Формат реального телебачення: режисура чи дійсність?

18 Липня 2002
840
18 Липня 2002
11:57

Формат реального телебачення: режисура чи дійсність?

840
Ветерани реальних телешоу не роблять секрету з того, що їхній продукт редагується за принципом “бульварного ТБ” – найбільш сенсаційні моменти.
Формат реального телебачення: режисура чи дійсність?
Коли публічна телемережа “Пі-Бі-Ес” навесні закінчила показ в США серіалу “Прикордонний будинок” (Frontier House) - гру формату реального телебачення, в якій трьом сучасним сімействам належало прожити в пустелі Монтана в умовах переселенців 1883 року – виконавчий продюсер Бетті Хопп розповіла, що вона була шокована тим, як одна з сімей викрала на складі і продала (!) іншим двом родинам речі, що аж ніяк не мають стосунку до 19-го століття: спальні мішки, матраци, пластикові упаковки для продуктів і навіть туалетний папір. Але більше Хопп вразило не це, а той факт, що сімейство звинуватило її в тому, що вона примусила їх красти і продавати речі для... популярності шоу. "Це абсолютна неправда!”, - сказала Бетті Хопп. - "Вся наша група була спантеличена тим, що ця сім”я порушила умови контракту. Але потім ми подумали і сказали їм: “Гаразд! Хай це буде елементом гри, оскільки це вже сталося”. Та хіба ми їх примушували? Жодним чином!".

З такого епізоду починає статтю про режиссуру на телевізійних шоу формату реального телебачення американський журнал “Голлівуд ріпортер”. І продовжує: “За таких нештатних випадків безсценарні, альтернативні звичному зрежисованому ТБ реальні шоу втрачають аутентичність матеріалу, гублять свій смак, руйнують сценарії”.

Штатні сценаристи працюють на цих шоу починаючи з перших “Родини Осборнів” і “Великого брата”. Американський варіант “Останнього героя” – батька нинішньої хвилі пригодницьких реальних шоу - закінчився судовими позовами зі звинуваченням продюсерів у маніпуляції реальністю задля режисерського задуму. У лютому 2001 року учасниця американского “Останнього героя” Стейсі Стіллмен подала позов у суд Сан-Франциско на телемережу “Сі-Бі-Ес”, виконавчого продюсера Марка Брунетта і фірму “Віаком”. Позов був на 14 сторінках, на яких зазначалося, що Брунетт зорганізував її зняття з шоу і, зрештою, на свій смак зорганізував фінал гри. Зі свого боку через якихось 2 тижні телемережа “Сі-Бі-Ес” подала проти Стрейсі зустрічний позов на 5 мільйонів доларів за порушення умов контракту, здирництво і дефамацію. Продюсер Брунетт роздратовано відкинув звинувачення. За словами адвоката телемережі Ендрю Уайта, процес “Стіллмен проти “Сі-Бі-Ес” ще не закінчений і він перебуває тільки на півдорозі до залу суду. Хоч і повільно, але слідство вивчає докази, опитує свідків. На думку адвоката, суд почнеться не раніше першої половини наступного року.

Ветерани реальних телешоу не роблять секрету з того, що їхній продукт редагується за принципом “бульварного ТБ” – найбільш сенсаційні моменти. Але тут є величезна різниця: чи скласти 44 хвилини передачі з сотні годин зйомок, чи зманіпулювати сцену перед тим, як її буде знято на телекамеру. "Кожен розважальний продукт мусить бути редагований," - каже президент фірми “Терміт арт продактс” студії “Ситі” Ерік Нельсон. Він - творець і виконавчий продюсер таких реальних шоу, як “Влаштуватися на роботу” (Busted on the Job) і "Упіймані на гарячому” (Redhanded). "Вам треба вибрати гарних епізодів і відрізати погані. Такий загальний підхід", - каже він.

Видання “Голлівуд ріпортер” ставить запитання: “Але під час просіювання реальності крізь продюсерське сито для створення гарної розважальної картинки, яку свободу дій повинен мати продюсер?” і зазначає, що більшість опитаних телевізійників відповіли на це так: “Залежить від драматургії”.

"Загальна картина виглядає не так, як на екрані”, - зауважує Кріс Коуен, співавтор і виконавчий продюсер шоу “Острів спокуси” (Temptation Island) мережі “Фокс”. "Як тільки ви починаєте конденсувати хвилини з годин і днів, це вже не реальність, а маніпульована форма реальності. Усе, що ви можете зробити, це представити квінтесенцію того, що трапилося на знімальному майданчику у найкращий спосіб, в який можливо. Усе це - драматургія". Підходи продюсера Коуена до реальності реального ТБ були піддані випробуванню під час першого туру “Острова спокуси” у 2001 році. Учасники Тахід Ватсон і Ітоші Паттерсон були зняті з шоу, коли виявилося, що парочка має спільну дитину, але збрехала про це у своїх анкетах. Пара одразу подала до суду. Ватсон і Паттерсон позивалися до шоу, Коуена і мережі “Фокс” за те, що вони примусили їх записати в анкетах недостовірну інформацію. Але суд тоді відмовив учасникам телегри у розгляді позовної заяви.

Процес режисури на більшості будь-яких реальних шоу сам по собі вже є кінцевою метою, вимагаючи наявності безлічі окремих елементів, яких треба вищипувати з матеріалу і засовувати до телеверсій у послідовності, що надає продукту цілісного розважального вигляду. Автор і виконавчий продюсер шоу "Холостяк” (The Bachelor) для американської мережі “Ей-Бі-Сі” Майк Флейсс зазначив, що його шоу є тріумфом творчого конденсування. Реальна гра має вийти на екрани восени. "Заради телевізійної версії завдовжки 6 годин ми відзняли 700. Наприклад, коли ви знімаєте 7 годин, вам стає нецікаво. Але якщо з цього змонтовані тільки 7 хвилин, дійство починає виглядати наче фейерверк!”

Звісно, непередбачувані події стають невід”ємною частиною більшості шоу формату реального телебачення, особливо коли мова йде про зйомки прихованими камерами. Ерік Нельсон з “Терміт артс” пригадав момент на зйомках шоу “Готель-пекло” (Hotel Hell), коли одна з пар учасників виявила не надто замасковану телекамеру. "Замість того, щоб зупинити зйомки, ми використали цей момент у фінальній частині, щоб побудувати додатковий драматизм і підняти достовірність усієї фінальної частини. Адже глядачі досить упевнені, що усі шоу було зрежисовано з метою їх підманути!".

Отже підозра глядачів, що розважальні елементи в шоу навмисне запроваджує продюсер, оголилася і на мережі “Пі-Бі-Ес” у “Прикордонному будинку”. Там розігралася кровна помста у пригодницькому стилі між родиною Клуні з передмістя Лос-Анжелеса і сім”єю Гленн, що живуть на околиці Нешвілла. “Це була навіть не драма, а справжня “мильна опера”, - зазначила продюсер шоу Бетті Хопп.

Після виходу на екрани у травні шести епізодів “Прикордонного будинку” Клуні стали об”єктом щирого захоплення газетних критиків, за, на думку останніх, відмінне вміння приховувати правду і хитрувати. Зі свого боку, родина звинуватила продюсерів у навмисному провокуванні до таких дій, щоб виставити їх гіршими. Так матір сімейства Адріана Клуні в інтерв”ю “Лос Анжелес Таймс” пожалілася, що продюсери “Пі-Бі-Ес” примушували дві родини грати одна проти одної, щоб збільшити рейтинги шоу. "Вони організовували певні ситуації в нашій сім”ї, а потім прибігали до матері другого сімейства Карен Гленн із запитанням: “Ви чули, що сказали ваші суперники?” і записували її відповідь. "Я чудово ставлюся до Карен, і вона не зробила б половини тих кепських речей, якби підступні телепродюсери не намагалися вбивати клин між нашими родинами”, - заявила Адріана Клуні. Прочитавши закид у маніпулюванні реальністю, продюсерка шоу Бетті Хопп одразу “схопилася за кобуру револьвера”. "Це дуже негарно з її боку – говорити неправду про те, що ми ніби то маніпулювали. Ми були надзвичайно обрежні і уважно слідкували за тим, щоб ефірний матеріал акуратно відображав реальні події на знімальному майданчику з кожним із персонажів, так само як і те, що відбувалося вцілому".

Лауреат “Оскара” 78-го року, документаліст, а нині виконавчий продюсер “Великого брата” Арнольд Шапіро зауважив, що часом буває важко уникати того, щоб знімальна група і телекамера ставала частиною реального шоу. "Було кілька випадків на зйомках, коли хтось із учасників шоу підходив до об”єктива камери і питав: “Це те, що ви хотіли, Арнольде?” І нам доводилося брати до рук гучномовці і волати їм: “Будь ласка, припиніть думати про нас, говорити з нами і намагатися просити!!! Адже відтоді, як ви, учасники “Великого брата” переступили поріг знімального майданчика, ми вас не чіпаємо!” За його словами, ніщо у роботі над реальними шоу не може відповідати дійсності на 100%. “Проте незаперечний факт полягає у тому, що ми знімаємо унікальний розважальний продукт!” – сказав він.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
840
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду