Росія припинила погрожувати «червоними лініями» та «ударами по центрах ухвалення рішень», — ЗМІ
Росія припинила погрожувати «червоними лініями» та «ударами по центрах ухвалення рішень», — ЗМІ
Російська влада у вересні практично припинила вживати фразу «червоні лінії» та «удари по центрах ухвалення рішень» у своїх заявах щодо України та західних країн. Про це свідчить аналіз сайтів російського державного інформагентства ТАСС та Кремля, а також телеграм-каналу заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, який здійснило російське онлайн-видання «Агентство».
Ще торік такі погрози були досить часті. За підрахунками видання, протягом 2022 року російські офіційні особи зробили 24 резонансні заяви про «червоні лінії» для Заходу та України і 13 заяв про «удари по центрах ухвалення рішень». У 2023-му — 15 заяв про «червоні лінії» та дві про «удари по центрах ухвалення рішень».
Вже у вересні 2023-го частота згадок цих зворотів Кремлем, МЗС та міноборони РФ упала до нуля. Помітно, що попередня така мовчанка спостерігалась лише в листопаді-грудні 2022-го, коли Росія проводила масові обстріли української енергетичної інфраструктури.
Аналіз заяв російських офіційних осіб свідчить про те, що російські «червоні лінії» постійно змінювалися.
Так, до прикладу, у квітні 2022 року російське міноборони погрожувало ударами по «центрах ухвалення відповідних рішень у Києві» у відповідь на заяву заступника голови міноборони Британії Джеймса Гіпі про припустимість атак на військові цілі на російській території. Того ж місяця міноборони РФ заявило, що до аналогічних ударів мали призвести й диверсії на російській території.
У червні 2022 року окупаційний очільник Криму Сергій Аксьонов обіцяв «глибокі вирви на місці центрів ухвалення рішень у Києві» у відповідь на удари по Криму. У серпні 2022-го, вже після завдавання Україною ударів по півострову, спікер окупаційного кримського «парламенту» Володимир Константинов писав, що «завдавання ударів по центрах ухвалення рішень буде найефективнішим і своєчасним заходом».
У жовтні 2022 року, після анексії українських територій, Рамзан Кадиров писав: «Тепер, навіть якщо одна куля полетить у бік Росії, потрібно не просто вдарити по центрах ухвалення рішень, а стерти їх із землі».
Тоді ж, у жовтні, директор другого департаменту СНД МЗС РФ Олексій Поліщук говорив, що «червоною лінією» для Росії стануть постачання Україні «далекобійних чи потужніших засобів ураження».
У березні 2023 року Дмитро Медведєв сказав, що Росія атакує «Берлін і її засоби ураження впадуть дощем на Бундестаг, канцелярію, міністерство оборони та інші ключові центри ухвалення рішень», якщо Володимира Путіна заарештують у Берліні за орденом Міжнародного кримінального суду.
У липні міністр оборони Росії Сергій Шойгу говорив, що застосування ракет Storm Shadow «поза зоною проведення спеціальної військової операції» означатиме «негайні удари по центрах ухвалення рішень на території України».
Ще в січні 2023 року перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський визнавав, що «деякі червоні лінії перетнули». «Але, можливо, найчервоніші лінії ще не перетнуто», додавав Полянський, не уточнюючи, що це за «червоні лінії».
Відтоді про «червоні лінії« російські представники говорили переважно або як про те, що західні країни та Київ уже перетнули (як, наприклад, той же Дмитро Полянський), або як про те, чого просто не існує для Заходу та України (наприклад, директор СЗР Сергій Наришкін). Починаючи з липня 2023 року це стало єдиним контекстом застосування цього звороту. Адже поки у вересні про нього не згадали ні разу.
Як зазначає видання, більшість із того, що російська влада окреслювала як «червоні лінії», вже сталося: атаки безпілотниками та ракетами на об’єкти на російській території відбуваються регулярно, диверсанти влаштовують рейди російським тилом, ракетні удари по Криму у вересні пошкодили будівлю штабу Чорноморського флоту РФ, десантний та підводний кораблі.
