Топ-5 міфів про Другу світову війну
- Міф про початок Другої світової війни
Сутність міфу: Для українців Друга світова війна почалася, у день нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року.
Як насправді: На момент нападу Німеччини на СРСР українці вже два роки перебували у вирі Другої світової війни. 1 вересня 1939 року німецька авіація бомбила Львів, згодом ударів зазнали Тернопіль, Станіславів (Івано-Франківськ), Луцьк, Дрогобич, Сарни, Яворів та інші міста. У лавах польської армії загарбників зустріли понад 100 тисяч українців. Під час вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня українці воювали в складі як польського, так і радянського війська. У лавах Червоної армії українці були змушені брати участь у загарбницькій війні СРСР проти Фінляндії у 1939-1940 рр.
- Міф непричетність СРСР до розв’язання Другої світової війни
Сутність міфу: Радянський Союз не співпрацював з гітлерівською Німеччиною і не брав участь у розпалюванні світової війни.
Як насправді: Сталін так само, як і Гітлер несе відповідальність за розв’язання Другої світової. Підписавши пакт Молотова-Ріббентропа та секретний протокол до нього у серпні 1939-го, Німеччина і СРСР розділили сфери впливу в Європі та погодили розчленування Польщі. У вересні-жовтні Вермахт і Червона армія реалізували ці домовленості на практиці. До 22 червня 1941 року два тоталітарних режими були неформальними союзниками. СРСР постачав Німеччині продовольство, нафтопродукти та сировину для військової промисловості. За цей час нацисти захопили Данію, Норвегію, Нідерланди, Бельгію, Люксембург, Францію, Югославію та Грецію, а «совєти» – напали на Фінляндію та анексували Литву, Латвію, Естонію і румунську Бессарабію.
- Міф про несуттєвий вклад союзників СРСР у перемогу над нацизмом
Сутність міфу: Радянський Союз виніс основний тягар війни, у той час як США та Велика Британія не квапилися з відкриттям другого фронту в Європі.
Як насправді: Перемога – спільний здобуток усіх країн і народів, що брали участь у війні з нацизмом. Масштабні бойові дії відбувалися не лише на Східному фронті, а й в Африці, на Тихому океані, в Атлантиці й у Середземномор’ї. З початку 1942 року США почали поставки військової техніки, автомобілів, зброї, нафтопродуктів до СРСР у рамках ленд-лізу. На перших порах ця допомога була критично важливою для виживання Радянського Союзу.
- Міф про народ-визволитель
Сутність міфу: Радянський Союз врятував народи Східної Європи від нацизму.
Як насправді: Після вигнання нацистів СРСР окупував Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Болгарію, Румунію та Східну Німеччину. У країнах було встановлено маріонеткові авторитарні режими, вони стали членами Організації Варшавського договору – військового блоку, що протистояв НАТО. Кремль потопив у крові спроби Угорщини у 1956 р. та Чехословаччини у 1968 р. повернутися до демократії. Після падіння СРСР держави Східної Європи залишили соцтабір і стали членами Євросоюзу та НАТО.
- Міф про українців як про нацистських колаборантів
Сутність міфу: Українці були особливо схильні до зради. Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія воювали проти СРСР на боці Гітлера.
Як насправді: Колабораціонізм мав місце в усіх окупованих нацистами країнах. Українці співпрацювали з окупаційними адміністраціями та служили в допоміжній поліції так само, як це робили білоруси, росіяни та представники інших народів. У підрозділах СС служили понад півмільйона іноземців. Зокрема статус «російських» мали дві дивізії, полк, бригада і козацький корпус СС. Більшість колаборантів з числа радянських громадян у складі Вермахту формально належали до «Російської визвольної армії» генерала Власова. Аналогічні формування інших народів, зокрема й українців, були значно менш чисельними. А розпіарена сучасною російською пропагандою дивізія СС «Галичина» взагалі складалася переважно із колишніх громадян Польщі, яким радянське громадянство нав’язали насильно тільки в 1939 році.
Українська повстанська армія, створена у 1943 році, воювала за незалежну Україну як проти СРСР, так і проти Німеччини. Лідера ОУН (б) Степана Бандеру у липні 1941 року нацисти заарештували і згодом ув’язнили у концтаборі Заксенхаузен. Багатьох оунівців, зокрема поетесу Олену Телігу, нацисти розстріляли в Бабиному Яру.
