Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди за 17 травня.

1. 200 000 загиблих не минули безслідно для РФ
2. Лавров програв у останній європейській битві
3. Кремль зробив примусову депортацію «в законі»
4. Чому у Путіна немає «шарашкіних контор»

200 000 загиблих не минули безслідно для РФ

Евфемізмом дня, безумовно, стало пояснення МО РФ чергової поразки росіян під українським Бахмутом. 17 травня у Шойгу заявили: «Внаслідок наступу зайнято більш вигідний рубіж оборони в районі Артемівська».

Ну, а поки навіть ветерани гібридної війни гадають, як можна за допомогою наступу перейти до оборони, цифрою дня 17 травня, безумовно, стало 200 тисяч. Саме стільки, за даними Генштабу ЗСУ, окупантів загинуло в Україні. Ці втрати у РФ, звісно, не підтверджують.

Але опосередковано можна знайти не тільки їхнє підтвердження, а й різноманітні пояснення, чому путінська мобілізація провалюється.

Наприклад, «воєнкор» Сладков переконує, що все йде за планом: «Це плановий спокійний процес, в якому треба шукати не просто контрактників, а фахівців».

НАСПРАВДІ, пошук фахівців вже призвів до пропозиції мобілізувати собак. Депутат Держдуми від Якутії Федот Тумусов 17 травня пояснив свою думку так: «У нас дуже багато кінологів, які можуть навчити собак різних навичок… Великих і агресивних собак кінологи навчили б і направили їх у зону СВО — нехай допомагають витягувати поранених, беруть участь у розмінуванні, в інших справах».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український Патрон проти російських «чмонь»

Нагадаємо, до цього «за планом спецоперації» мобілізовували зеків. Пропонується й усіляко заохочується мобілізація іноземців – з наданням їм короткострокового російського громадянства. Крім собак, вже звучать пропозиції мобілізувати студентів і артистів.

25 травня вже у МЗС РФ мають відбутися мобілізаційні навчання. В авральному порядку складаються списки диппрацівників, які підлягають призову на службу по мобілізації та які входитимуть до оперативних груп.

Отже, 200 тисяч загиблих не минули безслідно для Росії. Як би вона не приховувала це за своїми «наступально-оборонними» евфемізмами.

Лавров програв у останній європейській битві

Голова МЗС РФ на тлі поразок на дипломатичному фронті 17 травня нарешті визнав, що «союзників у Росії в Європі вже не залишилося. Навіть, серед нейтральних країн».

Звичайно, це просто констатація факту агонії. Про Швецію і Фінляндію нагадувати не потрібно. Останніми серед нейтральних країн Європи трималися Австрія та Швейцарія.

Швейцарські парламентарі нещодавно проголосували за внесення поправок до закону, який дозволяє постачати військову техніку Україні.

Раніше президент країни Іньяціо Кассіс заявив, що «Федеральна рада ухвалила рішення заморозити активи президента Путіна та кількох міністрів».

Міністр МЗС Австрії Александер Шалленберг 17 травня заявив, що «ЄС має бути вдячний Путіну, він надихнув нас і примусив зняти рожеві окуляри. Повномасштабна війна Росії проти України змусила ЄС згуртуватися і стати сильнішою, проте європейські країни все ще мають освоїти мову сили».

Місяць тому Відень запевнив, що «у питанні арешту Путіна Австрія керуватиметься міжнародним та кримінальним правом».

Ще одна нейтральна країна – Ірландія (разом з Австрією) вже приєдналася до ініціативи Спецтрибуналу щодо агресії РФ проти України.

17 травня Конгрес США підтримав резолюцію про Спецтрибунал. Її подав демократ Білл Кітінг у співавторстві з 25 конгресменами від обох провідних партій США. Тепер документ вирушить на голосування до Палати представників, після чого буде поданий президенту на підпис.

Того самого 17 травня 43 держави та ЄС підписали у Рейк’явіку угоду про створення реєстру збитків України від російської агресії. До нього внесуть й фінансові претензії окремих постраждалих до країни-агресора. Механізм компенсації буде обов’язково узгоджено.

На тлі цього європейського дипломатичного обстрілу Лавров і був змушений визнати поразку у своїй останній битві. Нейтральних в Європі у війні за Україну більше немає.

Кремль зробив примусову депортацію «в законі»

17 травня Держдума у другому читанні ухвалила поправки до закону «Про воєнний стан». Сенс нововведень зводиться до «узаконення примусового переміщення громадян на території, де запроваджено воєнний стан».

Нагадаємо, офіційно в Росії він зараз оголошений у чотирьох тимчасово окупованих областях — Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській.

