На здобуття премії імені В’ячеслава Чорновола цьогоріч надійшло 15 публіцистичних робіт, про що повідомила пресслужба Держкомтелерадіо.

На розгляд Держкомтелерадіо надійшли переважно друковані твори — книги та газетні публікації. Також серед претендентів на премію є два радіотвори та один документальний фільм. Більшість творів присвячені темі боротьби за українську незалежність.

Премія присуджується до дня народження В’ячеслава Чорновола 24 грудня та становить 20 тисяч грн.

Повний перелік поданих робіт:

• 1. Олег Романчук (доцент кафедри української преси ЛНУ ім. Івана Франка, журналіст).

Збірка «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи» («Універсум», м. Львів, 2020) – це публіцистика воєнного часу з 2014 року, коли російські війська анексували Крим та окупували східні території України.

• 2. Богдан Дячишин (кандидат технічних наук, доцент).

Книга «Теодозій Старак: хрести і труди земного життя» (Растр-7, м. Львів, 2021) написана до 30-річчя незалежності України і 90-річчя від дня народження Теодозія Старака – спеціального посланника Уряду Незалежної України в Республіці Польща, який організував там перше дипломатичне представництво нашої новопосталої держави (значною мірою за власні кошти).

• 3. Сергій Мартинюк (публіцист, прозаїк, поет).

Книга «Того, хто йде, важко спинити» (ВЦ «Просвіта», м. Київ, 2020) є збіркою найбільш резонансних публікацій у тижневику «Дзеркало тижня» протягом майже 20 років про проблеми аграрної галузі.

• 4. Юрій Чорней (історик, журналіст, засновник і редактор інтернет-порталу «BukNews: Всі новини Буковини»).

Книга «Вернон Кресс. Життя під прикриттям» («Наші книги», м. Чернівці, 2020) – це історія колишнього чернівчанина, уродженця австрійського Інсбрука Петера Деманта, життя якого тісно пов’язане з Україною, від Першої і Другої світових воєн, ГУЛАГУ й Голокосту до падіння Берлінського муру, краху комунізму і реставрації тоталітаризму в Росії.

• 5. Автори – творчий колектив (Максим Яковенко, продюсер виконавчого творчого об'єднання «УР-2 «Промінь»; Вікторія Польченко, продюсерка креативного творчого об'єднання «УР-2 «Промінь»; Роман Києвицький, завідувач редакції мистецьких програм творчого об'єднання «УР-2 «Промінь»; Ярина Скуратівська, завідувачка редакції соціальних програм творчого об'єднання «УР-2 «Промінь»; Ольга Бабчук, ведуча редакції соціальних програм творчого об'єднання «УР-2 «Промінь»).

Аудіофільм «Майдан. Історія в звуках» (ефір «Радіо «Промінь», 20.02.2020). Проєкт створено на основі інтерв’ю, документальних записів зі щоденників журналістів.

• 6. Творчий колектив (Ірина Корнієнко, продюсерка виконавчого творчого об'єднання «УР-3 "Культура"»; Вахтанг Кіпіані, журналіст, публіцист, історик, автор та ведучий; Наталія Грабченко, головна редакторка головної редакції культурологічно-пізнавальних передач творчого об'єднання «УР-3 "Культура"»; Ольга Мовчан, режисерка, журналістка, продюсерка).

Цикл програм «Ліки від амнезії. 30 історій про українську Незалежність» (ефір «Радіо "Культура"», 21.01-20.02.2022). Проєкт присвячений головним постатям і подіям українського національного руху.

• 7. Валерій Стрижеус (прозаїк, поет, публіцист, громадський діяч).

Стаття «Українська ідентичність для нього була невід’ємною від кримського походження» (газета «Кримська світлиця», січень 2022) присвячена пам’яті відомого українського журналіста і політика Леоніда Пилунського – побратима і друга В`ячеслава Чорновола, журналіста Кримської державної телерадіокомпанії, головного редактора газети «Кримська світлиця».

• 8. Борис Ткаченко (письменник, громадський діяч).

Книга «З ким воюємо, брате?» присвячена роздумам автора про послідовне знищення Росією культури інших народів та боротьбу України проти поневолення.

• 9. Володимир Стецюк (поет, публіцист, член історичного клубу «Холодний Яр»).

Нарис «Справа петлюрівської повстанської організації», який було опубліковано у всеукраїнській щоденній газеті «День» від 29.08.2020. Нарис присвячений подіям 28 серпня 1921 року, коли в Жандармській балці поблизу Катеринослава було розстріляно 52 повстанців і провідників українського повстанського визвольного руху.

• 10. Петро Троць (журналіст).

Подкаст «Стаття 54» був оприлюднений на подкаст-платформах Apple Podcast та Google Podcast радіостанції Urban Space Radio протягом вересня-жовтня 2021 року.

Це вісім аудіоісторій про те, як пошуки в архівах дозволили українцям відкрити правду про близьких, репресованих за часів СРСР.

• 11. Ярослава Різникова (журналістка, авторка низки навчальних посібників, громадська діячка з Одещини).

Стаття «Гаранти свободи», оприлюднена в тижневику «Слово Просвіти» 20-26 січня 2022 року. Стаття присвячена подіям 1972 року, коли КДБ розпочало операцію «Блок» проти діячів української культури.

• 12. Світлана Чорна (оглядачка газети «Голос України»).

Книга «Українська церква і московські міфи» (видавництво «Дніпро», 2021). У книзі простежується історія Української Православної Церкви від 988 року до наших днів.

• 13. Мирослава Макаревич (журналістка, дитяча письменниця).

Збірка есеїв «Позитивні сценарії розвитку України. Роздуми сучасників» (Видавництво «Саміт-Книга», 2022). Авторка збірки попросила учасників проєкту висловити свою думку щодо трьох питань: українська ідея, українська мрія, позитивні сценарії розвитку України. Серед учасників проєкту – науковці, дипломати, митці, журналісти, письменники, політики, громадські та релігійні діячі.

• 14. Людмила Вовк (письменниця, журналістка, лікарка-кардіологиня).

Літературно-художнє видання «Лицарі козацької доби» (Видавництво «Мистецтво», 2021). До нього ввійшли поезії та оповідки про національних героїв: Байду Вишневецького, Петра Сагайдачного, Івана Сірка, Івана Богуна, Пилипа Орлика, Івана Мазепу та інших.

• 15. Ольга Вакало (сценарій, ведуча); Сергій Кучеренко (відеограф).

Документальна стрічка «Дорога свободи» (віжн-радіо «На дотик», Запоріжжя, 2022) розповідає про внесок Запоріжжя в історію відновлення незалежності і державності України у 1991 році. Відправною точкою ідеї фільму стало 30-річчя проведення у Запоріжжі другого фестивалю «Червона рута». Учасники тих подій поділились своїми спогадами та роздумами.