In English

В Аргентині на президентських виборах переміг праворадикальний кандидат від лібертаріанської коаліції «Свобода настає» (La Libertad Avanza) Хав’єр Мілей. Він набрав понад 56% голосів виборців та обійшов опонента, висунутого від лівоцентристської коаліції (втім, не лівого) Серхіо Массу, повідомляє Associated Press. Це найвищий відсоток, який отримував кандидат у президенти Аргентини за останні 40 років. Символом виборчої кампанії Мілея була бензопила, яка символізувала наміри урізати бюджетні видатки та побороти політичний істеблішмент. Хав’єр Мілей виступає за відмову від національної валюти (песо) й перехід на американський долар, ліквідацію Центрального банку, за приватизацію сфери освіти й охорони здоров’я. Мілей описав свої зовнішньополітичні пропозиції як глобальну «боротьбу проти соціалістів і державників»; схарактеризував Пекін як «убивцю» й обіцяв відмовитися від співпраці з найбільшими торговими партнерами Буенос-Айреса — Китаєм, Бразилією та Росією на користь США та Ізраїлю. Він підтримує колишнього президента Бразилії правого екстреміста Жаїра Болсонару та експрезидента Сполучених Штатів Дональда Трампа, передовсім у їхніх антикомуністичних позиціях. У медіа Мілея називали мініТрампом, серед іншого за його ексцентричність, позицію щодо кліматичних питань та абортів. Також він проти вступу Аргентини до геополітичної коаліції БРІКС. Політик обзивав одного з найпопулярніших аргентинців у світі, Папу Римського Франциска, «дурнем» і «злом номер один на землі» та «сучим сином, який проповідує комунізм». При цьому політик підтримує Україну — з початком повномасштабного вторгнення він увійшов до Палацу національного конгресу Аргентини з українським прапором. Президент Зеленський подякував Мілею «за чітку позицію на підтримку України». Він також додав, що сторони сприятимуть розвитку україно-аргентинської співпраці та відновленню світового правопорядку, заснованого на міжнародному праві. Як російський агітпроп зреагував на обрання нового президента у традиційно дружній до Москви Аргентині та чого можна очікувати від правого повороту в цій латиноамериканській країні — читайте в нашому матеріалі.

 Хав’єр Мілей, фото Getty Images

Аргентина й питання війни проти України

У 2014 році, коли Росія захопила Кримський півострів і почала війну на сході України, багато держав Глобального Півдня, до яких належить і Аргентина, зайняли нейтральну позицію. Зокрема, під час голосування за Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України від 27 березня 2014 року Буенос-Айрес утримався. Втім, після 24 лютого 2022 року Аргентина стала активніше підтримувати українські ініціативи. Зокрема, проголосувала «за» Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН ES‑11/1, яка вимагає скасування рішення Росії щодо статусу окремих районів Луганської та Донецької областей України, Резолюцію ООН ES‑11/2 із закликом вийти з території України, а також Резолюцію ООН ES-11/3, яка призупинила членство Росії в Радбезі ООН з прав людини через серйозне занепокоєння поточною кризою з дотриманням прав людини та гуманітарною кризою в Україні. Ба більше, Аргентина стала співавторкою резолюції Генасамблеї ООН від 23 лютого 2023 року «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохопного, справедливого та сталого миру в Україні», яка закріпила ключові положення Формули миру Президента Зеленського.

Раніше ми детально писали про те, як російська пропаганда маніпулює закінченням війни та знецінює українську «формулу миру». У матеріалі Buenos Aires Times, присвяченому річниці повномасштабного вторгнення, йшлося про те, що за останні 12 місяців аргентинська критика війни стала різкішою.

• Читайте також: Війна і битва наративів: Як російська пропаганда діє в медійному просторі Глобального Півдня

У своєму інтерв’ю виданню «Главком» Посол України в Аргентині Юрій Клименко сказав, що країна є лідеркою в Латинській Америці за кількістю наданої нам гуманітарної допомоги. Лише за перший рік повномасштабного вторгнення було відправлено більш як 105 тонн вантажів. Українських біженців у цій латиноамериканській країні відносно небагато, та місцевий уряд спростив оформлення дозволу на тимчасове проживання і досить прихильно ставиться до них.

Складніше з питанням співпраці у військово-технічній сфері та постачанням озброєння Україні. «Аргентина і Латинська Америка не думають про відправлення зброї ні в Україну, ні в якусь іншу зону конфлікту», — як передає Reuters, сказав тогочасний президент Аргентини Альберто Фернандес у січні 2023 року, коли Україна робила все можливе, аби отримати якомога більше озброєння. Як повідомляло «Дзеркало тижня» з посиланням на Вашингтонський Центр стратегічних і міжнародних досліджень, країни Латинської Америки, зокрема й Аргентина, свого часу закупили російську та радянську зброю. Для України важливо роздобути боєприпаси радянського зразка, тож латиноамериканські запаси могли би стати в пригоді. До того ж, як пише видання Defense News, Аргентина планує замінити закуплені в Росії гелікоптери на американські аналоги (через санкції технічне обслуговування російської техніки унеможливлене). Експерти видання припускають, що ці гелікоптери теоретично можуть бути передані Україні, яка має технічні спроможності їх відремонтувати й використати в контрнаступі.

• Читайте також: «Атаки відіб’ємо, але à la guerre comme à la guerre»: реакція роспропаганди на застосування Україною ракет ATACMS

Реакція Росії на перемогу Мілея

Речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що Кремль узяв до відома заяви Мілея щодо Росії, але хоче підтримувати міцні зв’язки з Буенос-Айресом: «Ми звернули увагу на численні заяви пана Мілея під час виборчої кампанії, але в основному ми будемо керуватися і судити по тому, що він говорить після інавгурації. Зокрема, ми чекаємо роз’яснень з багатьох питань, які вплинуть на наші двосторонні відносини», — сказав Пєсков, повідомляє ТАСС.

Ще під час виборчої кампанії пропагандисти доволі схвально описували Мілея як ексцентричного, антисистемного, прихильного до Трампа політика, чия поведінка нагадує «концерт гурту “Король и шут”», заплющуючи очі на його вислови на підтримку України. Частина з них обережно висловлювала сподівання, що його проамериканська позиція та намір заморозити вступ до БРІКС (блоку, який Росія намагається перетворити на антипода західним об’єднанням) послабнуть, а трек на зближення з Москвою посилиться. Після оголошення результатів виборів агітпроп почав украй критично позиціювати перемогу Мілея, який буцімто продався Америці: «вектор його політики свідчить, що станеться продаж економіки Аргентини Сполученим Штатам Америки», «Аргентина тепер буде в таборі русофобських держав, від неї піде підтримка України, можливі санкції проти Росії, а також відмова від вступу до БРІКС» (із матеріалу пропагандистського видання «Ізвєстія»). Частина рупорів Кремля не приховувала свого розчарування: «Ще одна країна у заручниках у клоуна. Чудово знаючи, як це — клоун-популіст при владі, висловлюю щирі співчуття народу Аргентини», — йшлося в одному із пропагандистських телеграм-каналів.

• Читайте також: Трамп, Маск і «Буратіно»: як російський агітпроп шукає у фейках нестандартні зв’язки зі США

Що означає перемога Мілея для України

Денис Пілаш, політолог-міжнародник, викладач кафедри міжнародного регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, пише, що перемога Мілея — радше черговий випуск універсального для Аргентини популізму. «У вітчизняних медіа часто втішаються, мовляв, він займає проукраїнську позицію — але насправді всі три провідні кандидати на виборах: Масса, Мілей і Патрисія Бульріч від поміркованіших правих, — висловлювали свою підтримку Україні та фотографувалися з українським прапором».

«Навіть для тих із латиноамериканських правих популістів, які не є путіністами, а навпаки, бравують проукраїнськістю, як Мілей і Каст, [питання України] третьорядне, на відміну від їхнього захоплення Трампом, чий курс вони готові копіювати до деталей (…) Інша справа — одержимість "боротьбою з клятими соціалістами" (байдуже, це КНР, бразильський Лула чи чилійський ультрадемократ Ґабріель Боріч, теж, до речі, друг України), яку Мілей ставить у центр своєї зовнішньополітичної стратегії та яка може болюче вдарити по регіональній інтеграції», — додає Денис Пілаш.

В ексклюзивному коментарі для «Детектора медіа» Олександр Сливчук, координатор програми співпраці з Іспанією та Латинською Америкою Центру трансатлантичного діалогу, сказав: «Мілей дуже часто в інтерв’ю говорив, що не планує підтримувати політичні контакти — тобто, проводити зустрічі — з лідерами Росії та Китаю, бо вважає їх автократами. Це, ймовірно, буде на користь Україні. Я вважаю, що Мілей не заграватиме з Росією (принаймні публічно), як це робив його попередник Альберто Фернандес». Експерт додав: Мілей неодноразово заявляв, що в Україні йде боротьба демократії та автократії, тому підтримка України відбувається в рамках його позиції проти авторитарних режимів.

«Мілей лібертаріанець, для якого економіка — справа приватників. Якщо аргентинські бізнесмени захочуть торгувати з Росією, їм не ставатимуть на заваді. А на політичному рівні, можливо, ми побачимо боротьбу зі впливом російської пропаганди в Аргентині, тиснутимуть на RT (пропагандистську телекомпанію, що фінансується з держбюджету Росії. — "ДМ")», — прогнозує Олександр Сливчук.

Колаж на головній: «Детектор медіа»