Убиті

13 березня в Ірпені російські військові застрелили американського репортера, документаліста Брента Рено (Brent Renaud). Рено разом із американським фотографом Хуаном Арредондо того дня фільмував евакуацію людей з Ірпеня через зруйнований міст. Журналісти вирішили пройти вглиб міста, біля Романівського мосту водій зеленої «Лади» запропонував їх підвезти — ті погодилися. В Ірпені Рено та Арредондо попросили зупинитися біля вщент зруйнованого російськими обстрілами житлового комплексу «Єсенін», щоб зняти його на камеру. У цей момент поблизу з’явилися двоє російських військових. Вони зробили попереджувальні постріли, після чого водій авто зреагував і почав тікати разом із журналістами. Тоді росіяни відкрили вогонь на ураження. Рено отримав поранення в шию та загинув на місці. В Україні він працював над проектом про глобальну кризу біженців для Time Studios, підрозділу з кіно- та телевиробництва компанії. 

«Ми шоковані й засмучені звісткою про смерть американського журналіста Брента Рено в Україні. Подібні атаки — абсолютно неприпустимі та є порушенням норм міжнародного права, — зазначив Карлос Мартінес де ла Серна (Carlos Martinez de la Serna), програмний директор Комітету захисту журналістів (Committee to Protect Journalists). — Російські війська в Україні мають негайно припинити будь-яке насильство щодо журналістів та інших цивільних осіб, і того, хто вбив Рено, потрібно притягнути до відповідальності».

Увечері того ж дня міський голова Ірпеня Олександр Маркушин повідомив, що українські військові більше не пускатимуть журналістів до міста: «Від сьогодні ми забороняємо в’їзд журналістів до Ірпеня. Таким чином ми хочемо вберегти життя і їм і нашим захисникам». 

Брент Рено неодноразово висвітлював події в гарячих точках в Іраку, Афганістані, Єгипті та Лівії, а також кризу біженців в Африці. За спільну з братом Крейгом Рено роботу над документальними фільмами Брент отримав численні міжнародні нагороди, серед яких Пібоді, Columbia DuPont Awards, Overseas Press Club Award. 

14 березня у селі Горенка Київської області загинули оператор телеканалу Fox News, ірландець П’єр Закжевскі (Pierre Zakrzewski) та українська журналістка Олександра Кувшинова. Авто, в якому вони їхали разом із британським кореспондентом телеканалу Бенджаміном Холлом, потрапило під артилерійський обстріл російських військ.

«П’єр був воєнним фотографом у зоні бойових дій, який висвітлював для Fox News майже всі міжнародні новини від Іраку до Афганістану та Сирії протягом своєї тривалої роботи у нас», – зазначила гендиректорка Fox News Media Сюзанна Скотт.

Поза тим, не під час виконання професійних обов’язків, проте від рук російських військових загинули ще троє українських журналістів. 26 лютого у селі Зеленівка Херсонської області загинув журналіст інформаційного тижневика «Навколо тебе» Ділєрбек Шакіров. Генпрокурорка України Ірини Венедіктової повідомила, що чоловіка розстріляли з автомобіля з автоматичної зброї російські військові. 1 березня під час ракетного обстрілу російськими військами телевежі у Києві загинув оператор телеканалу Live Євгеній Сакун, який у той момент проходив повз неї. 6 березня в бою під Миколаєвом загинув український військовий журналіст Віктор Дудар, який натоді перебував у складі Збройних сил України.

Зниклі

12 березня у Каховці зник Олег Батурин, журналіст херсонської газети «Новий день» та керівник громадської організації «Європростір», яка займається журналістськими розслідуваннями про життя на окупованих територіях і корупцію в регіонах. Про це українському Інституту масової інформації повідомила дружина Батурина. З її слів, чоловік планував зустрітися з другом біля автостанції у Каховці: «Десь о 16:30 Олег пішов на зустріч, залишивши вдома телефон та документи. Обіцяв повернутися через 20 хвилин. Але не повернувся». У місцевих чатах люди повідомляли, що близько 16:50 біля автостанції помітили російських військових. На той час російські війська не мали пункту постійної дислокації у Каховці, однак вже окупували сусіднє місто — Нову Каховку. Чи причетні російські військові до зникнення журналіста, наразі встановити неможливо. До сьогодні невідомо, де знаходиться Олег Батурин та в якому стані.

