Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 7 серпня 2023 року.

1. Чому Шойгу варто дослухатися Подоляки
2. Скандал навколо офіційного речника Кремля
3. Росіяни готують з українських дітей «яничарів»
4. Пам’ятні ознаки путінської «вічності»

Чому Шойгу варто дослухатися Подоляки

«Росія влаштувала блокаду Чорного моря, що супроводжується постійними обстрілами території України. Якщо удари продовжаться, РФ може залишитися без кораблів до кінця війни», – попередив 7 серпня президент Володимир Зеленський.

НАСПРАВДІ, це попередження – чергове. Або ж, коли ласка, – останнє. Навіть, придворний диванний «аналітик» Юрій Подоляка закликає Шойгу дослухатись і перестати регулярно брехати про боротьбу за живучість своїх кораблів.

Нагадаємо, в ніч на 4 серпня морські дрони атакували базу російського флоту в Новоросійську. Це за 650 км (!) від українських берегів (оминаючи Крим). Постраждав БДК «Олененгорский горняк». Подоляка звинуватив російське командування у брехні та злочинній недбалості через його втрату: «Невже в чиїсь високій голові з великими зірками на погонах не може вміститися проста думка – не можна приховати пошкодження великого десантного корабля на рейді Новоросійська. Адже все це бачили сотні та тисячі людей. Невже не вистачає мізків це зрозуміти?».

«А ще виникає питання: корабель було підбито на зовнішньому рейді чи при заході у порт? Адже, якщо він стояв на зовнішньому рейді в той час, коли минуло 1,5 року війни і йдуть атаки дронів – то це злочинна недбалість, за яку хтось має відповісти».

Голова СБУ Василь Малюк нагадав: «Будь-яка «бавовна», що відбувається із кораблями РФ чи Керченським мостом, є абсолютно логічним і ефективним кроком по відношенню до ворога. Більш того – такі спецоперації є повністю законними. Тож, якщо росіяни хочуть, аби «бавовна» припинилася, вони мають скористатися для цього єдиною можливістю – покинути територіальні води України та нашу землю. І чим швидше вони це зроблять, тим буде краще для них».

Вже й Держгідрографія України офіційно попередила про оголошення військової загрози в акваторії (внутрішнього та зовнішнього рейдів) одразу шести російських портів: Анапи, Новоросійська, Геленджика, Туапсе, Сочі та Тамані.

Тож якщо Шойгу «не вистачає мізків» повірити президенту України, Держгідрографії та голові СБУ, можливо варто дослухатись хоча б свого Подоляки?

Скандал навколо офіційного речника Кремля

Але головним «ньюсмейкером» 7 серпня став не Подоляка, а спікер Кремля Пєсков. Його «інтерв’ю NYT виявилося якимось дуже скандальним. І все це взагалі давно вийшло за якісь важливі рамки…», – написав «політолог» Марков.

Скандал спалахнув після того, як у New York Times вийшов великий репортаж із Росії кореспондента Роджера Коена (цього року він отримав Пулітцерівську премію та премію Джорджа Полка у складі Times, які висвітлювали війну в Україні.) 

В репортажі є пара цитат Пєскова. Одна – про те, що «Путіна буде переобрано наступного року з більш ніж 90% голосів. Наші президентські вибори — це не зовсім демократія, це дорога бюрократія».  

Друга (дослівно): «Я запитав пана Пєскова, речника Кремля, чи хоче Росія збільшити українську територію за межами чотирьох анексованих областей. — Ні, — сказав він. «Ми просто хочемо контролювати всю землю, яку ми зараз записали в нашій Конституції як нашу»», — пише Коен.  

На це патріотична Telegram-зірка Росії на прізвище Скурлатов запропонував Пєскову «добровільно піти у відставку через невідповідність посаді».

Пєсков негайно заявив, що його слова неправильно інтерпретували.

НАСПРАВДІ, досить дивно таке чути з офіційних вуст Кремля. Топ-чиновник дає інтерв’ю найбільшому ЗМІ з «недружньої держави» і не просить хоча б надіслати для звірки свої цитати до публікації. Чи у Москві вкотре включать режим «Захід нас знову обдурив»?

Щодо «виборів Путіна у вигляді бюрократії, а не демократії» Пєсков, за великим рахунком, не збрехав, а лише пробазікався. А ось з приводу «бажання контролювати лише чотири українські області, які вже прописані в Конституції як російські», то після цих слів на «московських болотах» негайно здійнялося патріотичне виття.

Наразі, реальність в тому, що російські війська не окупували повністю навіть жодну зі «своїх чотирьох конституційних» областей». Про контроль (навіть, над донецькими ресторанами), взагалі не йдеться. 

Для розуміння бажань і можливостей: росіянам для повної окупації чотирьох областей України доведеться якимсь чином захопити ще понад 16 000 км².

Але є і інший аспект пєсковської тези. Про подальші територіальні загарбницькі наміри Кремля свідчить те, що на сьогодні Росія тимчасово окупувала (хоч і мізерну – 1,8%) територію Харківської області. І продовжує тут свої воєнні дії: 7 серпня обстріляли село Кругляківку в Куп’янському районі. (Двоє загиблих, п’ятеро – поранених). Також окупована Кінбурнська коса на Миколаївщині.

Що роблять росіяни на цих, навіть не «конституційних» територіях, Пєсков, звісно, не пояснив. Але й пояснювати нема чого: увесь світ розуміє, що не існує жодних областей України, «записаних до конституції Росії». Є лише території України, які тимчасово перебувають в окупації.

А щодо «виборів», то як висловився один зі співрозмовників Коена в його репортажі, «Путін був при владі так довго, що діти вже не питають, хто буде наступним президентом, вони питають, хто буде наступним Путіним».  

Росіяни готують з українських дітей «яничарів»

Щодо російських дітей, то надій з приводу їх нормального розвитку в Росії мало. «Наступних путінів» не буде ще довго. Наразі дітей перепрограмовують за новою шкільною програмою. «У нових підручниках з історії Росії були повністю переписані розділи про 70-і, 80-і, 90-і та нульові роки», – похвалився путінський придворний «історик» Мединський. За його словами, до підручників було додано розділ і про події з 2014 року до сьогоднішнього дня, який включає «СВО».

НАСПРАВДІ, як сказав Джордж Орвелл, «хто керує минулим, той керує майбутнім; хто керує сьогоденням, той керує минулим». Нічого нового з часів його «1984» не змінилося. Але проблема в тому, що зараз, буквально в режимі реального часу, до вбивств, викрадень, катувань українських дітей додається ще і їхнє перепрограмування. Ось один з останніх кричущих випадків. 

Одразу після початку повномасштабного вторгнення в Україну Слідчий комітет РФ на чолі з Бастрикіним взяв «шефство» над вивезеними дітьми з окупованих територій. Його співробітники відвідали депортованих українських дітей (у тому числі сиріт) як мінімум у 10 регіонах РФ, порахувала «Верстка» спільно з проєктом «Kidmapping».

Паралельно відомчим кадетським корпусам було доручено підготуватися до прийому школярів із «Л/ДНР». Згідно з офіційними даними, опублікованими в друкованому органі СК РФ, з лютого 2022-го по березень 2023 року відомство вивезло до Росії 323 дитини з ТОТ Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, зокрема 181 дитину-сироту. У результаті 78 з них потрапили до освітніх установ РФ. У тому числі до кадетських корпусів та академії СК без іспитів взяли понад 40 осіб.

Серед цінностей, що значаться у статутних документах кадетських корпусів СК,  — «вірність Російської Федерації» та «повага до державної служби». У виховній програмі корпусу описаний «ідеал особистості» дитини: вона повинна укорінюватися «у духовних та культурних традиціях російського народу». За цими ж канонами у кадетському корпусі живуть і депортовані українські діти. Їхня «яничаризація» йде повним ходом.

Пам’ятні ознаки путінської «вічності»

І наостанок про культурну спадщину. 7 серпня МКІП повідомило, що через російську агресію в Україні (станом на 25 липня) пошкоджено або зруйновано 763 об’єкти культурної спадщини. З них об’єктів національного значення – 105, місцевого значення – 595. 23 пам’ятники повністю зруйновано, 625 частково пошкоджено, ступінь пошкодження 115 об’єктів ще не встановлено. 

Загалом в Україні культурні пам’ятки постраждали у 15 областях, найбільше — у Харківській, Донецькій, Херсонській, Київській та Одеській областях.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому Путін зробив з «Корси» героя Росії

А водночас у Новокузнецьку губернатор КуZбасу Цивільєв 3 серпня відкрив монумент, присвячений зрадниці Ользі Качурі — екс-співробітниці МВС України, яка перейшла на бік РФ. 

Вартість пам’ятника – 1 мільярд 100 млн рублів. Новокузнецьк при цьому є одним з найгірших російських міст з точки зору екології. Тут кожну зиму вводиться режим «чорного неба», а люди масово хворіють на онкологію. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин в атмосфері вища за норму в 15 (!) разів. Але на покращення довкілля грошей немає. Нещодавно Новокузнецьку довелося брати кредит у розмірі 823 млн рублів на погашення старого кредиту.

Від Цивільєва вирішив не відставати і голова іншого депресивного регіону, Алтаю, Віктор Томенко. Починаючи з цього року там почнуть встановлювати бронзові бюсти загиблих на війні з Україною окупантів.

 «Путін завжди використовував війну — у Чечні, Грузії та Україні — щоб об’єднати росіян у міфах про націоналізм і підштовхнути їх до спрощеного висновку, що його правління є настільки важливим, що має бути вічним», – написав у своєму репортажі з Росії Роджер Коен.

НАСПРАВДІ, вічність Путіна не вічна. Пісок з нього вже сиплеться. І вже не тільки у висловах Пєскова.