17 травня голова ЦВК РФ Памфилова дуже символічно представила логотип майбутнього так званого Єдиного дня голосування 2023 року. Відповідний символ пояснила «підтримкою наших воїнів». Алюзії зрозумілі. Коментарі зайві. Праворуч – нацистські плакати в окупованих європейських містах.

НАСПРАВДІ, за цими поправками – анонс чергового воєнного злочину путінського режиму.

Тепер він зможе примусового виселяти українців з окупованих територій, що є черговим грубим порушенням міжнародного права. Нагадаємо, 27 квітня Путін підписав указ про депортацію у 2024 році з окупованих територій тих, хто не отримає паспорт РФ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кремль вдався до шантажу населення ТОТ

Наразі закон дозволяв лише «тимчасово виселяти мешканців у безпечні райони». Тепер прописано «примусове та контрольоване переміщення громадян з території, на якій запроваджено воєнний стан».

Нагадаємо, депортація населення окупованих територій (у тому числі на територію держави, що окупує), заборонена ст. 49 Женевської конвенції. Таким чином, насильницьке переміщення може бути кваліфіковане як воєнний злочин (ст. 8 Римського статуту).

Насильницьке переміщення цивільного населення також може бути злочином проти людяності (ст. 7 Римського статуту). Крім того, воно порушує права людини на свободу пересування та вибір місця проживання, права власників на користування їх нерухомістю та майном.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 79 років антикалмицьким «Улусам»

Як бачимо, сталінську практику з депортації кримських татар, чеченців та інших народів, Путін вже офіційно переніс на українців, і, навіть, цього не приховує.

Найцікавіше, що згідно з поправками до закону, «у регіонах із воєнним станом тепер можна проводити вибори».

Тобто Москва з одного боку «законно» готова примусово виселити людей, а з іншого – не менш «законно» забезпечити їхнє «волевиявлення». Проте, подібну «передвиборчу» гарячку Москви спочатку вгамує ЗСУ, а потім Спецтрибунал.

Чому у Путіна немає «шарашкіних контор»

І наостанок про нові ознаки сталінських практик, які повертає Путін. 17 листопада офіційний представник Кремля Пєсков так прокоментував звинувачення в державній зраді трьох російських вчених: «Не маємо права говорити про якісь позиції», поки йдуть слідчі дії».

НАСПРАВДІ, йдеться про арешт трьох науковців, які брали участь у розробці «кинджалів», які нещодавно програли бій український ППО з рахунком 0:18.

За ґратами опинилися Анатолій Маслов, Олександр Шиплюк та Валерій Звегінцев. Перших двох, як виявилося, затримали ще минулого літа, відтоді вони й перебувають у СІЗО «Лефортово». Звегінцев заарештований у квітні. 

Останнього звинуватили у публікації в науковому виданні дружнього Ірану, який постачає самому Путіну дружні Shahed, які той видає за власну «Герань».

Арешти вчених, які займалися гіперзвуком, стали масовими – третій випадок. І це вже свідчить про системний підхід. 

30 червня минулого року був заарештований (і також за звинуваченням у держзраді) Дмитро Колкер, один із найвідоміших світил у квантових оптичних технологіях. До СІЗО його доправили з лікарні. За три дні фізик помер.

За останні п’ять років тільки у Сибірському відділенні Російської академії наук кримінальне переслідування ініціювали щодо 12 співробітників. Загалом, у Росії за останні 20 путінських років переслідувань та арештів зазнали понад 30 учених: їх звинувачували у «шпигунстві та державній зраді». З 1999 року (фактично з моменту приходу Путіна до влади) за вказаними статтями не було винесено жодного виправдувального вироку.

Можна було б сказати, що таким чином Путін мавпує часи Сталіна. За його часів вчених так само саджали за ґрати. Але різниця в тому, що тоді заарештований дослідник міг потрапити в так звану «шарашкіну контору» (НДІ або КБ) під крилом НКВС. Як Корольов. У Путіна «шарашек» немає. У нього є Рогозін. 

Тож, можна сказати, що Сталін все ж переймався майбутнім країни, її обороноздатністю. Залишками якої, до речі, й досі користується Путін. Коли потрібно – видає їх за «свої» перемоги. Коли потрібно  – каже про «історичні помилки попередників».

Російські вчені при Путіні просто вмирають за ґратами. Максимальне покарання за статтею «державна зрада» цього року стало довічним. І це ще одне свідчення того, що Путіна не обходить майбутнє Росії. Його цікавить лише власне довічне правління. І якщо для цього потрібно завдати «кинджального» удару по його ж і розробникам, він без вагань завдає.