Поранені

26 лютого журналіст Стефан Вайхерт (Stefan Weichert) і фотограф Еміль Фільтенборг Міккельсен (Emil Filtenborg Mikkelsen) потрапили під обстріл в місті Охтирка Сумської області. Їхнє авто з маркуванням «TV» на склі без попередження розстріляв чоловік в одязі без розпізнавальних знаків зі зброї, «схожої на штурмову гвинтівку». Обидва журналісти були поранені. Як згодом свідчив Вайхерт, його колега отримав по кулі в кожну ногу та дві у спину, сам він — одну в плече. За попередньою інформацією того дня біля лінії фронту Охтирки діяли російські диверсанти, але наразі неможливо встановити, хто стоїть за нападом на журналістів.

Варто зауважити, що ЗСУ просять знімальні групи маркувати свої службові авто та бронежилети написом «PRESS», оскільки позначка «TV» здалеку може бути схожа на маркування ворожої техніки — «V».

28 лютого біля села Стоянка Київської області російські диверсанти обстріляли знімальну групу британського телеканалу Sky News. Кореспондент Стюарт Рамзі (Stuart Ramsay) отримав поранення в нижню частину спини, оператора Річі Моклера (Richie Mockler) від двох прямих пострілів врятував бронежилет. Журналісти поверталися до Києва й спочатку подумали, що їх помилково обстрілюють українські військові. На відео чути, як вони гучно кричать: «Стоп!», та «Ми — журналісти!», проте їхнє авто продовжують розстрілювати. «Від першого пострілу тріснуло лобове скло. Оператор Річі Моклер зіщулився в просторі для ніг переднього пасажира. Тоді ми потрапили під повну атаку. Кулі прошили всю машину, трасери, спалахи куль — лобове скло, пластикові сидіння, кермо та панель приладів розтрощилися», — розповідали згодом журналісти. Їм вдалося вибратися з авто й сховатися у місцевих мешканців.

6 березня поблизу села Водяно-Лорине Миколаївської області російські військові поранили швейцарського журналіста Гійома Бріке (Guillaume Briquet). Він отримав осколкові поранення обличчя та передпліччя. Зі слів кореспондента, через кілька хвилин після перетину українського блокпосту російські військові з близької відстані обстріляли його авто, на якому була чітко видима позначка «Преса». Після того, як Бріке зупинився на узбіччі, росіяни підійшли до нього, назвалися, обшукали, відібрали паспорт, 3000 євро готівкою, особисті речі, шолом, ноутбук та відзнятий на камеру матеріал. Коли журналіста відпустили, Бріке дістався лікарні у Кропивницькому, де йому надали допомогу. «Вони знаходилися менш ніж за 50 метрів від нас. Вони явно стріляли на ураження. Якби я не пригнувся, у мене поцілили би. У мене й раніше стріляли у зонах конфліктів, але подібного я ніколи не бачив. Журналісти, які переміщуються цією країною без досвіду війни, перебувають у смертельній небезпеці», — цитує Бріке міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» (Reporters sans frontières).

11 березня у Баришівці київської області внаслідок нічного ракетного удару або удару авіації російських військ постраждав український кореспондент Радіо Свобода Мар’ян Кушнір. Журналіст отримав контузію, на короткому відео у соцмережах видно, що з вух чоловіка йде кров. Журналістові надали домедичну допомогу військові медики і зараз він перебуває в задовільному стані.

13 березня в Ірпені російські військові обстріляли авто, у якому знаходилися американські журналісти. Фотокореспондент Хуан Арредондо (Juan Arredondo) отримав осколкове поранення в стегно, його колега Брент Рено загинув від поранення в шию. Арредондо доправили в київську лікарню «Охматдит», де його двічі прооперували хірурги. Наразі його стан стабільний.

14 березня у Київській області російські військові поранили британського кореспондента телеканалу Fox News Бенджаміна Холла (Benjamin Hall). За повідомленням Генпрокурорки України Ірини Венедіктової, він отримав осколковий перелом обох ніг: «На даний момент журналіст перебуває у реанімації під наглядом лікарів. […] Цей чоловік не був на військовому об’єкті, у які зі слів офіційних осіб РФ, вони постійно цілять. Не будучи на військовому об‘єкті, він отримав серйозні поранення». Згодом Міноборони України доповнило, що лікарі були змушені частково ампутувати Холлу ногу.

Вцілілі

4 березня у Калинівці Київської області під цілеспрямований обстріл російських військових потрапив промаркований як «Преса» автомобіль чеських репортерів Voxpot Майди Сламової (Majda Slamova) і Войтеха Богача (Vojtěch Boháč). Разом із ними у транспорті були також двоє українських колег, чиї імена не називають. Усі журналісти вціліли, але на дверцятах авто залишилися численні простріли від автомату Калашнікова.

6 березня, в Ірпені, російські військові обстріляли авто знімальної групи панарабського телеканалу Al-Araby TV, попри на те, що журналісти вивісили на ньому білий прапор та мали позначку «Преса». Кореспондент Аднан Кан (Adnan Can Atayturkmen) та його колега-оператор Хабіп Демірчі (Habip Demirci) змушені були покинути машину й ховатися в будинках місцевих мешканців.

8 березня українська журналістка Громадського Вікторія Рощина повідомила, що кількома днями раніше потрапила під обстріл російських військових, коли прямувала в авто до села Новоселівка Запорізької області. З її слів, назустріч рухалася колона російських танків. Коли водій намагався розвернутися й поїхати у протилежний бік, машину обстріляли: «Я дала команду зупинитися, кинути авто й лягати в полі. Але колони йшли на нас і порятунком став закинутий будинок, за яким і перечекали проїзд російської техніки». Поки журналістка із водієм ховалися від обстрілів, російські військові викрали з їхньої машини ноутбук, камеру та рюкзак із особистими речами.

Інформаційна блокада 

Також російські військові системно намагаються ізолювати українців на окупованих ними територіях від українських медіа та замінити їхні трансляції російською державною пропагандою.

Практично щодня надходить інформація з окупованих росіянами регіонів про постійний тиск на місцевих журналістів, яких погрозами життю й здоров’ю їхньому та їхніх рідних змушують ретранслювати російську пропаганду. Зокрема, 13 березня голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух змалював ситуацію в окупованому Бердянську: «Окупанти переписали адреси журналістів, їхніх родичів. Примушують їх працювати для російської пропаганди. Погрожують їхнім дітям, батькам, дружинам. Намагаються реалізувати терор і тотальне залякування».

З цією ж метою російські військові вже обстріляли телевежі у Києві, Харкові, Луцьку, Рівному, Лисичанську, Коростені, захопили їх у Херсоні, Старобільську та Мелітополі, а також радіостанцію у Бердянську.

4 березня «Репортери без кордонів» подала скаргу до головного прокурора Міжнародного кримінального суду щодо російських ударів по чотирьох (у той момент) радіо- і телевежах в Україні, внаслідок яких щонайменше 32 телеканали й кілька десятків радіостанцій не могли вести мовлення.

«Навмисне бомбардування багатьох медіаінсталяцій, таких як телевізійні вежі, є військовим злочином і демонструє масштаби наступу, розпочатого Путіним проти права на новини та інформацію, — зауважив генеральний секретар «Репортерів без кордонів» Крістоф Делуар (Christophe Deloire). — Ці злочини ще тяжчі через те, що є частиною плану, політики та здійснюються у великих масштабах».

Матеріал підготувала Альона Савчук для ГО «Львівський медіафорум»