Зрадники Грети, відсутність Путіна та оптимізм Джонсона. Що медіа писали про кліматичну конференцію у Глазго

Зрадники Грети, відсутність Путіна та оптимізм Джонсона. Що медіа писали про кліматичну конференцію у Глазго

15 Листопада 2021
3849
15 Листопада 2021
10:00

Зрадники Грети, відсутність Путіна та оптимізм Джонсона. Що медіа писали про кліматичну конференцію у Глазго

3849
Серед українських медіа найкраще з висвітленням саміту впорались «Європейська правда» та Суспільне.
Зрадники Грети, відсутність Путіна та оптимізм Джонсона. Що медіа писали про кліматичну конференцію у Глазго
Зрадники Грети, відсутність Путіна та оптимізм Джонсона. Що медіа писали про кліматичну конференцію у Глазго

Міжнародна кліматична конференція, яка тривала з 31 жовтня по 12 листопада у Глазго, — одна з головних глобальних подій 2021 року. Світові лідери обмірковували, яким чином адекватно, а головне — оперативно реагувати на кліматичні зміни. Це була 26-та конференція Організації Об’єднаних Націй із питань кліматичних змін, яку перенесли на рік через пандемію коронавірусної хвороби. Приймали конференцію Велика Британія та Італія. Після Брекзиту Лондон намагається просувати свій порядок денний із глобальних тем, однією з яких є клімат.

Відновлювані джерела енергії є універсальною відповіддю на питання, яким чином уникнути самознищення Землі через забруднене довкілля. І британський прем’єр Борис Джонсон під час саміту був «обережно оптимістичним» щодо цього, пише The Economist. Це можна аргументувати тим, що Британія серед решти розвинутих країн однією з перших сильно знизила рівень викидів парникових газів у порівнянні з показниками 1990 року.

У матеріалі Nature ідеться, що, на відміну від попередніх міжнародних самітів про клімат, у Глазго світові лідери на початку конференції узгодили важливі речі. Наприклад, домовилися зменшити викиди метану на 30 % до 2030 року; угоду про це підписали понад сто держав. Видання наводить дані досліджень науковців, які свідчать, що новітні технології дадуть змогу через зниження викидів метану в атмосферу зменшити температуру Землі на 0,5 градуса до 2100 року.

Найбільш амбітною була заява прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді, що його країна матиме нуль викидів до 2070 року. Хоча, звісно, сказати легко, а впровадити такі зміни в країні з мільярдним населенням — набагато важче.

У The Guardian зазначили, що настав час подумати про проблему масового вирубування лісів. Понад сто країн у Глазго вирішили зупинити зменшення лісів до 2030 року. Це буде стосуватися лісів басейну Конго, Амазонки, Індонезії. Хоча високопосадовці Індонезії ставляться скептично до ідеї звести вирубування лісів до нуля, адже іноді це роблять, будуючи дороги.

У Politico наголосили на важливості для США, Великої Британії та ще 20 держав рішення припинити фінансування іноземних проєктів газонафтової промисловості. До цього рішення 4 листопада долучилися й фінансові установи, дотичні до галузі. Далі фінансуватимуть лише проєкти, які застосовують технології зменшення викидів вуглецю в атмосферу. За словами журналістів, які мають чимало джерел у Білому домі, адміністрація Байдена ще не дала відповідних інструкцій банкам. А це досить важливий нюанс, адже після цього рішення на чисту енергетику спрямовуватимуть щороку додаткові 8 мільярдів доларів.

AlJazeera у форматі інфографіки зобразила конкретні результати саміту Глазго. Отже, стратегічними цілями світових лідерів, щоби зберегти природу від знищення, є співпраця задля вироблення правил Паризької угоди, ухваленої 2015 року, мобілізація ста мільярдів доларів на рік для допомоги бідним країнам, підтримка й відновлення екосистем та уповільнення змін клімату.

Символом боротьби проти кліматичних змін є шведська екоактивістка Грета Тунберг, відома своїми звинуваченнями в бездіяльності на адресу світових лідерів. У Глазго Грета теж відзначилася: як пише The Washington Post, дівчина не добирала слів, назвавши саміт «провалом», адже політики, на її думку, «продовжують експлуатувати людей та природу».

У матеріалі The New York Times Ліза Фрідман, яка давно висвітлює кліматичні саміти, пише, що нині як ніколи раніше країни не готові до викликів, які перед ними стоять. Це при тому, що науковці майже одностайно стверджують: настав час негайних дій, аби відвернути катастрофічні наслідки кліматичних змін. Австралія, Китай та Росія взагалі не мають стратегії зменшення викидів вуглецю в атмосферу.

До речі, про Китай та Росію: на саміті у Глазго не було ні Сі Цзіньпіна, ні Путіна. Їхні держави представляли спеціальні представники. Цього не могли не помітити західні лідери: президент США Джо Байден сказав, що якщо «Китай прагне знайти нову роль у світі», то чомусь цього не видно, коли «найважливішою темою, до якої прикута вся увага, є клімат». Спецпредставник американського президента з питань клімату Джон Керрі в коментарі CNN заявив, що США співпрацюють із Китаєм, аби допомогти прискорити перехід на відновлювані джерела енергії.

Українські ЗМІ теж висвітлювали події кліматичного саміту в Глазго, однак належної уваги до події не виявили. Хоча варто відзначити спецпроєкт «Європейської правди» про цю подію, а також матеріали Суспільного, присвячені змінам клімату.

У матеріалі Суспільного про участь України у кліматичному саміті в Глазго йдеться, що очікуване зменшення парникових викидів в атмосферу почали спостерігати лише після зменшення темпів промислового виробництва через пандемію. В українському випадку більше говорять про перехід на зелену енергетику. А якщо враховувати газовий шантаж Європи з боку Кремля, навряд чи кліматична нейтральність є досяжною через геополітичні причини.

У кінці саміту Китай та США домовилися про поглиблення співпраці з питань кліматичних змін, зокрема про обмін технологіями. Як повідомляє Associated Press News, Пекін уперше погодився зменшити викиди метану. Ще амбітнішим є план повністю відмовитися від вугільної енергетики: таке рішення у Глазго ухвалили 40 держав. Нашої серед них немає — для України вугілля все ще залишається важливим джерелом енергії. Хоча до кліматичних змін додається шкода, якої завдає видобуток вугілля природі східних і західних областей.

Завершення кліматичного саміту в Глазго супроводжувалося декількома спробами узгодити фінальний документ під егідою ООН. Загалом було три чернетки документа, кожна з яких оприлюднювалася в ЗМІ.

10 листопада був оприлюднений текст першої чернетки документа про кліматичні цілі до кінця 2022 року. В матеріалі Б-бі-сі йдеться, що більш вразливі нації мають отримати сто мільярдів доларів допомоги, а середній температурі не дадуть піднятися більше, ніж на півтора градуса.

Коли видання Time згадувало цей іще далеко не фінальний документ, то зробило наголос на зменшенні викидів вуглецю наполовину до 2030 року. Хоч і країни, які розвиваються, виступали на саміті за закриття підприємств, які працюють на вугіллі, найбільші гравці вугільного ринку (Індія й Китай) не поспішають зменшувати видобуток і використання цього джерела енергії.

Зрештою фінальна версія кліматичного пакту Глазго була оприлюднена на сайті саміту 13 листопада зранку. Там висловлюється «глибока стурбованість» щодо того, що температура Землі зросла на 1,1 градуса. По суті, сам документ чітко говорить: світ не зробив того, що було заплановано в Парижі 2015 року.

Тепер усе залежить від включення оновлених кліматичних цілей до національного законодавства держав-учасниць. Спільна робоча програма Глазго — Шарм ель-Шейх (де пройде наступний саміт у листопаді 2022 року) має цьому сприяти.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3849
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду