Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 2 листопада 2023 року.

1. Фінансова історія про справедливість, яка наздожене РФ
2. Санду відповіла російським «борцям за свободу слова»
3. Московські «інвестиції» у молдовські вибори
4. Чим «справа ЮКОСа» цікава Україні

Фінансова історія про справедливість, яка наздожене РФ

2 листопада стало відомо, що Міжнародний арбітражний суд в Гаазі повністю задовольнив позов української компанії ДТЕК проти Російської Федерації за захоплені активи в тимчасово окупованому Криму.

Арбітраж присудив виплатити компенсацію збитків у розмірі $267 млн, що включає проценти та судові витрати на дату рішення. Нарахування відсотків триватиме до моменту повної сплати всієї суми збитків.

НАСПРАВДІ, це історія про те, що справедливість рано чи пізно наздожене агресора. Цей судовий процес тривав з 2017 року. До окупації Криму підприємство володіло енергорозподільчою та енергопостачальною компаніями. Окупаційна влада захопила контроль над цими активами у 2014 році.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Москва завзято мародерить на ТОТ

Нагадаємо, у квітні цього року Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі також зобов’язав РФ сплатити НАК «Нафтогаз України» $5 млрд за шкоду, заподіяну захопленням активів цієї компанії у Криму. 21 лютого 2022 року Арбітражний трибунал у Гаазі вже розпочав слухання щодо визначення розміру компенсації «Нафтогазу України» за втрачену можливість використання своїх активів на окупованому півострові.

Станом на серпень цього року загальні втрати активів вітчизняного бізнесу оцінюються на рівні $11,4 млрд. Від початку війни пошкоджено або зруйновано щонайменше 426 великих і середніх приватних підприємств та держкомпаній. (Їхня кількість може бути суттєво вищою, оскільки наразі немає повної інформації про обʼєкти на ТОТ).

Рівно рік тому 2022 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію (A/ES-11/L.6) «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України», яка чітко визнала необхідність створення «міжнародного механізму відшкодування шкоди, збитків чи травм, що виникли внаслідок міжнародно-протиправних дій РФ».

17 лютого 2023 року уряд Нідерландів схвалив рішення щодо створення в Гаазі Реєстру збитків, завданих Україні російською агресією. Він став першим компонентом всеохоплюючого механізму репарацій, покликаного забезпечити виплату Росією повного фінансового відшкодування за вчинені війною збитки. То ж далі – буде. 

Санду відповіла російським «борцям за свободу слова»

У Молдові призупинили діяльність шести російських телеканалів через те, що їхня діяльність відбувалася з серйозними порушеннями законодавства, а також становила загрозу інформаційній безпеці країни.

У грудні 2022 року з аналогічних причин так само було припинено мовлення інших шести російськомовних телеканалів. Нещодавно в країні заблокували 31 веб-портал, «з яких 21 перебуває під безпосереднім управлінням Російської Федерації». У Москві це традиційно оголосили «утиском російськомовних і свободи слова».

НАСПРАВДІ, президент Молдови Майя Санду на телеканалі Jurnal TV пояснила, що «ці телеканали фінансувалися незаконно та займалися пропагандою й поділом суспільства. Якщо подивитися на практику ЄС, то там подібні канали отримують санкції прямими методами, не вдаючись до судових розглядів. Коли є реальна загроза національній безпеці, тоді й застосовують подібні інструменти».

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росію інформаційно прибрали з Молдови

Глава делегації ЄС в Кишиневі Яніс Мажейкс підтримав ці заходи: «Так, є важливий елемент — демократія, на основі якої ЗМІ можуть діяти вільно, але водночас на їхню діяльність можуть накладатися певні обмеження, необхідні у демократичному суспільстві».

Санду нагадала самопроголошеним борцям за свободу слова, що у міжнародних рейтингах вільної преси Молдова займає вищу позицію, ніж Росія та навіть деякі країни ЄС. Це говорить про те, що «всі громадяни Молдови можуть почути, як хтось критикує уряд з ранку до вечора». 

На закиди про утиски російськомовних Санду відповіла ініціативою збільшити кількість передач російською, аби певна частина жителів країни могла отримувати інформацію.

«Над цим потрібно працювати, тому що правда має поширюватися не лише румунською, а й російською мовою. Незаконне фінансування — ось це проблема, і ми боротимемося з нею, будь то ЗМІ, політичні партії або виборчі кампанії», — пояснила Санду.

Московські «інвестиції» у молдовські вибори

Санду не просто так вказала на незаконне фінансування виборчих процесів у Молдові. Вона напряму звинуватила Росію в підкупі виборців напередодні місцевих виборів, які відбудуться у Молдові 5 листопада.

НАСПРАВДІ, за словами Санду, які цитує агентство Reuters, за два місяці Москва вже перевела «злочинним групам» суму, еквівалентну майже $5 млн. Серед отримувачів – проросійська партія «Шор». У червні суд визнав її «неконституційною», але у жовтні все ж таки допустив до виборів. (У квітні її лідера Ілана Шора засудили до 15 років в’язниці та конфіскації майна на суму понад $250 млн, а 8 років тому – у справі про «крадіжку мільярда» з молдовських банків до 7,5 років тюрми).

«Раніше Росія купувала тих людей, які керували Молдовою. Через те, що більше такої можливості немає, тепер вона купує молдовських громадян», – пояснює Санду.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Друзі Путіна» і мережа Пригожина: іноземні «спостерігачі» на псевдовиборах в окупації

Голова Служби інформації та безпеки Республіки Молдова (SIS) Александру Мустяце також заявив, що має докази, які підтверджують вплив Росії на майбутні вибори в Молдові: «Це відбувається кількома методами, пов’язаними з незаконним фінансуванням виборчої кампанії, купівлею голосів і корупцією кандидатів, а також через кампанії з дезінформації».

Тим цікавіше буде дізнатися, чи стали в пригоді Росії її молдовські передвиборчі «інвестиції».

Чим «справа ЮКОСа» цікава Україні

І наостанок знову про фінансову справедливість, яка зрештою наздоганяє Росію. Колишні акціонери компанії ЮКОС вже багато років вимагають від російської влади компенсації за де-факто націоналізацію компанії в середині 2000-их років після засудження її керівника Михайла Ходорковського. (Більшість активів підприємства тоді перейшла до національної компанії «Роснефть», яку очолює Сечін – людина максимально наближена до Путіна.)

У 2014 році арбітраж у Гаазі зобов’язав Москву виплатити акціонерам рекордні понад $50 млрд, визнавши саме російську державу винною у порушенні міжнародних зобов’язань через дії, що призвели до банкрутства ЮКОСа. Росія протягом 7 років намагалася оскаржити цей вердикт у різних нідерландських судових інстанціях. Тим часом з урахуванням відсотків сума на сьогодні вже майже досягла $60 млрд.

Москва при цьому увесь цей час давала зрозуміти, що не має наміру виплачувати гроші за будь-якого рішення судів. У грудні 2020 року Конституційний суд РФ навіть ухвалив рішення, що держава Росія необов’язково має виплачувати ці гроші.

НАСПРАВДІ, згідно з рішенням Високого суду Лондона, Росія більше не може апелювати до принципу державного імунітету, відповідно до якого країна могла не підкорятися органам влади та судовим рішенням інших країн.

Росія, до речі, у цій резонансній справі залишилася і без юридичного представництва, оскільки компанія White&Case відмовилася співпрацювати з Москвою після початку повномасштабної війни проти України.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які успіхи України на юридичних фронтах?

А рішення Високого суду Лондона означає, що вже втративши половину міжнародних резервів на $300 млрд внаслідок санкцій за свою «СВО», Росія може втратити ще й $60 млрд у вигляді закордонного майна. Тобто ця історія цілком може стати прецедентною й для України. 

Гратись у «державний суверенітет», «суверенну економіку» і решту начебто суверенних речей, Росія може скільки зможе. Але не довше ніж справедливість та міжнародне право, за яким вона відповість за все.