Правозахисники занепокоєні ситуацією із захистом прав людини в окупованому Криму. Активісти, яких переслідує влада, лишилися без додаткової підтримки, повідомляє інформаційне агентство «Кримські новини». 

У кінці грудня 2021 року Верховний суд Росії заборонив міжнародну громадську організацію «Міжнародний Меморіал» та однойменний правозахисний центр.

Ситуація з контролем за дотриманням прав людини в окупованому Криму має особливості та відрізняється від російських регіонів, зазначають журналісти Qirim.news. Зокрема, на півострові не працюють міжнародні правозахисні організації. Порушення прав людини тут фіксують українські правозахисники та представники ПЦ «Меморіал».

«Російські правозахисні організації «Меморіал» та «За права людини» активно вели та ведуть моніторинг переслідування людей у Криму», – каже правозахисниця Лутфіє Зудієва. Вона нагадала, що Меджліс кримськотатарського народу, заборонений у Росії як екстремістська організація. Його разом з іншими організаціями в Європейському суді з прав людини представляють юристи «Меморіалу».

Потужну підтримку вони надавали й громадській правозахисній ініціативі «Кримська солідарність», що веде активну діяльність.

Це найдосвідченіша правозахисна організація, і фахівці «Меморіалу» виробили критерії визначення політв'язнів.

«Дані "Меморіалу" служать основою багатьох документів міжнародних організацій, тому для кримськотатарського народу важливо, що ця організація чесно, сміливо та публічно говорить про репресії та служить провідником цієї позиції», – сказала правозахисниця Муміне Салієва.

«Розташування офісу у столиці Росії має важливе значення. У "Меморіалу" спрощений доступ до апарату уповноваженого з прав людини та самого уповноваженого. Як і до президентської ради та інших інституцій, які безпосередньо відповідають за права людини», – коментує очільник інгушської правозахисної організації «Машр» Магомед Муцольгов.

Поки що правовий центр«Меморіал» оскаржує рішення міськсуду Москви про ліквідацію і продовжує працювати.

Як підкреслюють правозахисники, російські апеляційні суди найчастіше залишають у силі репресивні ухвали з абсурдних підстав.

«Якщо найстарішу правозахисну організацію Росії заборонять остаточно, [розгляд справ активістів. – ДМ] може затягнутися на роки та перейде до Європейського суду з прав людини, – відзначають «Кримські новини». – Правозахисники у тимчасово окупованому Криму залишаться без підтримки. Отже, їм доведеться самостійно налагоджувати контакти з колегами за кордоном, а також із ЄСПЛ, Комітетом ООН з прав людини та іншими міжнародними інституціями. У цьому їм знадобиться допомога українських колег та української держави».

Нагадаємо, окупаційна російська влада переслідує у Криму не тільки активістів, а й журналістів. Зокрема, одним із найрезонансніших процесів нині є суд над журналістом Владиславом Єсипенком.   

Фото: проєкт «Радио Свобода» «Эхо Кавказа»