Мовний закон, хоч і неоднозначно сприймається медійниками у друкованих ЗМІ, несе позитивні зміни на державному рівні. Про це йдеться в коментарях «Українському радіо» шефредакторки групи видань «Детектор медіа», голови громадської організації «Детектор медіа» Наталії Лигачової.
Випуск програми «Чорним по білому» із Яніною Скуратівською вийшов в ефірі 15 січня.
Відповідаючи на питання щодо того, наскільки ринок друкованих ЗМІ готовий до переходу на українську мову, Наталія Лигачова відзначила, що чимало видань уже спробували працювати по-новому.
«Більшість друкованих видань підготувалася до цього заздалегідь і вже має певну логістику і план дій, — сказала шеф редакторка ДМ. — Такі видання, як "Факти та коментарі", "КП в Україні", "Вісті", вже почали виходити українською. Тут питання лише у виборі. Деякі видавництва обирають остаточний перехід на український тираж, а дехто може дозволити собі і україномовну, і російськомовну версії».
Також, відзначила у своєму коментарі Наталія Лигачова, немає підстав розглядати введення мовного закону як значні труднощі чи причину для закриття ЗМІ. «Кількість друкованої преси справді скорочується. За даними «Детектора медіа», в Україні залишилося близько 600 видань, — прокоментувала очільниця ДМ. — Це пов’язане не стільки з законом про мову, скільки зі світовою тенденцією: друкована преса стає для видавців занадто дорогим задоволенням. Аудиторія все менше готова витрачатися на газети і журнали, оскільки надає перевагу інтернет-контенту. Тобто читачі переходять на інші платформи».
При цьому для українського ринку, відзначила Наталія Лигачова, відкритим лишається питання дистрибуції преси, що виходитиме із двома мовними варіантами накладу.
«Передплатники зможуть отримати газети і журнали російською. А от чи потраплять такі видання до кіосків, де, за законом, має бути представлено 50% видань українською мовою? Це питання вирішуватиметься, і дистрибутори преси ще мають визначитися щодо нього спільно з державою», — каже пані Лигачова.
В цілому зміни у мовній політиці для ЗМІ вона порівняла із досвідом впровадження україномовного дубляжу для кінопрокатних фільмів. «Медійники можуть сприймати ці нововведення і як зайвий головний біль, — коментує шефредакторка «Детектора медіа». — Але для держави це правильний крок. Це буде відбуватися приблизно так, як з дубляжем фільмів українською мовою. На початку були побоювання, що глядачі не будуть ходити на дубльовані фільми. А минуло кілька тижнів — і люди переконалися, що ці зміни тільки на користь. До того ж, виявилося, що український дубляж може бути ще кращим за переклади російською».
Нагадаємо, з 16 січня в Україні починає діяти закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
При цьому не заборонено поширювати за передплатою друковані ЗМІ і російською — за умови, якщо засновники забезпечили можливість передплати в Україні такого ж видання українською.
