Обмінний курс Путіна: дайджест пропаганди РФ за 22 вересня

Обмінний курс Путіна: дайджест пропаганди РФ за 22 вересня

23 Вересня 2022
343
23 Вересня 2022
12:52

Обмінний курс Путіна: дайджест пропаганди РФ за 22 вересня

343
Обмінний курс Путіна: дайджест пропаганди РФ за 22 вересня
Обмінний курс Путіна: дайджест пропаганди РФ за 22 вересня

В Росії «зрада» від кумовства у вищих ешелонах влади і цілковитий розпач від підсумків «денацифікації». Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди за 22 вересня.

  1. «Воєнкори» інформаційно бунтують
  2. Як поєднати «денацифікацію» і звільнення «нацистів»
  3. Путін дійсно «своїх не кинув»
  4. «Референдум три в одному»

«Воєнкори» інформаційно бунтують

Останній великий обмін військовополоненими між Україною та Росією викликав вже третій бунт так званих «воєнкорів».

Перший, нагадаємо, також був пов’язаний із гучним обміном бранцями і поверненням у червні з полону парамедикині Юлії «Тайри» Паєвської.

Навколо цієї події у російських Telegram-каналах розпочався пошук «зради». Більшість «акул пера» дізналися про те, що «Тайра» вдома, лише постфактум – з українських ЗМІ.

Другий інформаційний путч стався на фоні Харківського контрнаступу українських Сил оборони, коли «воєнкори» волали про це з усіх сил, а російські офіційні особи та ЗМІ включили режим «тиші». Тоді вони дорікали, що «українці подолали нас і на інформаційному полі бою».

І ось третій. У той час, коли українські, а згодом і світові ЗМІ ледь не онлайн висвітлювали обмін, офіційні особи РФ знову мовчали, а різноманітні «ридовки» лише задавалися питаннями: «чи справді це?»«чи не українська це ІПсО?».

Лише наступного дня з’явився сухий коментар з боку МО РФ: «Внаслідок складного переговорного процесу… повернуто 55 російських військовослужбовців, «ДНР» та «ЛНР», яким у полоні загрожувала смертельна небезпека».

НАСПРАВДІ, російське ранкове зализування пропагандистських ран було, звичайно, запізнілим. Україна інформаційно вдарила першою і перемогла. І все «мобілізаційне натхнення», яким накачували російське суспільство протягом 21 вересня, було одномоментно спущене у каналізацію вже наступного дня.

Не менше обурення в російському  пропагандистському середовищі викликала і секретність, якою супроводжувалося повернення з полону російських бранців.

У той час, коли з вуст президента Зеленського вже вночі лунали слова вдячності нашим воїнам, а весь український інформаційний простір заполонила фраза «З поверненням, герої!», у російському панувала гнітюча тиша і відверта паніка: «Чому мовчать наші?!».

У той час, коли Київ вже оприлюднив список українських героїв, кого вдалося звільнити з полону, а Зеленський в офіційному зверненні навіть назвав деяких з них, Москва так і не набралася мужності зробити це зі свого боку.

Єдине «героїчне», що зробив Путін протягом 22 вересня, це надав посмертно звання «Героя Росії» одному з організаторів підпільної організації «Молода гвардія» Віктору Третьякевичу, який був страчений у 1943 році. Все.

В усій цій історії – чергова ознака «панського» ставлення до своїх «холопів».

Як поєднати «денацифікацію» і звільнення «нацистів»

Вишенькою на поминальному тортику  російської пропаганди 22 вересня стала звістка про те, що з полону звільнені ніхто інші, як лідери «Азова» та іноземці, які воювали за Україну. Серед них і ті, кого «народні суди» засудили до смертної кари.

І ось це вже був відвертий ляпас Путіну та Кадирову. Другий, навіть, образився на першого, що з ним не порадились.  

Але таким чином Путін показав Кадирову і його місце. 

Згадаймо, скільки було інфошуму навколо «денацифікації». За свій нещодавній 14-хвилинний мобілізаційний спіч Путін 14 разів вжив слово «неонацисти». Їх «Азов», власне, і уособлював для путінської аудиторії. В окупованому Маріуполі вже навіть клітки  демонстрували для судилища над «поверженными нацистами». І тут раптом 22 вересня вони вітаються в прямому ефірі із Зеленським та усім українським народом. Більшого приниження російська пропаганда, здається, ще не відчувала.

Тепер перед нею стоїть важке завдання: поєднати наратив «денацифікація неминуча!» з «Редисом», «Калиною», «Волиною» та їх «Слава Україні!» прямо з Туреччини. І як на цьому тлі тепер вкласти «неминучу денацифікацію» в голову мобілізованому росіянину?

Росіянину, який замість того, щоб в цей час летіти до тієї ж Туреччини на оксамитовий сезон, але тепер прямує до якогось невідомого і абсолютно непотрібного йому Бахмуту з усе тією ж метою неминучої денацифікації… Отже, пропаганді не позаздриш. Але з ким боролася на тих і напоролася.

Путін дійсно «своїх не кинув»

На голову Комітету Держдуми з міжнародних справ Леоніда Слуцького у травні публічно накинувся «пропагандист всея Руси» Соловйов. Приводом для його істерики став Віктор Медведчук, який тоді вже опинився за ґратами. Слуцький припустив, що кума Путіна все ж можуть поміняти на полонених «азовців». Але пропагандист грубо облаяв пропозицію держслужбовця словами: «Какого нахрен Медведчука?!».

Симоньян також урочисто заявила, що «Путін ніколи б не образив власну армію такими обмінами».

Спікер Кремля Пєсков також навесні заперечив будь-яку можливість обміну Медведчука на російських військовополонених.

НАСПРАВДІ,  радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк пояснив, чому Пєсков говорив, що питання про обмін Медведчука не стоїть – а тепер його обміняли на 200 українських військових. «Пєсков не входить у ближнє коло Путіна…Рішення такого рівня ухвалюються спонтанно ним самим. Ось він і вважав за потрібне, що необхідно було одночасно оголосити мобілізацію та обміняти Медведчука».

Але одночасно також не вийшло. Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр каже: «Інформаційно Кремль намагався мобілізацією перебити тему обміну. Така традиційна нехитра тактика. Спочатку вони хотіли оголосити мобілізацію, але усвідомили, що технологічно доцільніше про це повідомляти в день обміну. Втім, спрацювало це навпаки – подвоївся інформаційний ефект. Ніякого поглинанння чи перебивання теми не вийшло».

Кремль відчайдушно намагався перевести стрілки з Путіна на Пушиліна, мовляв ініціатором обміну був він.  

Але намагання надати ватажку «ДНР» хоч якусь «суб’єктність» не тільки в цьому питанні, а й взагалі, виглядали просто смішно. У будь-якому випадку Путін всій Росії довів, що «своїх» він дійсно не кидає. Нехай і таких «своїх», як Медведчук. А те, що їхньої думки не спитали – росіянам не звикати.

«Референдум 3 в одному»

І наостанок, ще раз про «смішно». 23 вересня на тимчасово окупованих українських територіях планується розпочати так звані референдуми про приєднання до Росії.

Напередодні урочисто презентували «бюлетені». Питання в стилі «три в одному». Пропонується  одночасно: а) вийти зі складу України; б) створити незалежну державу; в) увійти до складу Росії.

НАСПРАВДІ, над цими «референдумами» кепкують вже у всьому світі. У Нідерландах ведучого телешоу Ар’єна Любаха здивувало те, що президент однієї країни може розпоряджатися проведенням референдумів в іншій: «Спочатку Путін їх бомбив, потім вивозив або вбивав проукраїнських громадян, а тепер запитує: «Чи не хочете увійти до складу Росії?».

Любах запропонував Путіну провести іншій референдум. В ті ж дати з 23 по 27 вересня і також онлайн – на сайті «мнехочетсявголландию.сом».

На ньому можуть проголосувати за вступ до Королівства Нідерландів.

До того ж, дочка Путіна Марія багато років проживала в Воорсхотені (провінція Південна Голландія). Любах пояснив, що туди добровільно ніхто не поїде, за винятком хіба що тих, для кого ці місця по-справжньому рідні.

Висновок: коли над диктатором сміються, це означає, що його не бояться. Тому що сміх над тим, хто викликає страх, руйнує цей страх і звільняє людину. А вільними людьми, такими як голландці, українці та взагалі європейці (крім деяких), керувати набагато важче, ніж наляканими та покірними. Як росіяни.

Тому сміємося, друзі, й надалі над путінськими «референдумами «три в одному» та рештою його маразматичних ілюзій. Так їх легше розбивати. Словом і зброєю. І в підсумку – перемогти.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
343
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду