджетних коштів. Поточний формат іномовлення та основні питання, пов'язані з ним, були висвітлені у ході спеціального засідання профільного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради 4 жовтня 2023 року.

Бюджетний запит на 2024 рік програми 3801020 “Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України” передбачає, що іномовлення фінансуватимуть в обсязі 1 млрд. 510 млн. грн  за двома напрямами:

• 1 млрд. 260 млн. грн – на забезпечення захисту національних інтересів за кордоном, формування та підтримання позитивного іміджу України у світі шляхом оперативного, об'єктивного інформування про події в україни, офіційну зовнішню і внутрішню політику та позицію держави, діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ДП “МПІУ”);

• 250,2 млн. грн – на збирання, оброблення, переклад і поширення інформації про діяльність Президента України, ВРУ, КМУ та інших органів державної влади, забезпечення засобів масової інформації та передплатників інформацією з найважливіших політичних, соціальних та інших питань (УНІА “Укрінформ”).

Розглянемо окремі показники бюджетного запиту, виокремлені для досягнення цілей бюджетної програми – та заради більшої наочності порівняємо їх із показниками уже затвердженої програми 2023 року. Це дозволить прослідкувати, які зміни можливі.

Таблиця 2. 

Порівняння окремих показників бюджетної програми 3801020 “Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України” згідно з паспортом бюджетної програми на 2023 рік та бюджетним запитом на 2024 рік

Висновок: наступного року показники та обсяги видатків зміняться порівняно з 2023-м. І справа не лише у меншому фінансуванні загалом: змінилися також пріоритети. Наприклад, зникне виробництво телесеріалів – а на нього закладали півмільярда гривень на 2023 рік.

Структура бюджетного запиту передбачає, що головний розпорядник надає пояснення щодо динаміки (змін) результативних показників та досягнення мети, виконання завдань бюджетної програми. У бюджетному запиті за програмою 3801020 “Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України” у відповідному розділі запиту, серед іншого, зазначено:

“План ДП “МПІУ” на 2024-2026 роки грунтується на тому, що війна найближчим часом завершиться нашою перемогою. Тож, з метою участі у відновленні економіки країни і враховуючи дуже вдалий і ефективний досвід перенаправлення своїх виробничих потужностей, Підприємство візьме активну участь у виробництві нової аудіовізуальної продукції патріотичної тематики, відповідних інформаційно-аналітичних передач, зможе відновити значний сегмент виробництва розважального контенту, шоу, серіалів та фільмів позитивного направлення (у тому числі тих, виробництво яких було призупинено у минулих роках). Така діяльність є необхідною для підтримки моральної стійкості українського народу, нарощування оптимістичних настроїв у суспільстві, залучення міжнародної спільноти до допомоги у відбудові України.

…

Очікується, що вже у наступному році, виробництво контенту ДП “МПІУ” буде складатися з виробництва розважальних/документальних програм, у тому числі спрямованих на підвищення патріотизму та національної свідомості; з виробництва контенту для суспільно значущих інформаційних марафонів; з виробництва телерадіопрограм для державних потреб (у тому числі власного новинного та інформаційно-аналітичного контенту); з значного обсягу виробництва саме розважальних аудіовізуальних творів (у 2022-2023 роках обсяг такого контенту становив 0%”.

Повний виклад читайте за посиланням на сторінках 19-24.

Суспільне

У 2024 році для Суспільного передбачений 1 млрд. 850 млн. грн (програма 3802080 “Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України”). Це на 350 млн. грн більше, ніж було у 2023 році. Розглянемо, наскільки реальне це підвищення.

Таблиця 3. Порівняння окремих показників бюджетної програми 3802080 “Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України” згідно зі звітом про виконання паспорту бюджетної програми на 2022 рік, паспортом бюджетної програми на 2023 рік та бюджетним запитом на 2024 рік

Отже, збільшення видатків на Суспільне у 2024 році не пов'язане із переосмисленням ролі Суспільного мовника – є дві інші об'єктивні обставини:

• Літні Олімпійські ігри 2024 року в Парижі: 91,4 млн. грн будуть спрямовані на придбання ліцензій для їх трансляції;

• Зростання вартості виробництва однієї години телерадіопрограми. Прогнозується також зростання вартості трансляції та інших статей витрат. Саме тому збільшення видатків на виробництво телерадіопрограм АТ “НСТУ” на 234 млн. грн насправді не означає, що Суспільне зможе виробляти більше контенту – зросте лише собівартість.

Ось як Суспільне пояснює ці зміни у структурі видатків за напрямами використання бюджетних коштів та їхній вплив на результативні показники, досягнення мети й виконання завдань бюджетної програми:

“У 2024-2026 роках Суспільне потребуватиме фокусування на нових акцентах, аби стимулювати осмислення воєнного й повоєнного життя та сприяти розвитку інклюзивного суспільства. Незважаючи на зміни контекстів, цінності Суспільного вибудовуються навколо одного з ключових компонентів розвитку суспільства – довіри. Пріоритетами діяльності Суспільного на наступні роки будуть збереження й поглиблення довіри, тісніша взаємодія із суспільство на засадах незалежної та доброчесної журналістики, створення впливового контенту, що спрямований на поширення історичної правди, зміцнення суспільної безпеки й української культури”.

Повний виклад читайте за посиланням на сторінках 246-252.

Висновки

Ухвалений бюджет на 2024 рік у цілому продовжує підходи 2023 року для медійної сфери: фінансування Суспільного на рівні, не вищому за показники 2021 року, незмінний рівень витрат парламентського телеканалу “Рада”, незначне зменшення видатків на іномовлення – але без критичного переосмисленні ролі медіа.

Зміни у структурі видатків телеканалу “Рада” не заплановані. У 2024 році 45,9 млн. грн можуть піти на виробництво та розповсюдження телевізійних програм, що висвітлюють діяльність Верховної Ради України. А 123,3 млн. грн заплановані на послуги зі створення (виробництва) аудіовізуальних творів для забезпечення цілодобового інформаційного марафону.

Показники та обсяги видатків іномовлення у 2024 році змінилися порівняно з 2023 роком. Причина – не лише  зменшення загальних обсягів фінансування на 350 млн. грн, а й зміна пріоритетів. Наприклад, іномовлення не отримає гроші на виробництво серіалів (у 2023 році на це заклали 500 млн. грн). На 49,8 млн. грн можуть збільшитися видатки на виробництво телерадіопрограм для державних потреб ДП “МПІУ” Крім того, на 48,1 млн. грн можуть зрости витрати на “суспільно значущий інформаційного марафону із телерадіомовленням поза територією України” (раніше - інформаційний марафон “FREEДОМ”).

Збільшення фінансування Суспільного мовника пояснюється об'єктивними обставинами – зростанням вартості виробництва однієї години телерадіопрограми та потребою купити ліцензії для трансляції Літніх Олімпійських ігор 2024 року в Парижі.

Однак не слід забувати, що напрями використання коштів та показники будуть визначені саме в паспортах бюджетних програм (втім, бюджетні запити, проаналізовані у цьому матеріалі, можуть слугувати своєрідним орієнтиром). Крім цього, упродовж року головний розпорядник бюджетних коштів може коригувати вже затверджені паспорти бюджетних програм. Наприклад, за 2023 рік паспорт бюджетної програми для іномовлення тричі зазнав змін, і загалом видатки зменшилися на 110 млн. грн – кошти передали на інші цілі.

Фото: National Bank Of Ukraine/Flickr