Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі позову журналістів підсанкційного видання «Страна» до Українського інституту національної пам’яті , що емблема дивізії «Галичина» не належить до нацистської символіки.

Про рішення повідомив адвокат В’ячеслав Якубенко, який представляє інтереси УІНП.

За повідомленням адвоката, Верховний Суд залишив у силі постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, яка підтверджувала право Українського інституту національної пам’яті стверджувати, що символіка дивізії «Галичина» не належить до нацистської, тобто не є забороненою в Україні.

Він нагадав, що 2017 року журналіст нині підсанкційного видання «Страна» звернувся до УІНП за роз’ясненнями, чи підпадає символіка дивізії «Галичина» – золотий лев із трьома коронами на синьому щиті – під заборону згідно з вимогами закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (відомий також як закон про декомунізацію).

Тодішній голова УІНП Володимир В’ятрович відповів, що, згідно з пунктом 5 частини 1 згаданого закону, де наведено перелік того, що саме вважається нацистською символікою, немає символіки дивізії «Галичина», тож вона не є нацистською і забороненою в Україні. Після того «Страна» звернулася до окружного адмінсуду Києва з вимогою заборонити УІНП робити подібні висновки щодо символіки дивізії. Позов тоді був частково задоволений.

Якубенко повідомив, що тепер Верховний Суд підтвердив правомірність дій УІНП. Постанова ВС у справі № 826/11325/17 є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відзначимо, в 2021 році чинний голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович в контексті маршу на честь дивізії «Галичина» у центрі Києва назвав «неприпустимим для європейської країни» прославлення військ СС.

Тоді марш у центрі Києва на честь дивізії СС «Галичина» засудило також МЗС України. МЗС нагадало, що пропаганда тоталітарних режимів, зокрема націонал-соціалістичного, заборонена в Україні.

Українська дивізія «Галичина» (14-та гренадерська дивізія військ СС «Галичина») входила до складу військ Ваффен-СС нацистської Німеччини у 1943-1945 роках.  Була однією з майже 40 національних добровольчих дивізій Ваффен-СС, призначених для боротьби на фронтах Другої світової.

Дивізія була створена за ініціативою місцевої нацистської адміністрації та Українського центрального комітету у Львові. За задумом комітету, дивізія мала стати зародком майбутньої української національної армії, яка спільно з нацистською Німеччиною боролась би проти Радянського Союзу за утворення української держави, що однак не входило у плани нацистів.

Німецьке командування заборонило використовувати національну символіку та назву при формуванні дивізії, натомість використало для емблеми «галицького/руського лева», який був регіональним символом місцевих українців та гербом ЗУНР. 

Основну частину дивізії радянські війська розгромили у битві під Бродами в 1944 році. Її залишки згодом взяли участь у придушенні національних повстань та партизанського руху у Словаччині та Словенії, яке здійснювали нацисти. У травні 1945 року вони здалися західним союзникам, після чого більшість її членів опинились в еміграції.

Нюрнберзький трибунал визнав війська СС злочинними угрупованнями загалом, однак не знайшов доказів вчинення військових злочинів конкретно дивізією «Галичина». За даними історика Ґжеґожа Мотики, розправу над польським селом Гута Пеняцька в Галичині, яку часто приписують дивізії, вчинили поліцейські загони під тією ж назвою, перебуваючи під німецьким командуванням і ще до того, як влились у склад дивізії.