Як війну в Україні висвітлюють у російськомовній Вікіпедії. І що за це буває авторам

Як війну в Україні висвітлюють у російськомовній Вікіпедії. І що за це буває авторам

23 Квітня 2023
5389
23 Квітня 2023
10:00

Як війну в Україні висвітлюють у російськомовній Вікіпедії. І що за це буває авторам

Олег Юнаков
редактор Вікіпедії, адміністратор її російськомовного розділу
5389
Вікіпедист Олег Юнаков, уродженець Києва, який зараз живе в Канаді та США, автор статті «Вторжение России на Украину (2022)» розповідає про рік висвітлення повномасштабного вторгнення Росії в Україну в статтях російськомовного розділу Вікіпедії та «залаштунки» дискусій про війну в одному з найпопулярніших вебресурсів планети.
Як війну в Україні висвітлюють у російськомовній Вікіпедії. І що за це буває авторам
Як війну в Україні висвітлюють у російськомовній Вікіпедії. І що за це буває авторам

Це авторська колонка вікіпедиста Олега Юнакова. Він уже розповідав редакції «Детектора медіа» про російськомовний розділ цього ресурсу та висвітлення війни в ньому. Це інтерв’ю можна прочитати за посиланням. Нині пропонуємо його власний погляд на те, що відбувається в російськомовній Вікіпедії, аналіз внутрішніх «воєн» за висвітлення війни.

В Column ми не редагуємо власні думки авторів щодо фактів. Але разом із тим у даному разі як відповідальне медіа супроводжуємо деякі з дуже чутливих та контроверсійних авторських коментарів своїми примітками, які, сподіваємося, забезпечують більшу точність і баланс різних поглядів.

Війна Росії проти України не пройшла повз Вікіпедію. Глобальна інтернет-енциклопедія, яка відзначила в січні цього року своє 22-річчя, є лідеркою в поширенні вільних знань. Вона тримає першість у гугл-пошуковику і за кількістю відвідувань перевищує всі основні ЗМІ разом узяті. Нині Вікіпедія залишається чи не єдиним із доступних у Росії джерел інформації, де можна без цензури та VPN прочитати про пов’язані з російською війною події. Пропоную розібратися, як війна позначилася на роботі російськомовного розділу Вікіпедії.

Висвітлення війни

З першої години війни російськомовний розділ Вікіпедії почав її детальне висвітлення. Я майже відразу після початку вторгнення створив першу й основну за темою війни статтю під назвою «Российско-украинская война (2022)», яку згодом перейменував на «Вторжение России на Украину (2022)», а потім на «Вторжение России на Украину (с 2022)», адже війна тривала з 2014 року, а у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення. У російськомовному розділі Вікіпедії є застаріле правило, за яким усі зобов’язані писати «на Україні», а не «в Україні», але його нині намагаються скасувати. Наразі статтю допомагають наповнювати багато сотень учасників. З часом із неї прибирали розділи та на їхній основі створювали нові повноцінні статті.

У перший день створення стаття перевершила всі показники відвідуваності, за добу її переглянули понад 800 000 разів! Більше, ніж головну сторінку Вікіпедії. Згодом вона стала не лише найвідвідуванішою статтею за 2022 рік, а й за всю історію російськомовного розділу Вікіпедії. І це лише одна стаття — на тему війни я створив близько сотні статей, а загалом у категорії «вторгнення» таких матеріалів створено понад тисячу.

Відвідуваність статті «Вторжение России на Украину (2022)» в березні 2022 року

Цензура та погрози

З першого дня вторгнення «Роскомнагляд» (визнаний «дезінформаційною організацією» в ЄС та інших країнах) заборонив використовувати слова «вторгнення» та «війна». Замість цих слів застосовують евфемізм «спеціальна військова операція». А за «поширення явно неправдивої інформації» ЗМІ блокують і штрафують у розмірі до 5 млн рублів.

У Росії заблокували «Настоящее время», «Тайгу. Инфо», «Крым. Реалии», New Times, «Интерфакс-Украина», «Гордон», журнал «Кореспондент», «Українську правду», «DOXA», «Дождь», «Эхо Москвы», The Village, Meduza, «Радіо Свобода», BBC, Deutsche Welle, соціальні мережі Facebook і Twitter, а загалом понад 5400 сайтів. Докладніше про це можна прочитати у створеній мною у Вікіпедії статті: «Цензура в России во время вторжения на Украину».

Були погрози блокування й самої Вікіпедії — якраз через статтю про війну. Причина — «помилкові повідомлення про акти тероризму або іншу недостовірну суспільно значущу інформацію, що поширюється під виглядом достовірних повідомлень, яка створює загрозу заподіяння шкоди життю та (або) здоров'ю громадян, майну, загрозу масового порушення громадського порядку та (або) громадської безпеки». Це пишуть ті, хто вбив тисячі людей, — про статтю, а не про убивства. Джордж Орвелл відпочиває.

У відповідь на це я та ще п’ять учасників-арбітрів побічно потролили «Роскомнагляд»: вивісили на кожній сторінці Вікіпедії банер такого змісту: «Доступ к Википедии могут заблокировать в России из-за статьи о вторжении на Украину. Узнайте, что делать» із посиланням на статтю «Вторжение России на Украину (2022)». Ми, звичайно, тролінгом це не вважали, але деякі прихильники війни побачили його в наших діях. Після такої реклами відвідувати статтю cтали навіть частіше, ніж у перший день її появи. Тоді в Росії вирішили не блокувати Вікіпедію. Але вона лишається «кісткою в горлі» російської цензури, яка добре контролює місцеві телеканали та ЗМІ, але є безсилою щодо контролю Вікіпедії. Вона містить статтю «Путин — х*йло!», яку відвідують сотні разів щодня. Статтю «Вторжение России на Украину (с 2022)» вже прибрали зі списку заборонених, але в ньому залишилася англомовна версія «2022 Russian invasion of Ukraine», статті «Аннексия оккупированных территорий Украины (2022)», «Битва за Киев (2022)», «Блокада Мариуполя» (створена мною як переклад з англомовного розділу), «Военные преступления в период вторжения России на Украину», «Ракетный удар по торговому центру в Кременчуге» (створена мною), «Оценки вторжения России на Украину (2022)», «Международная реакция на вторжение России на Украину в 2022 году» та ще п’ять десятків статей, заборонених «Роскомнаглядом».

Перед потенційним блокуванням Вікіпедії влада Росії, ймовірно, створить «правильну» заміну. Наприклад, уже створено портал «Знания», який нещодавно перейменували на «Большую российскую энциклопедию». Його запустили в тестовому режимі 8 червня 2022 року, на що офіційно використали два мільярди рублів російських платників податків. Але цей проєкт не є аналогом чи конкурентом Вікіпедії, оскільки статті в ньому пишуть суто фахівці у своїх галузях, а матеріали рецензуються. Цей ресурс навіть може бути академічним авторитетним джерелом для внесення контенту до статей Вікіпедії, якщо там не буде перекосів у поданні інформації. Російські паперові енциклопедії не перебувають під забороною як джерела інформації у Вікіпедії, та й на нейтральні теми проблем із цим джерелом не повинно бути.

Інший проєкт, «Руниверсалис», запущений малою групою редакторів, вигнаних із Вікіпедії за порушення правил. Вони займаються копіюванням статей із Вікіпедії та заміною в них територіальної приналежності окупованих міст з української на російську, слів «війна» на «СВО», «різанина у Бучі» на «провокація у Бучі» та іншими «патріотичними» правками. От він якраз і є спробою створити конкурента Вікіпедії. У народі такі сайти деякі користувачі інтернету іронічно називають «Чебурпедія» (назва «Чебурпедія» походить від запропонованої у квітні 2014 року сенатором Максимом Кавджарадзе закритої російської комунікаційної мережі «Чебурашка»).

Та справжньої конкуренції Вікіпедії «Руниверсалис» скласти не зможе з низки причин. По-перше, там потрібно буде цензурувати матеріал відповідно до «лінії партії», а такий продукт далеко не всім цікавий. По-друге, там немає вільного доступу для редакторів, їм потрібно спочатку пройти перевірку.

«А вы уже купили талоны?» Мем з інтернету

Окрім загрози блокування Вікіпедії у Росії та у її васалі — Білорусі, є прямі загрози редакторам Вікіпедії. 10 березня 2022 року один із російських телеграм-каналів опублікував особисті дані редактора з Білорусі Марка Бернштейна та зазначив, що той редагував статті Вікіпедії про вторгнення Росії в Україну та порушив новий російський закон про публікацію фейкових новин. Уже наступного дня ГУБОЗ затримав його в Мінську (те, що закон російський, а затримали за ним жителя Білорусі, у «правоохоронних органів», мабуть, подиву не викликало). Ще за день, 12 березня, суд засудив Марка до 15 діб арешту за статтею «Непідкорення законному розпорядженню або вимозі посадової особи при виконанні нею службових повноважень», хоча на опублікованих відео арешту цього не було. Згодом Бернштейна звинуватили за статтею «Організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активна участь у них». 23 червня розпочалися засідання районного суду Мінська, а наступного дня оголосили вирок — три роки обмеження волі.

Підлабузництво білоруського диктатора Лукашенка я увічнив статтею «А я сейчас вам покажу, откуда на Беларусь готовилось нападение», яку переклав кількома мовами. У преамбулі статті є фраза з англомовного розділу про те, що він «встановив у Білорусі авторитарний режим правління (з використанням адміністративного ресурсу під час виборів, репресіями щодо противників режиму, обмеженнями свободи ЗМІ тощо)», яку я відстояв при спробах видалити іншими редакторами Вікіпедії.

У тому ж 2022-му ще одного редактора з Білорусі Павла Пернікова засудили до двох років колонії за правки у двох статтях російськомовної Вікіпедії та одну — у статтю білоруського розділу Вікіпедії. Його було визнано політичним в’язнем. Провину Павло не визнав, а суддя призначив покарання у два роки колонії загального режиму.

Ми у Вікіпедії намагалися убезпечити редакторів від майбутніх арештів і тепер у темах, пов’язаних із війною, назви облікових записів редакторів автоматично ховають боти. І це не єдина зміна, спричинена вторгненням.

Нові правила Вікіпедії, які спричинила війна

З часу повномасштабного вторгнення в російськомовному розділі Вікіпедії відбулася низка змін у російсько-українській тематиці, наприклад:

• приховуються імена редакторів у статтях на воєнну тематику;

• російсько-український конфлікт, який триває з 2014 року, став називатися війною;

• зняття заборони на термін «анексія» щодо приєднання Криму до Росії;

• не можна призначати людей із Росії, Білорусі та України в посередництві щодо України (посередництво було створене для прийняття рішень про конфліктні питання, що стосуються України);

(примітка «ДМ»: Дві перших країни є агресорками, третя — жертвою нападу. На погляд редакції «ДМ», цей підхід російськомовної Вікіпедії має змінитися, щоби жертва була почутою, а не тихо знищуваною агресорами);

• заборона російських, білоруських та українських ЗМІ як джерел у статтях на воєнну тематику;

(примітка «ДМ»: Доки українські ЗМІ такими рішеннями будуть ставитися на один рівень із російськими та білоруськими — російськомовна Вікіпедія не набуде статусу джерела надійної інформації в Україні та світі, а відвідування її сторінок падатиме. Наразі в жодному з опитувань громадської думки в Україні російськомовна Вікіпедія навіть не згадується як джерело інформації про війну);

• інформація про зміни контролю населених пунктів України після 24 лютого 2022 року вноситься лише за умови підтвердження з незалежних джерел або обома сторонами конфлікту;

• слід використовувати нейтральні терміни («вторгнення», «напад»), а евфемізм «спецоперація» можна використовувати лише в цитатах.

Внутрішні «війни» та спроби викривлення інформаційного простору

Суттєві розбіжності викликала фраза у преамбулі статті «Вторжение России на Украину (2022)»: «Як обґрунтування вторгнення Володимир Путін заявив про необхідність захисту ДНР і ЛНР і самої Росії, а також використав характеристику України, що не відповідає дійсності, як неонацистської держави». Фрагмент про «невідповідність дійсності» був доданий лише після того, як сторонні експерти з теми неонацизму спростували тезу Володимира Путіна і не було виявлено жодної експертної думки, що Україна трактувалася неонацистською державою. В Україні, як і в Росії, є нацисти, але ні влада, ні народ, на думку фахівців, їх не підтримують.

(Примітка «ДМ»: Теза про «необхідність захисту ДНР і ЛНР» не супроводжується таким же коментарем про терористичні угруповання, що інспіровані Росією на окупованих територіях Донеччини та Луганщини. Хоча існування будь-яких державних утворень на цих землях, названих будь-якими абревіатурами, не визнала жодна держава світу, крім Сирії та Північної Кореї. Понад те, сама ж російськомовна Вікіпедія фіксує, що ці території були ще й анексовані (на додачу до окупації) Росією восени 2022 року після імітації «референдумів». Тобто те, що російськомовна Вікіпедія називає цими абревіатурами — це не що інше, як окуповані Росією території України.)

«Но они же не специалисты!» Мем з інтернету

На тему вторгнення таких розбіжностей були сотні. Крім «війн» редагування (із заміною одного матеріалу на інший і назад) були ще сотні спроб видалення статей, часом більш ніж один раз. Статтю «Кража украинского зерна Россией» хотіли видалити 19 травня та 27 жовтня 2022 року, але спочатку адміністратор Андрій Романенко, а потім я не дали цього зробити. Матеріал також хотіли перейменувати на «Вывоз украинского зерна Россией» — результат був оскаржений, а потім я залишив варіант із «крадіжкою». З 14 липня 2022 року її знову намагаються перейменувати на «вивіз». Статтю «Русский военный корабль, иди на х*й» намагалися видалити 26 лютого та 14 вересня 2022 року.

Так само у внутрішньовікіпедійних «війнах» були й свої «загиблі», тобто ті, кому заблокували можливість редагування. З російського боку редактора під ніком Glavkom_NN, автора понад 500 статей, було заблоковано за тролінг і деструктивну поведінку в українській тематиці. Учасника з ніком «Лобачов Володимир», на рахунку якого понад 100 тисяч правок, теж було заблоковано за деструктивну поведінку в українській тематиці. Також серед значних подій — зняття прапора адміністратора з учасника Wulfson за те, що той отримав статус бюрократа у проєкті «Руниверсалис» (учасник, наділений правами доступу до певних інструментів проєкту. — «ДМ»). На противагу цьому проукраїнський редактор, колишній бюрократ та адміністратор Вікіпедії Wanderer777 двічі марно пробував голосуванням повернути собі прапор адміністратора, але не отримав належної підтримки у щонайменше 66% голосів.

Були й десятки учасників із меншою кількістю правок, які займалися проросійською пропагандою і були заблоковані. До речі, в англомовному розділі масштаби такої пропаганди виявилися не меншими. Торік у жовтні британські аналітики з Інституту стратегічного діалогу (ISD) та Центру аналізу соціальних мереж (CASM) виявили групу редакторів англомовного розділу Вікіпедії, які додавали проросійську позицію до статей про російсько-українську війну. У дослідженні проаналізували діяльність 86 редакторів. З’ясувалося, що вони вносили зміни до багатьох статей, зокрема й до статті про російсько-українську війну. Аналітики дійшли висновку, що редактори навмисно змінювали статтю та робили її більш проросійською. У самому факті внесення проросійської чи іншої точки зору немає нічого крамольного, але ці редактори, порушуючи правила, навмисно змінювали зміст статей для маніпуляції думкою читача. Підозру викликали часті посилання на російські державні ЗМІ. Правки применшували об’єктивність західних експертів і максимізували об’єктивність прокремлівських звітів, а також змінювали баланс, використовуючи теми, «які схиляють історичне тло у бік проросійських наративів» і збільшували цитованість кремлівських пресрелізів, подаючи об’єктивними лише проросійські аргументи. У результаті їх було заблоковано через порушення кодексу етики Вікіпедії.

«Не ми розв’язали цю війну. Наша совість чиста». Мем з інтернету

 

Порівняння популярності російськомовного та україномовного розділів Вікіпедії

Однозначно сказати, чи вплинуло російське вторгнення на збільшення популярності україномовного розділу Вікіпедії, складно. Російськомовний розділ, як і англомовний, імовірно, досяг свого відносного балансу щодо кількості відвідувань та активних редакторів. У разі збільшення кількості статей зменшується відсоткове зростання розділу. У січні 2016 року російськомовний сегмент мав 1,2 млн відвідувань на місяць, що приблизно відповідає відвідуванням у січні 2023-го. Так само збереглася загальна кількість активних редакторів — приблизно 3800.

Україномовний сегмент продовжує розвиватися. У січні 2016 року він мав 61 мільйон відвідувачів на місяць, а в січні 2023-го — вже 139 мільйонів. Кількість активних редакторів із тисячі зросла до приблизно 1400. Динаміка зростання кількості відвідувань україномовного розділу Вікіпедії майже така сама, як і до вторгнення. Кількість статей між січнем 2016 та 2023 років у російськомовному розділі зросла на 57,5 % (з 1,2 млн до 1,89 млн), а в україномовному майже подвоїлася (із 613 тис. до 1,2 млн). Звичайно, це лише кількісний показник, а не якісний, але й він є одним з індикаторів динаміки прогресу. Для порівняння, в англомовному сегменті, який є найстарішим і найбільш наповненим з усіх, зростання кількості статей за той же період становило приблизно 34,7 % (із 4,9 млн до 6,6 млн).

Заміна логотипа на знак підтримки України

Головна сторінка Вікіпедії грузинською мовою 24 лютого 2022 року.

У кожному мовному розділі Вікіпедії є свої правила щодо внесення змін, та зазвичай у розділах із меншою кількістю учасників вони простіші. У Вікіпедії грузинською мовою в перший же день російського вторгнення було проведено обговорення підтримки України. Менш ніж за 12 годин 9 редакторів одноголосно підтримали ідею, колір логотипа було змінено на синьо-жовтий, і так він провисів до 18 травня 2022 року. 2 березня в україномовному розділі Вікіпедії за кілька днів десяток редакторів одноголосно підтримав зміну логотипа, і він там зберігся й досі. Примітно, що в Росії були неодноразові випадки видалення такої гами кольорів. Наприклад, 28 лютого 2022 року калінінградський аеропорт «Храброво» змінив свій синьо-жовтий логотип на червоно-синій, у Єкатеринбурзі з даху торгового центру «Дирижабль» прибрали синьо-жовті панелі, а жительку Пскова змусили перефарбувати її синьо-жовтий паркан.

Ставлення редакторів російськомовної Вікіпедії до війни

Як у будь-якій нормальній соціальній спільноті з безліччю учасників, у російськомовному розділі Вікіпедії є плюралізм думок. До речі, неформальна гумористична Вікі-енциклопедія російською мовою «Луркоморье», що існує з 2011 року, була закрита її власником Давидом Хомаком, який живе в Нідерландах, 4 березня 2022 року через вторгнення Росії в Україну. На сайті залишився тільки напис: «Остановите войну».

У російськомовному розділі Вікіпедії, де є редактори з різних країн, реакція на вторгнення була дещо іншою. Полярність у питаннях війни виявилася досить очевидною. 24 лютого 2022 року на спільному форумі Вікіпедії учасник під ніком Engelberthumperdink створив тему «Україна» про висловлення солідарності з українськими вікіпедистами в російськомовному та українському розділах. Наступного дня учасник під ніком Iniquity на форумі написав невелике есе «Друзі, колеги, ми з вами! Ні війні!», яку, переклавши українською мовою, розмістили в українському розділі Вікіпедії та підписали 84 російські редактори Вікіпедії. З 26 лютого 2022 року до 1 березня 2022 року відбулося голосування на розміщення банера «Сообщество Википедии — международной энциклопедии на русском языке — выступает за скорейшее мирное урегулирование военного конфликта России и Украины, соболезнует всем пострадавшим». Проголосувало 196 осіб із результатом 116 — «за», 77 — «проти», 3 утрималися. Тобто було 60,1 % голосів «за», чого недостатньо для потрібних 2/3 голосів. Банер за мир не вивісили. Тобто навіть таку дрібницю щодо «братів», яких убивають, зробити не захотіли… Ганебно.

А тепер погляньмо, як змінилася думка спільноти російськомовного розділу американської Вікіпедії за рік, коли вже стало відомо про Бучу, Маріуполь та десятки тисяч смертей. 3–10 лютого 2023 року було проведено інше голосування. Вже не за мир, а просто із пропозицією розмістити траурний логотип у Вікіпедії 24 лютого. Без політики та без закликів до миру з дуже чіткими рамками — «вираження скорботи та співчуття, а не політичний вислів чи пропаганда якихось політичних поглядів… логотип має бути нейтрально оформлений у жалобній тематиці… не містити політичної символіки, державних прапорів…».

(Примітка «ДМ»: Заклики до «миру» між жертвою нападу та агресором, тобто припинення боротьби між сторонами — це називається капітуляцією. Згідно з тією ж російськомовною Вікіпедією.)

Горе війни та нейтральність банера майже не позначилися на результатах голосування. Результати були в межах статистичної похибки. «За» — 125, «проти» — 79 і утрималися — 8. Разом 61,27 % — на цілих 1,17 % краще, ніж рік тому. Примітно, що абсолютна більшість тих, хто висловився і проти миру, і проти жалоби, судячи з інформації на їхніх особистих сторінках, із Росії. І вони щиро не розуміють, що в цьому випадку правда, на жаль, не на їхньому боці. Але я впевнений, що вектор розвитку російськомовного розділу Вікіпедії відрізняється від азимута російського воєнного корабля.

Довідка «Детектора медіа»

Олег Юнаков  редактор Вікіпедії з 2010 року. Нині адміністратор її російськомовного розділу. Створив понад дві тисячі нових статей, співавтор більш як 38 000 статей. Здійснив понад 100 000 дій у Вікіпедії. Неодноразово виступав як експерт із питань Вікіпедії на «Радио Свобода», у Forbes, «Новой газете» та інших ЗМІ. Входить до 200 найактивніших вікіпедистів російського розділу за весь час. Лауреат численних вікіпедійних нагород. Уродженець Києва, зараз живе в Канаді та США. Досліджує київську архітектуру, а також інформаційні технології, хоча поїхав з України ще в дитинстві.

Ілюстрації Олега Юнакова, авторські права на ілюстрації належать їх законним авторам.

Головне фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5389
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду