Заява щодо загроз медіареформі та євроінтеграційному шляху України

Заява щодо загроз медіареформі та євроінтеграційному шляху України

3 Травня 2023
11283

Заява щодо загроз медіареформі та євроінтеграційному шляху України

11283
Підписанти закликають провести аналіз пріоритетних видатків для належного запуску закону про медіа із залученням представників ЄС.
Заява щодо загроз медіареформі та євроінтеграційному шляху України
Заява щодо загроз медіареформі та євроінтеграційному шляху України

Заява опублікована на сайті Центру демократії та верховенства права.

Президенту України Володимиру Зеленському, Голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, Голові Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиті Потураєву, Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, Віцепрем’єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ользі Стефанішиній,  Послу Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу.

Україна десятий рік перебуває у стані війни з Російською Федерацією, що не змогла сприйняти право суверенної держави визначати свій зовнішньополітичний курс, демократичний устрій та наміри повернутися в європейську сім’ю народів.

Україна щодня платить непомірну ціну за право бути незалежною, самостійною державою, де існує верховенство права та свобода слова – явища, які так лякають авторитарні режими її північно-східних сусідів. Саме завдяки цьому прагненню Україна змогла підписати Угоду про Асоціацію, а вже під час повномасштабного вторгнення – отримати статус країни-кандидатки в члени ЄС. Утім, для підтвердження цього статусу Україна мала виконати одну з 7 вимог Єврокомісії, а саме виконати вимогу щодо «подолання впливу суб’єктів з корисливими інтересами шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному медіа-регулятору».

На виконання цього пункту 13 грудня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон України  «Про медіа», що набрав чинності 31 березня 2023 року. Закон імплементує підходи Директиви ЄС щодо регулювання аудіовізуальної сфери та містить низку механізмів щодо підвищення прозорості фінансової звітності і структури власності медіа, запроваджує єдиного для всіх медіа регулятора і несе в собі зміну культури регулювання медійного ринку. Закон «Про медіа» вже отримав високу оцінку у висновку офіційної експертизи Ради Європи, а на саміті Україна-ЄС в лютому 2023 року саме прогрес щодо виконання вимог в сфері медіа відмічали, як один з найбільш суттєвих.

Проте сам факт ухвалення законодавства не є гарантією його якісного виконання: воно напряму залежить від виділених на це ресурсів, наявності фахового персоналу та своєчасно ухвалених рішень. Констатуємо, що не встиг ще закон набрати чинності, як деякі його норми вже були зупинені на 2023 рік – рік, коли має бути вчинено найбільше дій на його виконання – розробку і ухвалення підзаконних актів, створення електронного кабінету тощо. 

Так, Законом «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» серед іншого, було зупинено на 2023 рік норми статей 78, 84, 89 Закону України «Про медіа». Всі ці норми Закону гарантують фінансове забезпечення діяльності медійного регулятора: 

1) оплату праці членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 

2) оплату праці працівників апарату Нацради; 

3) гарантований Законом рівень загального фінансування регулятора; 

4) важливе додаткове джерело фінансового забезпечення регулятора – не менше 4% від плати за користування радіочастотним спектром України у поточному році.

Зупинка норм не лише ставить під загрозу якісний запуск закону, але і створила юридичну колізію, коли зник механізм нарахування оплати членам Національної ради. Крім цього, зміни, внесені Кабінетом Міністрів України у постанову №304 від 20.04.2016 р., яка визначає посадові оклади і загалом умови оплати праці членів медійного регулятора на рівні 21 тис. гривень для члена і 25 тис. гривень для Голови Нацради, не відповідають ані рівню відповідальності, ані принципам незалежності регулятора. Адже всі норми, що стосуються фінансової незалежності регулятора зупинено, а все фінансування, зокрема заробітні плати членів Нацради та працівників апарату, регулює в ручному режимі виконавча гілка влади.

Така ситуація прямо суперечить вимозі ст. 30 Директиви, що визначає обов’язок держав забезпечити юридичну відокремленість регуляторів від уряду й функціональну незалежність від їхніх урядів; забезпечити наявність у національних регуляторних установ та органів належних (adequate) фінансових і кадрових ресурсів, а також правозастосовних повноважень (enforcement powers), які б дозволяли їм ефективно виконувати свої функції та сприяти роботі ERGA.

Усвідомлюючи факт того, що видатки на оборону є пріоритетом номер один, залежно від якого визначаються всі решта видатків державного бюджету, ми наголошуємо на тому, що тимчасово зменшене фінансування медійного регулятора має бути визначене на рівні закону, а не шляхом його підпорядкування Уряду. 

Враховуючи факт, що моніторинг виконання вимог Європейського Союзу включатиме не тільки оцінку якості і відповідності європейським стандартам прийнятих нормативно-правових актів, а й практику їх застосування та імплементації, вважаємо узалежнення членів Нацради та працівників апарату від виконавчої гілки влади небезпечним з точки зору збереження статусу кандидата в ЄС і продовження переговорів про членство. 

Ми закликаємо провести аналіз пріоритетних видатків для належного запуску закону про медіа  із залученням представників ЄС та вжити заходів для приведення законодавства та практики його застосування в частині забезпечення незалежності медійного регулятора у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

Заява відкрита для підписання. Щоб долучитись до заяви, напишіть відповідний лист на електронну адресу y.stadnik@cedem.org.ua

Центр демократії та верховенства права

Інститут Масової Інформації

Лабораторія цифрової безпеки

Український інститут медіа та комунікації

Фундація Суспільність

Платформа прав людини

Інтерньюз-Україна

Національна асоціація медіа

Детектор медіа

Суспільне

1+1 media 

Starlight Media

Фото: Dimitris Avramopoulos/Flickr

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
11283
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду