Минулого тижня «Радіо Свобода» презентувало документальний фільм-розслідування Сергія Андрушка «Віра». 29 квітня стрічку опублікували на ютуб-каналі «Радіо Свобода», а також показали у слоті Суспільного в телемарафоні. Напередодні, 28 квітня, в Києві відбувся камерний показ фільму, куди прийшли колеги та друзі Віри, а також її батьки та син.

Батьки Віри Гирич — Тамара та Віталій Філь, а також її син Богдан.

«Віра» — це насамперед фільм-спогад про продюсерку «Радіо Свобода» Віру Гирич, яка 28 квітня 2022 року загинула в Києві, в Шевченківському районі у власній квартирі внаслідок ракетного обстрілу росіян.

Разом із цим у фільмі викладено результати розслідування, яке провели журналісти програми «Схеми: корупція в деталях». Зокрема, у фільмі йдеться про те, з якого саме аеродрому злетів той літак, його модель, тип запущеної ракети та маршрут її польоту. Розслідувачі дізналися й імена російських командирів авіабомбардувальної дивізії, причетної до обстрілу Києва, а також співробітників підрозділу в складі головного обчислювального центру військ Росії, які програмують траєкторію польоту ракет такого типу.

Перед показом фільму виступила директорка Української служби «Радіо Свобода» Мар’яна Драч, яка згадала про професійні та особисті якості Віри Гирич.

 Директорка Української служби «Радіо Свобода» Мар’яна Драч каже, що вдячна Вірі Гирич за співпрацю.

«У Віри велика біографія в українській журналістиці, зокрема вона працювала на телеканалах СТБ, ZiK, "Еспресо", "1+1". У неї також був досвід роботи у пресслужбі посольства Ізраїлю та у команді спічрайтерів у тодішній Адміністрації президента Ющенка. У Віри була чудова гуманітарна освіта, глибоке розуміння багатьох речей у житті українського суспільства.

Віра — це не лише професіонал з великої літери, це також людина з надзвичайно чуйним серцем. Вона проводила наші летючки, і це завжди була серйозна ділова розмова, яка потім продовжувалася. Віра завжди дбала про те, який буде результат нашої роботи. У редакції Віра допомагала колегам розкритися й дуже раділа їхнім успіхам. І я дуже вдячна за те, що мала нагоду працювати з Вірою», — сказала Мар’яна Драч.

Керівниця Української служби «Радіо Свобода» також згадала, як Віра почала працювати на «Радіо Свобода» на початку 2018 року, її поважали та любили колеги. І коли 29 квітня 2022-го з’явилось офіційне підтвердження її загибелі, хтось приніс на робоче місце Віри квіти…

 На подію прийшов міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко, але швидко пішов після показу.

«Загибель Віри стала шоком і для української редакції, і для інших редакцій "Радіо Свобода". Про її загибель згадували у своїх промовах президенти України та США, про цю трагедію повідомляли суспільні мовники Британії, Італії, Канади. Портрет Віри був на шпальтах німецького часопису Der Spiegel», — нагадала Драч.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк повідомила, що з 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, 55 українських журналістів було вбито.

«Ми будемо докладати всіх зусиль, щоб зло було покарано. Щоб ті, хто вбиває українців та іноземних громадян, хто поширює геноцидну риторику і закликає бомбити мирні міста, понесли покарання», — наголосила Романюк.

 Іноземна знімальна група бере інтерв’ю в авторки та ведучої програми «Схеми: корупція в деталях», в.о. керівника київського бюро «Радіо Свобода» Наталі Седлецької.

 Журналіст програми «Схеми: корупція в деталях» Сергій Андрушко презентує фільм «Віра».

«З Вірою ми спілкувалися по роботі, а також на уроках англійської мови, які були організовані для співробітників "Радіо Свобода". Віра була відповідальною, завжди робила домашні завдання, залюбки ділилася своїми знаннями та мала лідерські якості», — пригадав Сергій Андрушко.

 Сергій Андрушко каже, що готовий поділитися інформацією щодо обставин загибелі Віри Гирич зі слідством, яке веде цю справу.

«Нам поки що не вдалося встановити безпосередніх виконавців. Утім, я можу сказати, що ми наблизилися до цього. І сподіваюся, що інформація, яку ми знайшли та перевірили, допоможе слідству встановити всі деталі цієї трагедії», — сказав автор фільму «Віра».

 Журналіст «Схем» Максим Савчук згадав, як його колега Сергій Андрушко ще рік тому почав роботу над фільмом про обставини загибелі Віри Гирич.

«Сергій провів велику розслідувальну роботу, і мені здається, це дуже важливо, що йому вдалося з’ясувати чимало обставин загибелі Віри, — сказав Максим Савчук. — У фільмі ми чуємо телефонні розмови нашого колеги Георгія Шабаєва із російськими військовими. Складається враження, що вони абсолютно байдужі до того, що їхні дії призвели до загибелі мирних людей. Я думаю, що після нашої перемоги інформація, яку з’ясував Сергій Андрушко, буде корисною та допоможе покарати абсолютно всіх причетних — від керівництва, яке видавало накази, до пілотів, що їх виконували».

Команда «Схем» з’ясувала імена тих, із ким у день загибелі Віри Гирич спілкувався Ігор Багнюк, керівник секретного підрозділу у складі головного обчислювального центру військ Росії, що програмує траєкторію польоту ракет. До деяких із його співрозмовників українські журналісти додзвонилися.

Журналіст «Схем» Георгій Шабаєв у фільмі намагається з’ясувати, про що думають і що відчувають російські військові, які вбивають мирних українців.

Місію спілкуватися з російськими військовими взяв на себе журналіст «Схем» Георгій Шабаєв. Журналіст каже, що колеги зазвичай звертаються із таким проханням саме до нього, оскільки він так уміє говорити російською, що росіяни не відразу впізнають у ньому чужинця. Георгій зізнається: і він, і його колеги очікували, що російські військові будуть заперечувати будь-яку інформацію, що могла би свідчити про їхню причетність до загибелі Віри Гирич та інших цивільних українців, але цього не сталося. За словами Шабаєва, його співрозмовники в Росії реагували здебільшого або нецензурно, або з байдужістю.

  Виконавчий директор ГО «Громадське радіо» Кирило Лукеренко каже, що його вразила майстерність роботи журналістів у фільмі та відсутність спекуляцій на емоціях аудиторії.

«Загибель Віри Гирич — це трагічна історія, і команда справді змогла зробити делікатний матеріал, який показує, що відбулося, але не доводить глядача до істерики», — поділився враженнями після показу фільму «Віра» виконавчий директор ГО «Громадське радіо» Кирило Лукеренко.

 Президент Фундації «Суспільність» Тарас Петрів і журналістка «Детектора медіа» Світлана Остапа обговорюють враження після перегляду фільму.

Серед тих, хто прийшов на показ, була й незалежна журналістка Крістіна Бердинських. «Кожна смерть — це трагедія, бо гине цілий світ», — каже вона. Журналістка розповіла, що нещодавно повернулася з Дніпра, де готувала матеріал для одного із французьких видань. Крістіна поспілкувалася із жителями будинку, в який 14 січня влучила ракета, тоді загинули 46 людей. «Я провела там лише два дні й зрозуміла, що для того, щоб розповісти історію кожного, хто жив у тому будинку, знадобиться багато місяців», — зізнається наша співрозмовниця.

 Незалежна журналістка Крістіна Бердинських.

«Фільм дуже сумний. За кожною смертю в Україні стоїть доля людини, і дуже часто ми не знаємо їхніх історій. Боляче було дивитися це розслідування, бо Віра була сповнена життя, мрій — і раптом в одну мить її життя обірвала російська ракета. Я вважаю, дуже важливо та правильно, що журналісти "Радіо Свобода" зробили цей фільм. Це і спогад для рідних Віри, і нагадування, що жоден злочин росіян не вдасться приховати. Покарання буде», — сказала Бердинських.

Фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»