Лишилося визначитися з дистрибуцією преси, що виходить російською, — Наталія Лигачова

Лишилося визначитися з дистрибуцією преси, що виходить російською, — Наталія Лигачова

16 Січня 2022
2250
16 Січня 2022
16:39

Лишилося визначитися з дистрибуцією преси, що виходить російською, — Наталія Лигачова

2250
Шефредакторка групи видань «Детектор медіа» прогнозує, що перехід друкованих ЗМІ на українську може бути складним для медійників, але тільки на початку цих змін.
Лишилося визначитися з дистрибуцією преси, що виходить російською, — Наталія Лигачова
Лишилося визначитися з дистрибуцією преси, що виходить російською, — Наталія Лигачова

Мовний закон, хоч і неоднозначно сприймається медійниками у друкованих ЗМІ, несе позитивні зміни на державному рівні. Про це йдеться в коментарях «Українському радіо» шефредакторки групи видань «Детектор медіа», голови громадської організації «Детектор медіа» Наталії Лигачової.

Випуск програми «Чорним по білому» із Яніною Скуратівською вийшов в ефірі 15 січня. 

Відповідаючи на питання щодо того, наскільки ринок друкованих ЗМІ готовий до переходу на українську мову, Наталія Лигачова відзначила, що чимало видань уже спробували працювати по-новому.

«Більшість друкованих видань підготувалася до цього заздалегідь і вже має певну логістику і план дій, — сказала шеф редакторка ДМ. — Такі видання, як "Факти та коментарі", "КП в Україні", "Вісті", вже почали виходити українською. Тут питання лише у виборі. Деякі видавництва обирають остаточний перехід на український тираж, а дехто може дозволити собі і україномовну, і російськомовну версії».

Також, відзначила у своєму коментарі Наталія Лигачова, немає підстав розглядати введення мовного закону як значні труднощі чи причину для закриття ЗМІ. «Кількість друкованої преси справді скорочується. За даними «Детектора медіа», в Україні залишилося близько 600 видань, — прокоментувала очільниця ДМ. — Це пов’язане не стільки з законом про мову, скільки зі світовою тенденцією: друкована преса стає для видавців занадто дорогим задоволенням. Аудиторія все менше готова витрачатися на газети і журнали, оскільки надає перевагу інтернет-контенту. Тобто читачі переходять на інші платформи».

При цьому для українського ринку, відзначила Наталія Лигачова, відкритим лишається питання дистрибуції преси, що виходитиме із двома мовними варіантами накладу.

«Передплатники зможуть отримати газети і журнали російською. А от чи потраплять такі видання до кіосків, де, за законом, має бути представлено 50% видань українською мовою? Це питання вирішуватиметься, і дистрибутори преси ще мають визначитися щодо нього спільно з державою», — каже пані Лигачова.

В цілому зміни у мовній політиці для ЗМІ вона порівняла із досвідом впровадження україномовного дубляжу для кінопрокатних фільмів. «Медійники можуть сприймати ці нововведення і як зайвий головний біль, — коментує шефредакторка «Детектора медіа». — Але для держави це правильний крок. Це буде відбуватися приблизно так, як з дубляжем фільмів українською мовою. На початку були побоювання, що глядачі не будуть ходити на дубльовані фільми. А минуло кілька тижнів — і люди переконалися, що ці зміни тільки на користь. До того ж, виявилося, що український дубляж може бути ще кращим за переклади російською».

Нагадаємо, з 16 січня в Україні починає діяти закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

При цьому не заборонено поширювати за передплатою друковані ЗМІ і російською — за умови, якщо засновники забезпечили можливість передплати в Україні такого ж видання українською. 

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2250
Читайте також
Коментарі
3
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Запоріжжя
169 дн. тому
По - перше, більшість людей, навіть серед літніх уже давно попереходили на читання новин у Всемережжі. Мешкаю в Запоріжжі. У нас більшість пенсів, принаймні серед пожильців мого під'їзду, або з телефонами (згоден, не першої свіжості), або з планшетами, які підтримують умовні "вахлі". За містом, у наближених чи просто більших селах, ситуація така ж: туди завели інтернет, хтось досі "тарілками послуговується". Цебто доступ до інформації мають. Ну а квиління людей з деформованою щелепою, чесно, уже набридли. За 30 років не засвоїти державну - це або діагноз, або натяк на те, що поліції слід зацікавитись цим персонажем. Покажіть мені ще країну (окрім Білорусі), де місцеве населення не розуміє/не володіє своєю ж мовою. "I dare you, i double dare you" (c)
Сергей Чернавский
169 дн. тому
Осталось 580 национальных на начало года изданий. И более 1300 локальных и местных. Итого чуть менее двух тысяч. На будущее лучше спросить у тех кто в курсе)
Читатель
169 дн. тому
Только отмена этого антинародного закона, создающего проблемы на ровном месте, может нормализовать ситуацию.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду