У перші місяці великої війни події в Україні займали перші шпальти друкованих видань і значну частину випусків новин. У деякі дні Україні присвячували 70—80 відсотків новин у міжнародних виданнях. Однак із часом увага слабне, місце на перших шпальтах займають інші події та теми.

Із переходом війни у затяжну позиційну фазу, де бойові дії точаться переважно на Донеччині та Луганщині, змінилась «картинка» війни, яку вже важче «продати» глядачеві. Спрацювали закономірності формування «ліній інтересу» західної аудиторії. Для неї досить швидко вийшли на першій план занепокоєння від зростання цін на пальне та інші товари у їхніх країнах, загрози економічної рецесії, зростання безробіття тощо. Саме ці проблеми стали першочерговими замість новин з України. Також спрацював психологічний ефект — люди не були готові сприймати так багато шокових, негативних новин з України.

Для України залишатись в інформаційному просторі та привертати увагу світу до необхідності підтримувати нашу оборону — критично важливо. Аудиторія західних медіа — це виборці, які напряму впливають на своїх обранців, зокрема на їхню готовність виділяти гроші та передавати зброю Україні. Якщо український контекст зникне із світових ЗМІ, політикам буде важко переконати своїх виборців, що потрібно допомагати Україні ще більше.

7 липня Інститут соціально-політичного проектування «Діалог» та «Детектор медіа» провели круглий стіл  «Війна в Україні у західних ЗМІ: чому ця тема відійшла на другий план та як її повернути на провідне місце». Дискутували представники Міністерства оборони України, українські спеціалісти, які під час війни допомагають журналістам західних медіа висвітлювати війну в України, та медіаексперти. Йшлося про причини і наслідки значного зменшення уваги західних ЗМІ до тематики війни в Україні. А також конкретні рекомендації задля того, щоб повернути необхідну увагу світових медіа до теми війни в Україні.

Спікерами на заході були директор Інституту соціально-політичного проектування «Діалог» Андрій Миселюк; голова центру досліджень ГО «Детектор медіа» Ксенія Ілюк та головний редактор групи видань ГО «Детектор медіа» Отар Довженко; генеральний директор агентства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко; колишня головна редакторка Української служби Бі-бі-сі, медіаконсультантка Ніна Кур'ята; начальник служби звʼязків з громадськістю командування сухопутних військ української армії Володимир Фітьо; голова медіа-центру «Україна»  (Київ) Аліна Фролова; голова громадської організації Kharkiv Media Hub (Харків) Наталя Курдюкова та локальна продюсерка Times/Sunday Times Вікторія Сибір.

За підсумками виступів спікерів круглого столу Інститут «Діалог» підготував практичні рекомендації щодо повернення теми війни в Україні на провідне місце  у західні ЗМІ. Вони адресовані органам влади та українським медійникам.  

1. Послаблення уваги західних засобів масової інформації до війни в Україні, яка триває чотири з половиною місяці, — об’єктивний процес. Тому слід не вимагати від західних ЗМІ більше висвітлювати події в Україні, а постійно знаходити теми і ракурси, справді цікаві світовим  медіа та їхнім аудиторіям.

2. Ключова тема, яка водночас спонукає західні держави давати Україні більше зброї, — це робота вже отриманої Україною зброї на фронті. Французьким медіа цікаво повідомити своїм читачам, як працює в Україні самохідна артилерійська установка Caesar, німецьким — Panzerhaubitze 2000 тощо. Західні медіа виявляють до цієї теми чималий інтерес, однак Україна поки що не завжди знаходить можливості дати журналістам ексклюзив.

3. Слід сприяти тому, аби західні медіа апелювали не тільки до політиків у своїх країнах, а й до суспільства, виборців, які ставлять своїм обранцям завдання дужче підтримувати Україну.

4. Українській владі слід вирішити питання з політикою «єдиного голосу» у висвітленні ходу бойових дій. Зараз трапляються ситуації, коли західні медіа не знають, кого з представників української влади цитувати, висвітлюючи війну в Україні. І чи слід вважати офіційними речниками української влади радників на зразок Олексія Арестовича.

5. Росія останнім часом активізувала інформаційні операції проти України у світових медіа, тому Україні слід проводити ефективні контроперації.

6. Для формування позитивного іміджу України та дискредитації Росії в західних ЗМІ слід систематично використовувати програшні меседжі російської пропаганди, на кшталт зізнання пропагандистки Маргарити Сімоньян: «Уся надія Росії — на голод».

7. Слід пропонувати іноземним журналістам в Україні великий вибір тем, які стосуються життєвих інтересів їхніх аудиторій: передусім історії конкретних людей.

8. Потрібно приділити більше уваги різним форматам донесення інформації про події в Україні — не тільки новин, а й, наприклад, колонок чи аналітики.

9. Варто сприяти західним медіа в донесенні до своєї аудиторії інформації про зміст і сенс війни в Україні, постійно пояснюючи: якщо зараз не зупинити росіян в Україні, жодна європейська держава не буде в безпеці.

10. Висвітлюючи події, пов’язані з війною, слід робити наголос на конкретних виграшах і перевагах мешканців інших країн, які вони отримають у разі швидкої перемоги України.

11. Журналістів іноземних медіа, які приїжджають в Україну висвітлювати війну, треба максимально занурювати в контекст тутешніх подій. Це завдання, в першу чергу, для фіксерів. Армії також варто проводити для іноземних воєнкорів тренінги, які можуть зробити зрозумілішою специфіку війни в Україні.

12. Більше уваги варто приділити роз’яснювальній журналістиці, аби іноземним журналістам було зрозуміло, що розмір військової допомоги Україні має насправді вирішальне значення. І десять установок залпового вогню, які ми вже отримали, не допоможуть досягти того результату, для якого потрібно триста установок.