Аналітики проєкту Doublethink Lab (DTL), які з середини лютого до кінця березня проводили моніторинг китайських державних медіа та соціальних мереж виявили, що китайські джерела використовували та поширювали російську дезінформацію про Україну, як-от часто повторюваний наратив про те, що в Україні діють «нацисти», а російським військовим доручено провести спеціальну операцію з її «денацифікації».

Крім того, китайські розповсюджувачі дезінформації прив’язують російську версію українського «нацизму» до протестів у Гонконзі. Намагаючись таким чином викликати в китайських читачів негативне ставлення до України, бо українське прагнення жити в демократичному суспільстві це начебто «втручанням іноземних сил у внутрішні справи» інших держав (факт того, що е що Росія і Україна різні держави замовчується).

Слова про “втручання” це стандартний аргумент, яким послуговуються китайські політики, відповідаючи на будь-яку критику, що привертає увагу до стану прав людини в КНР, геноциду в Сіньцзяні чи до насильства в Тибеті та Гонконзі. Крім того, ці неправдиві новини ставлять під сумнів міжнародні оборонні альянси (як-от НАТО), які, на думку росіян та китайців, є глобальною загрозою, і підживлюють антизахідні та антиамериканські настрої серед китайців.

Дезінформацією проти всіх

Через російсько-українську війну Китай опинився в складному становищі, у якому мусить вибирати між підтримкою свого головного союзника — Росії — та уникненням санкцій, які були б накладені на нього іншими країнами в разі військової допомоги Москві, або при спробі допомогти їй обходити санкції.

І саме про це нагадали Пекіну в перший день квітня європейські лідери під час відеосаміту ЄС – Китай.

Згідно з офіційними заявами, Китай займає щодо війни в Україні нейтральну позицію та спонукає обидві сторони конфлікту до мирних переговорів, у яких міг би сам потенційно відігравати роль посередника. Але реальність є цілком іншою.

Буквально за кілька тижнів до початку вторгнення в Україну генеральний секретар Сі Цзіньпін і президент Росії Путін підписали так звану Олімпійську декларацію, яка однозначно підтверджує взаємну підтримку обох великих держав у всіх сферах діяльності.

Відображенням такої взаємної підтримки є також формування медійного образу українського конфлікту в Китаї. Офіційні ЗМІ Китаю від початку не називали російське вторгнення вторгненням, описуючи його як конфлікт, спровокований і керований США й НАТО.

Російсько-китайське співробітництво на медійному фронті

Інтенсивність співпраці між китайськими та російськими державними ЗМІ під час війни в Україні, за даними звіту Doublethink Lab навіть має офіційне підґрунтя.

У 2015 році телеканал Russia Today (RT) підписав угоду з державним телебаченням Китаю (CCTV). З 2018 року Китайське державне радіо (CRI) і телебачення співпрацюють із державною газетою «Российская газета» над спільним виробництвом китайсько-російських субтитрів.

Крім того, російські офіційні ЗМІ, зокрема інформаційне агентство Sputnik, публікують новини китайською мовою для китайських читачів і мають акаунти в китайській соціальній мережі Weibo.

Наприкінці лютого цього року китайські ЗМІ отримали внутрішню інструкцію, яка випадково просочилася в публічний простір і стала доступна іноземним експертам.

Згідно з нею усі медіаплатформи в КНР повинні використовувати лише офіційні новини, публіковані державною газетою People’s Daily, інформаційним агентством Xinhua або китайським державним телебаченням CCTV, тобто ЗМІ, які підписали вже згадані угоди про обмін контентом зі своїми російськими візаві.

Російську пропаганду також підтримують і державні акаунти в соціальних мережах, включно з Twitter і Facebook. Останні в Китаї заблоковані, але це не заважає їх використвувати для впливу на зовнішню китайськомовну аудиторію.

Вони також посилаються на російські акаунти у соцмережах, як на джерело інформації і далі модифікують російські пропагандистські новини відповідно до своїх потреб.

Джеррі Ю, автор дослідження, пояснює це так: «Одна сторона створює дезінформацію, а інша її поширює та викривляє на користь обох країн».

У результаті цього китайська громадськість у своїй переважній більшості підтримує вторгнення Росії в Україну, незважаючи на офіційну «нейтральну» позицію китайського уряду.

«Нацифікація» України в інформаційному просторі

Лише через два дні після вторгнення Росії в Україну китайські ЗМІ опублікували брехливі повідомлення, у тому числі російські заяви про те, що українські військові вже здалися, а президент Володимир Зеленський втік із країни.

Інші статті пропагували фальшиві опитування громадської думки (наприклад, Брукінгського інституту), які стверджували, що лише незначна частина українців підтримує вступ своєї країни до НАТО.

Через три дні після початку війни в китайській мережі Weibo та пов’язаних із державою блогах з’явилися повідомлення із 2019 року, що поширювали фотографію українського ветерана, якого помітили на продемократичних протестах у Гонконзі. Це мало бути доказом того, що США фінансують участь членів ультраправого батальйону «Азов» у різноманітних зібраннях, сіючи таким чином розбрат у світі.

Це не вперше, коли російські та китайські державні ЗМІ підсилюють одне одного в антиамериканських наративах. Як приклад, можна навести російське державне телебачення RT, яке в січні 2020 року показало документальний фільм під назвою «Гонконг без маски», де звинуватило ЦРУ, Freedom House і Національний фонд підтримки демократії (NED) у відіграванні закулісної ролі в протестах у Гонконзі.

Дезінформаційна кампанія не оминула також Тайвань, де на початку березня цього року пропекінські соцмережі заполонили російські фейки про українських «неонацистів», які стріляють у громадян Китаю та катують російських солдат.

27 лютого прокитайський політик Хоу Хань-тін (на YouTube) і прокитайський коментатор Хуан Чі-Сянь (на Facebook) опублікували неправдиву інформацію, пов’язану зі зростанням неонацизму та пов’язаної з ним корупції в Україні. Ця інформація з’явилася приблизно в той самий час, коли подібний матеріал з’явився на китайському Weibo.

Куди не глянь, одні нацисти

Пліч-о-пліч із поширенням цієї дезінформації в Китаї запроваджена цензура щодо всіх незалежних повідомлень про ситуацію в Україні, включно з інформацією, наприклад, громадянина Китаю, який описував вторгнення безпосередньо з центру Одеси, або відкритого листа китайських науковців із закликом до Росії припинити війну в Україні.

У зв’язку з цим є цікавий розвиток подій довкола спочатку суворо цензурованого слова «нацизм». За словами Чарлі Сміта, співзасновника вебсайту Greatfire.org, контеннт із цим словом довгий час більшість китайських інтернет-компаній блокували.

Але впродовж першого місяця війни для того аби підхопити російський наратив, це ключове слово було вилучено з цензурних списків, адже російські військові своєю спеціальною операцією мали в Україні подолати саме цей уявний нацизм і фашизм. Бо саме ці слова стали головним обґрунтуванням вторгнення.

Чарлі Сміт стверджує: «Як тільки якесь слово потрапляє в цей [цензурний] список, воно дуже рідко з нього видаляється. Іноді те, що не піддається цензурі, може бути більш промовистим, ніж те, що цензурі піддається».

Нас там нема

Девід Бандурскі, аналітик і директор China Media Project, сказав для видання Guardian, що китайські державні ЗМІ почали перебирати та поширювати російський наратив із 2021 року, зображуючи російські військові дії насамперед як необхідний захист від активізації діяльності НАТО в зоні інтересів Росії.

Відповідаючи на запитання західних журналістів, китайська влада заперечила поширення дезінформації, а речник МЗС Ван Веньбінь назвав таке звинувачення актом дезінформації.

Однак медіадепартамент МЗС КНР поширює теорії змови про лабораторії в Україні, які розробляють біологічну зброю та фінансуються США. І доповнює ці повідомлення тим, що за фінансуванням цих лабораторій стоїть син президента США Хантер Байден, Джордж Сорос чи Центр контролю та профілактики захворювань США (CDC).

Бандурскі стверджує: «Вони [КНР і росія] хочуть підірвати довіру до США в довгостроковій перспективі та просувати ідею зміни міжнародної системи. І в цих зусиллях росія є найближчим партнером Китаю».

Фото: Filipe Fortes/Flickr